You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Роль распространения коронавирусной инфекции (COVID-19) в формировании стресса и хронического утомления у работающего населения

Роль распространения коронавирусной инфекции (COVID-19) в формировании стресса и хронического утомления у работающего населения

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.16, № 3, 2020

Роль поширення коронавірусної інфекції (COVID-19) у формуванні стресу та хронічної втоми у працюючого населення

Кальниш В.В.

https://doi.org/10.33573/ujoh2020.03.173

ДУ “Институт медицини праці імені Ю.І.Кундієва Національної академії медичних наук України”, м. Київ

Full article (PDF), UKR

Вступ. В даний час в світі склалася ситуація, викликана поширенням COVID-19, яка дає потужний поштовх до підвищення емоційної напруги населення, що веде до зростання захворюваності. Складність даного процесу, особливо при взаємодії з його емоціональною складовою, зараз усвідомлена ще не до кінця і вимагає свого поглибленого аналізу.

Мета роботи - виявити причини і особливості поширення стану емоційного “зараження” і розвитку хронічної втоми у працюючого населення в умовах експансії пандемії коронавируса COVID-19.

Методи і матеріали дослідження. Використано матеріали баз даних https://mrc-ide.github.io/covid19estimates і https://coronavirus.jhu.edu/map.html.

Результати та обговорення. Проведено аналіз динаміки кількості смертей після зараження COVID-19 в Швеції, Великобританії та Німеччини в квітні і травні 2020 року. Показано, що перебіг епідемії має коливальний характер з періодом, близьким до тривалості тиждня, що можна пояснити наявністю в популяції незатухаючих автоволнових процесів.

При аналізі причин стрессіровання населення, крім медичних, перш за все слід відзначити економічні проблеми, викликані існуючою зараз епідемічною обстановкою. Зазначені проблеми згубно впливають не тільки на економіку країни, але і на розвиток у людей стресових реакцій, наслідком яких є погіршення психічного здоров'я працівників. Зростання безробіття, збільшення робочої напруги, зниження заробітної плати та інші чинники сприяють підвищенню частоти розладів настрою, формуванню тривоги, депресії, дистимії, а також ризику ураження серцево-судинної та інших систем організму. Іншими, не менш важливими для країни, є військово-політичні причини, які гостро впливають на різні аспекти життєдіяльності людей, які проявляються з різних сторін лінії розмежування.

Висновки. 1. Інтенсивність зараження працюючого населення COVID-19 залежить від жорсткості карантинних заходів і не залежить від щільності населення країни, що характеризує субстрат, на якому формується поширення цього процесу. Перебіг епідемії має коливальний характер з періодом, близьким до семи днів, існування якого можна пояснити наявністю незатухаючих автоволнових процесів зараження вірусом.

  1. Паралельно протікають потужні процеси: поширення вірусу і економічні наслідки карантину на тлі багаторічних бойових дій, що відбуваються в країні, викликають поширення емоційного «зараження», пов'язане не тільки з наслідками цього захворювання, але і з економічними проблемами у більшості працюючих. В результаті «сшибки» цих двох процесів утворюється своєрідний «порочне коло», результатом впливу якого є підвищення стресу, що супроводжується в свою чергу формуванням хронічної втоми..
  2. Субстратом, на якому формуються фізичне зараження коронавірусом і інформаційне емоційне “зараження”, є “рихке збудливе середовище” - спільнота працюючих людей. “Рихлість” і неоднорідність, цього середовища з одного боку пов'язана з фізичної передачею вірусної інфекції, а з іншого - економічними труднощами, що викликають емоційне “зараження”, обумовлене економічною “потужністю” і умовами життєдіяльності кожної людини. Специфікою взаємодії цих матеріальних та інформаційних процесів є те, що хвилі що зустрічаються, можуть проходити одна крізь іншу, тим самим посилюючи одна другу і стимулюючи розвиток хронічної втоми у працюючого населення.
  3. Показана роль сильних і слабких інформаційних зв'язків у формуванні емоційного “зараження”, оскільки при наявності множинних слабких зв'язків будь-яка розповсюджена інформація потрапить до більшої кількості людей і пройде довшу соціальну дистанцію, ніж через сильні зв'язкі, що призводить до розширення кордонів розвитку хронічної втоми. Облік особливостей поширення емоційного “зараження” дасть можливість розробити заходи щодо його припинення.

Ключові слова: поширення COVID-19, емоційне “зараження”, стрес, хронічна втома.

