https://doi.org/10.33573/ujoh2019.01.035
Стеблій Н.М., Акіменко В.Я.
ДУ «Інститут громадського здоров’я імені О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України», м. Київ
Вступ. Аналіз даних літератури і власні дослідження показують, що в процесі інсоляції приміщень і територій можуть створюватись умови на виробництві і в побуті для експозиції людини ультрафіолетовим випромінюванням (УФВ), яка супроводжується не лише позитивним впливом на здоров’я людини та умови її проживання, але і несе загрозу ризику немеланомного раку шкіри.
Мета дослідження. Дати комплексну гігієнічну оцінку ультрафіолетової складової інсоляції приміщень і територій на основі ризикового підходу.
Матеріали та методи дослідження. Проаналізовані вітчизняні і зарубіжні інформаційні джерела, які стосуються наукового обґрунтування різних критеріїв шкідливості УФВ сонця: ультрафіолетового індексу (УФІ), гранично допустимих рівнів (ГДР), експозиції і еритемно-ефективної дози. З використанням моніторингових і розрахункових даних проведено гігієнічну оцінку УФВ сонця як фактору ризику для здоров’я працюючих і населення по приведеним вище критеріям.
Результати. Приведені величини інтенсивності УФВ на характерних для України географічних широтах, мінімальні еритемні дози (МЕД) помісячні і середньорічні з урахуванням еритемно-ефективної дії в залежності від його спектральних характеристик. Розраховані рівні УФВ діапазону В при трьохгодинній інсоляції деяких приміщень і території, визначені при цьому величини МЕД, ультрафіолетових індексів і рівні перевищення ГДР УФВ для працюючих, а також рівні відносного ризику виникнення немеланомного раку шкіри у людини.
Показано, що з березня по вересень на широті Києва УФІ більше 2, а в червні-липні ці величини сягають 7 і відносяться до «високої категорії експозиції». Доведено, що на протязі всього року експозиція людини на робочому місці на відкритому повітрі, або в приміщенні при відкритому вікні в прямих сонячних променях на 45о пн.ш. в 3 - 42 рази може перевищувати ГДР для УФ-В 0,01 Вт/м2 для професіоналів (згідно з п. 2.1.2 СН № 4557-88), а на 50о пн.ш. - в 2 - 40 разів, при цьому практично в любому місяці року працюючий на відкритому повітрі має можливість отримати дозу ультрафіолетового випромінювання сонця, яка перевищує 0,15 МЕД. Рекомендовано інформувати населення України не лише про оптимальні тривалості перебування на сонці, а і про загрозу, поряд з іншими негативними наслідками тривалої сонячної експозиції, підвищення ризику захворюваності на злоякісні новоутворення шкіри.
Запропоновані рекомендації по організації досліджень по удосконаленню гігієнічної регламентації УФВ як складової інсоляції для працюючих і населення.
Висновки. Ультрафіолетове випромінювання сонця, що проникає крізь однокамерний склопакет із звичайного скла в приміщення, на географічних широтах розташування України, при максимально можливих умовах експозиції працюючого, може додавати до річної дози опромінення 13,65 МЕД (1МЕД - 200 Дж/м2 згідно Стандарту ISO 17166), що несе потенційну загрозу немеланомних злоякісних новоутворень шкіри не більше 18 % (8,7·10-4), в порівнянні з контингентами, які не зазнають такого додаткового навантаження, з прогнозованою величиною ризику смертності від цього захворювання не більше 0,2·10-4.
Експозиція людини в УФВ сонця на протязі більше 3 годин за зміну не лише в прямих сонячних променях, а і в тих, що попадають через скло звичайного вікна в середину приміщення, потребує застосування захисту часом і екраном.
Ключові слова: ультрафіолетове випромінювання, інсоляція, мінімальна еритемна доза, ультрафіолетовий індекс, ризик впливу на здоров’я.
ORCID ID співавторів та їхній внесок у підготовку та написання статті:
Стеблій Н. М. (ORCID ID 0000-0001-8041-0269) – огляд літератури , обробка даних, аналіз отриманих даних, формування висновків, оформлення статті.
Акіменко В. Я. (ORCID ID 0000-0002-7218-3358) – наукове керівництво, визначення мети, завдання, методів дослідження, аналіз отриманих результатів, формування висновків.
Повна стаття (PDF), UKR