Вступ. «Посттравматичний стресовий розлад» або «розлади адаптації» виникають внаслідок пережитих стресових подій, що виступають чинниками формування стресу та підвищеного напруження організму, зокрема системи кровообігу. Водночас із віком фізіологічне напруження за об’єктивно однакових навантажень збільшується.
Мета дослідження – виявити вікові зміни фізіологічного забезпечення напруження у функціонуванні серцевого м’яза військовослужбовців із діагнозом «посттравматичний стресовий розлад» або «розлади адаптації» за показниками варіабельності серцевого ритму (ВСР).
Матеріали та методи дослідження. Обстежено 83 військовослужбовці – чоловіки 19–60 років (36 ± 9) – за допомогою 5-хв реєстрації ВСР. Усього – 1504 людино-дослідження. Виділено 4 вікові групи: 19–29 років (n = 30, N = 414), 30–39 років (n = 29, N = 501), 40–49 років (n = 19, N = 486), 50–60 років (n = 5, N = 103). Статистичний аналіз даних виконано на рівні p < 0,05.
Результати. Середньогрупові значення частоти серцевих скорочень (ЧСС) та індексу напруження регуляторних систем (ІН) не виходили за межі фізіологічної норми й зростали з віком. Значення показників RMSSD і pNN50 виходили за межі норми в обидві сторони й знижувалися з віком. Аналіз гістограми розподілу тривалості міжсистолічних інтервалів (RRNN): SDNN був менший за норму й знижувався з віком, мoда знижувалась із віком, амплітуда моди була у верхній частині фізіологічної норми або перевищувала її й зростала з віком, ΔX знаходилася в межах фізіологічної норми або була нижчою за неї й знижувалася з віком. Спектральний аналіз: TP відповідала помірному та низькому рівням і знижувалась з віком; VLF і LF були нижчими за норму й знижувались з віком. HF була в нижній частині норми або нижчою за норму й знижувалась з віком. LFnorm і HFnorm були майже в межах норми й змінювались з віком: LFnorm зростала, HFnorm знижувалась; симпато-вагальний індекс (LF/HF) перевищував верхню межу норми й зростав з віком. Збільшення ІН супроводжувалося зростанням ЧСС, амплітуди моди розподілу RRNN та індексів, що характеризують переважання потужності симпатичних впливів на регуляцію ритму серця. Збільшення ІН супроводжувалося зменшенням RRNN, їхні моди, розкиду, варіабельності та показників, що характеризують загальну потужність коливань ВСР (ТР), їхніх складових (VLF, LF, HF) і парасимпатичних впливів (RMSSD, pNN50). Відносний внесок симпатичних впливів у регуляцію серцевого ритму (LFnorm) корелював позитивно з ІН у групі до 30 років (p < 0,001), позитивно на рівні вираженої тенденції (p < 0,07) у групах 30–39 і 40–49 років, і негативно – у групі старше 50 років (p < 0,05). Відносний внесок вагуса в регуляцію серцевого ритму (HFnorm) був строго протилежний. Кореляція симпато-вагального індексу LF/HF з ІН була позитивною в групах до 50 років (p < 0,001...0,01) та мала виражену негативну тенденцію в групі старше 50 років (p < 0,07).
Висновки. З віком у військовослужбовців зростає індекс напруження серцевого ритму, що відбиває переважання центральних регуляторних впливів над автономними в регуляції серцевого ритму. Зростають також значення показників, що характеризують інтенсивність симпатичних впливів та їхніх похідних, і знижуються
значення показників, що характеризують інтенсивність парасимпатичних впливів та їхніх похідних, а також загальну потужність коливань серцевого ритму (активність нейрогуморальних і метаболічних впливів на серце). Зі збільшенням індексу напруження серцевого ритму в його регуляції з боку нервової системи, нейрогуморальних і метаболічних впливів відзначаються здебільшого зміни, які аналогічні віковим, що може свідчити про прискорене старіння в умовах підвищеного напруження організму. Водночас, якщо до 50 років зростання напруженості серцевого ритму забезпечується за допомогою підвищення частки симпатичних впливів у його регуляції, і тим більше, чим молодший організм, то після 50 років – за допомогою підвищення частки парасимпатичних впливів.
Ключові слова: варіабельність серцевого ритму, індекс напруження регуляторних систем,симпато-вагальний індекс, військовослужбовці, посттравматичний стресовий розлад, розлади адаптації
Література
Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу»: наказ МОЗ України від 08.04.2014 № 248. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0472-14#Text (дата звернення: 12.11.2023).
2. Бузунов В. А. Условия труда и возрастная работоспособность рабочих тепловых электростанций и предприятий электрических сетей: диссертация доктора медицинских наук. Киев, 1983. 465 с.
3. Баевский Р. М. Прогнозирование состояний на грани нормы и патологии. М. : Медицина, 1979. 298 с.
