You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Використання методології біомоніторингу для оцінки експозиції металами населення та працюючих

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.16, № 3, 2020

Використання методології біомоніторингу для оцінки експозиції металами населення та працюючих

Андрусишина І.М. 1, Голуб І.О. 1, Воробйов Є.І. 2, Демченко В.Ф. 1, Лампека О.Г. 1

https://doi.org/10.33573/ujoh2020.03.210

1 ДУ «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва НАМН», Київ, Україна

2 Дослідницький центр технологічного університету, Комп'єнь, Франція

Full article (PDF), UKR

Вступ. В статті відображені сучасні уявлення про методологію оцінки експозиції важкими металами та іншими хімічними елементами, висвітлені переваги біомоніторингу людини, який включає вибір біомаркерів та інформативних біологічних субстратів, збір даних про джерела забруднення довкілля та застосування принципів національних нормативних документів та стандартів.

Мета дослідження. Аналіз сучасного стану нормативно-методичної бази біомоніторингу людини, підходів до процедур оцінки результатів дослідження металів у стандартизованих зразках та у біологічних середовищах осіб з різним функціональним станом (вік, здорові особи та професійні групи).

Матеріали та методи дослідження. В дослідженні були використані біологічні середовища – цільна кров та волосся людини та тестовий біоматеріал (цільна кров людини). З обстежених волонтерів були сформовані 2 групи: перша – особи, які не мали ознак у відхиленні стану здоров’я (58 осіб), а в другу ввійшли особи, які мали професійний контакт з металами на виробництві (електрозварювальники, ювеліри та акумуляторники – всього 57 осіб). У біологічних середовищах обстежуваних (цільна кров, сироватка крові та волосся) визначали вміст 7 хімічних елементів (Al, Ag, Mn, Cd, Cr, Pb та Se) за допомогою методу багатоелементного аналізу - оптико-емісійна спектрометрія з індуктивно зв’язаною плазмою (ОЕС-ІЗП).

Висновки. Для кількісної оцінки рівня вмісту важких металів і мікроелементів в організмі, що здатні спричинити розвиток патологічних процесів, рекомендується використовувати комплекс біологічних середовищ людини (сеча, кров, волосся та інші), які мають різне діагностичне значення.

Дослідження кількісної оцінки рівнів вмісту важких металів та мікроелементів у біологічних середовищах людини рекомендується виконувати за допомогою розроблених, уніфікованих, атестованих і затверджених в Україні хімікоаналітичних методів контролю.

Ключові слова: важкі метали, есенційні мікроелементи, біологічні середовища, допустимі рівні, біомоніторинг, елементний гомеостаз.