4. Баевский Р. М., Кириллов О. И., Клецкин С. З. Математический анализ изменений сердечного ритма при стрессе. М. : Наука, 1984. 221 с.
5. Мінцер О. П., Потяженко М. М., Невойт Г. В. Короткий запис варіабельності ритму серця в клінічному обстеженні пацієнтів: навч. посіб. Київ – Полтава : Інтерсервіс, 2022. 151 с.
6. Heart rate variability as a translational dynamic biomarker of altered autonomic function in health and psychiatric disease. A. Agorastos et al. Biomedicines.
2023. Vol. 11, No. 6. P. 1591. https://doi.org/10.3390/biomedicines11061591.
7. Яблучанский Н. И., Мартыненко А. В. Вариабельность сердечного ритма. В помощь практическому врачу. Для настоящих врачей. Харьков, 2010. 54 с.
8. Вегетативные расстройства: клиника, диагностика, лечение; ред. А. М. Вейн. М. : ООО «Медицинское информационное агентство», 2003. 752 с.
9. Nour A., Fouad M., Salam Z. A. Evaluation of cardiovascular autonomic dysfunction in symptomatic post-COVID-19 patients using the heart rate variability (HRV) and detection of subtle LV dysfunction using 2D global longitudinal strain (GLS). The international journal of cardiovascular imaging. 2023. https://doi.org/10.1007/s10554-023-02915-w.
10. Какой пульс должен быть у здорового человека – Нормы пульса человека. Медтехника Microlife в Минске – официальный интернет-магазин. URL: https://microlife-shop.by/articles/o-bolezni/pulscheloveka/ (дата звернення: 12.11.2023).
11. Коркушко О. В., Писарук А. В., Шатило В. Б. Значение анализа вариабельности ритма сердца в кардиологии: возрастные аспекты. Кровообіг та гемостаз. 2009. № 1/2. С. 127–139.
12. Balance of autonomic nervous activity, exercise, and sleep status in older adults: a review of the literature. M. Sato et al. International journal of environmental research and public health. 2021. Vol. 18, No. 24. P. 12896. https://doi.org/10.3390/ijerph182412896.
13. Autonomic brain functioning and age-related health concerns. A. Z. Alrosan et al. Current research in physiology. 2024. Vol. 7. P. 100123. https://doi.org/10.1016/j.crphys.2024.100123.
14. Mather M. The emotion paradox in the aging body and brain. Annals of the New York Academy of Sciences. 2024. https://doi.org/10.1111/nyas.15138.
15. Alterations of autonomic nervous activity preceding nocturnal variant angina: sympathetic augmentation with parasympathetic impairment. K. Miwa et al. American heart journal. 1998. Vol. 135, No. 5. P. 762–771. https://doi.org/10.1016/s0002-8703(98)70034-1.
16. Knutsson A. Health disorders of shift workers. Occupational medicine. 2003. Vol. 53, No. 2. P. 103–108. https://doi.org/10.1093/occmed/kqg048.
17. Posttraumatic stress disorder diagnosis is associated with reduced parasympathetic activity during sleep in US veterans and military service members of the Iraq and Afghanistan wars. C. S. Ulmer et al. Sleep. 2018. Vol. 41, No. 12. https://doi.org/10.1093/sleep/zsy174.
18. Schneider M., Schwerdtfeger A. Autonomic dysfunction in posttraumatic stress disorder indexed by heart rate variability: a meta-analysis. Psychological
medicine. 2020. Vol. 50, No. 12. P. 1937–1948. https://doi.org/10.1017/s003329172000207x.
19. Different heart rate variability profile during sleep in mid-later life adults with remitted early-onset versus late-onset depression. S. D. X. Kong et al. Journal of affective disorders. 2024. https://doi.org/10.1016/j.jad.2024.04.054.
20. Altered heart rate variability during sleep in mild cognitive impairment. S. D. X. Kong et al. Sleep. 2020. https://doi.org/10.1093/sleep/zsaa232.
21. Increased physical workload in home care service is associated with reduced recovery from work. S. Mänttäri et al. International archives of occupational and environmental health. 2023. https://doi.org/10.1007/s00420-023-01960-1.
22. Ткаченко Л. М., Передерій Г. С. Вегетативні кореляти емоційного напруження у осіб з різним станом автономної нервової системи. Фізіологічний журнал. 2000. Т. 46, № 6. С. 61–67.
23. Влияние факторов профессиональной среды на клинико-физиологический статус лиц, работающих с видеодисплейными терминалами. А. А. Ворона та ін. Медицина труда и промышленная экология. 1999. № 7. С. 25–28.
24. Соколов Е. И., Белова Е. В. Эмоции и патология сердца. М. : Наука, 1983. 302 с.
25. Thayer J. F., Mather M., Koenig J. Stress and aging: a neurovisceral integration perspective. Psychophysiology.2021. Vol. 58, No. 7. https://doi.org/10.1111/psyp.13804.