Література

  1. Использование методологии биомониторинга для оценки экспозиции к химическим загрязнителям. И.Н.Ильченко и др. Гигиена и санитария. 2015. № 7 С.85-89.
  2. ВОЗ. Европейское региональное бюро. Показатели на основе биомониторинга экспозиции к химическим загрязнителям. Отчет о совещании. Катанья, Италия. 2012. 43 с
  3. Гигиеническая диагностика загрязнения среды обитания солями тяжелых металлов. Б. В. Лимин, В.Г. Маймулов, И.О. Мясников [и др.]. Оренбург: РИК ГОУ ОГУ, 2003. 122 с.
  4. Химическая безопасность в Украине. Ежегодные чтения, посвященные памяти Е.И. Гончарука / под ред. Ю.И. Кундиева, И.М. Трахтенберга. Киев: Авиценна, 2007. 71 c.
  5. Ревич Б.А. Биомониторинг металлов в организме человека. Микроэлементы в медицине. 2005. №6(4). С. 11-16.
  6. Лисецкая Л.Г. Методологические вопросы анализа микроэлементов в биосредах. Бюллетень ВСНЦ СO РАМН. 2005. №1 (39). С. 168-173. 7.
  7. Коновалова С.О. Сравнение информативности изучения различных биосубстратов для мониторинга минерального обмена. Український біохімічний журнал. 2002. T.4, № 4а. C. 145-146.
  8. Нотова С.В. Необходимость учета региональных особенностей в моделировании процессов межэлементных взаимодействий в организме человека. C.В. Нотова и др. Вестник ОГУ. Приложение. 2006. № 2. С. 59-63.
  9. Вознесенская Т.В., Макаренко Т.Ф., Меницкая В.И. Определение тяжелых металлов в некоторых органах, тканях и жидкостях человека в норме. Судебномедицинская экспертиза. 2001. №5. С. 16-28.
  10. Агаджанян Н. А., Скальный А. В., Березкина Е. С. и др. Референтные значения содержания химических элементов в волосах взрослых жителей республики Татарстан. Экология человека. 2016. №4. С.38-44 [https://doi.org/10.33396/humeco_04].
  11. Маленченко, Н. Н. Бажанова, И. В. Жук, и др.// Элементный состав волос жителей Беларуси. А. Ф. Проблемы здоровья и экологии, 2009. №3. С.126-130 12.
  12. Алибаева Б.Н., Омарова А.С., Демченко Г.А. и др. Состояние здоровья населения мегаполиса в зависимости от экологии г. Алматы. Международный журнал прикладных и фундаментальных исследований. 2013. № 11-2. С. 155159; URL: https://applied-research.ru/ru/article/view?id=4477
  13. Оберлис Д. Биологическая роль макро- и микроэлементов у человека и животных [Д.Оберлис, Б.Харланд, А.Скальный]. СПб.: Наука, 2008. 544 с.
  14. Методичні рекомендації (111)72.14/133.14 «Оцінка порушень мінерального обміну у професійних контингентів за допомогою методу атомноемісійної спектрометрії з індуктивно зв’язаною плазмою» [І.М.Андрусишина, О.Г.Лампека, І.О.Голуб, І.П.Лубянова, Т.Д.Харченко]. К.: Авіцена, 2014. 60 с.
  15. Андрусишина И.Н., Лампека Е.Г., Голуб И.А. Мікроелементози в Україні (до проблеми використання спектральних методів для оцінки екологічно та професійно обумовлених порушень мінерального обміну у людини). Науковий журнал МОЗ України. 2013. №3 (4). С.136-146
  16. Проценко В.Н. Основы обеспечения качества клинических лабораторных исследований.Х.: IB. 2009. 120 с.
  17. Внутренний контроль качества результатов количественного химического анализа. М.: ГОССТАНДАРТ России. Утв. 10-01-03. 65 с.
  18. Луговая Е.А., Степанова Е.М., Горбачав А.Л. Подходы к оценке элементного статуса организма человека. Микроэлементы в медицине. 2015. №16 (2). С. 10−17. [http://doi: 10.19112/2413-6174-2015-16-2-10-17 ]
  19. Centers for disease Control and Prevention National Biomonitoring. Program CDC 2011 [ел.ресурс]. – URL: www.cdc.gov.biomonitoring.
  20. Biomonitorization of cadmium, chromium, magаnese, nickel and lead in whole blood, urine, axillary hair and saliva in an occupationally exposed popylation / F. Gil, A. F. Hernandes, C.Marquez, [et al.] . Science of the Total Enviroment. 2011. Vol. 409. P. 1172- 1180. DOI: 10.1016/j.scitotenv.2010.11.033.
  21. Mahurpawa M. Effect of heavy metals on human health //Social Issues and Environmental Problems: September, 2015. – P.1-7. Ел. ресурс [Http://www.granthaalayah.com].
  22. Rashed M.N., Hossam F. Heavy metals in fingernails and scalp hair of children, adults and workers from environmentally exposed areas at Aswan, Egypt. Environmental Bioindicators. 2007. Vol 2, (3). P. 131-145. DOI: 10.1080/15555270701553972
  23. Saravanabhavan G., Werry K., Walker M. [et al]. Human biomonitoring reference values for metals and trace elements in blood and urine derived from the Canadian Health Measures Survey. International Journal of Hygiene and Environmental Health. 2017. Vol. 220(2 Pt A) P.189-200. [http doi: 10.1016/j.ijheh.2016.10.006].
  24. Rebolledo J., Fierens S., Versporten A. [et all]. Human biomonitoring on heavy metals in Ath: methodological aspects. Arch.Public Health 2011 Vol. 69(1). P. 10. Ел. ресурс [http:// doi: 10.1186/0778-7367-69-10].
  25. Giray B., Arnaud J., Sayek I. [et al.]. Trace elements status in multinodular goiter. J. Trace Elem Med Biol. 2010. Vol. 24(2) P.106-10. [http: doi: 10.1016/j.jtemb.2009.11.003].
  26. Stojsavljević A., Jagodić J., Vujotić L. [et al.]. Reference values for trace essential elements in the whole blood and serum samples of the adult Serbian population: significance of selenium deficiency. Environ Sci Pollut Res Int. 2020. Vol. 27(2) P.1397-1405. [http: doi: 10.1007/s11356-019-06936-8].
  27. Yedomon B., Menudier A., Etangs F. [et al]Biomonitoring of 29 trace elements in whole blood from inhabitants of Cotonou (Benin) by ICP-MS. J. Trace Elem Med Biol. 2017. Vol.43 P.38-45. [http: doi: 10.1016/j.jtemb.2016.11.004].