Література

  1. Андреева Г.М. Социальная психология. М.: Аспект Пресс. 2000. 376 с.
  2. Бойко В.В. Синдром «эмоционального выгорания» в профессиональном общении. СПб.: Питер. 1999. 105 с.
  3. Бородкин Ф. М., Володина Н. П. Социальная напряженность и агрессия. Мир России. 1997. № 4. С. 107-151.
  4. Винер Н., Розенблют А. Проведение импульсов в сердечной мышце. Математическая формулировка проблемы проведения импульсов в сети связанных возбудимых элементов, в частности, в сердечной мышце. Киберн. сб. 1961. № 3. С. 7-56.
  5. Волошин, П. В., Линский, И. В., Кузьминов, В. Н., Шестопалова, Л. Ф., Гриневич, Е. Г., Прилуцкая, Т. Н. Постстрессовые реакции у взрослого гражданского населения в условиях гибридной войны”. Журнал Національної академії медичних наук України. 2017. Т. 23. № 1-2. С. 104-115.
  6. Грановеттер М. Сила слабых связей. Экономическая социология. 2009. Т. 10. № 4. С. 31-50.
  7. Данич В.Н. Модели и реальная динамика лавинообразных социальноэкономических процессов. Економічна кібернетика. 2008. № 1-2(49-50). С. 54-59.
  8. Зеленова М.Е., Лекалов А.А., Лим В.С., Костенко Е.В. Стресс и особенности совладающего поведения у летчиков / Человек в условиях неопределенности: сборник научных трудов. Самара: Самар. гос. техн. ун-т. 2018. Т. 1. С. 144-150.
  9. 9. Кальниш В.В., Пышнов Г.Ю. Единство изменений функционального состояния организма работающего при развитии утомления. Сообщение 3. Биоритмологические аспекты. Український журнал з проблем медицини праці. 2012. № 1(29). С. 55-66.
  10. Кальниш В.В., Пышнов Г.Ю. Концепция универсальности трансформаций функциональных состояний организма работающего человека при развитии утомления: Сообщение 2. Особенности развития. Український журнал з проблем медицини праці. 2011. № 4 (28). С. 33-41.
  11. Князев, В. Н., Ремизова, К. А. Современное состояние проблемы эмоционального выгорания в психологической науке. Вестник университета. 2017. № 5. С. 181-189.
  12. Кононов М. Психологические особенности информационного воздействия на сознание избирателя. Власть. 2008. № 5. С. 57-61.
  13. Купер К.Л., Дэйв Ф.Дж., О’Драйсколл М.П. Организационный стресс. Теории, исследования и практическое применение. Харьков: Изд-во Гуманитарный Центр. 2007. 336 с.
  14. Пьянкова, Л. А., Хомичева, В. Е. К вопросу о сущности синдрома профессионального выгорания. Общество: социология, психология, педагогика. 2019. № 4. С. 1-5. doi.org/10.24158/spp/2019.4.15.
  15. Пышнов Г.Ю., Кальниш В.В. Концепция универсальности трансформаций функциональных состояний организма работающего человека при развитии утомления. Сообщение 1. Термины, понятия, гипотезы. Український журнал з проблем медицини праці. 2011. № 2(26). С. 11-19.
  16. Рядинская Е. Н. Анализ особенностей субъективного восприятия значимости стресс-факторов и соматического здоровья жителями, проживающими в условиях вооруженного конфликта. Вестник Марийского государственного университета. 2017. № 4 (28). С. 8190.
  17. Фрейд З. Психология масс и анализ человеческого «Я». М.: Изд-во АСТ. 2004. С. 3-109.
  18. Эшби У.Р. Конструкция мозга. Происхождение адаптивного поведения. М.: Изд-во иностранной литературы. 1962. 398 с.
  19. Hoboubi N., Choobineh A., Ghanavati F. K., Keshavarzi S., Hosseini A. A. The impact of job stress and job satisfaction on workforce productivity in an Iranian petrochemical industry. Safety and health at work. 2017. № 8(1). Р. 67-71.
  20. Kivimäki, M., Steptoe, A. Effects of stress on the development and progression of cardiovascular disease. Nature Reviews Cardiology. 2018. № 15(4). Р. 215-229.
  21. Mucci N., Giorgi G., Roncaioli M., Perez J. F., Arcangeli G. The correlation between stress and economic crisis: a systematic review. Neuropsychiatric disease and treatment. 2016. V.12. Р. 983-993.
  22. Presti G., Mchugh l., Gloster A., Karekla M., Hayes S.C. The Dynamics of fear at the Time of coViD-19: a contextual Behavioral science Perspective. Clinical Neuropsychiatry. 2020. V. 17. № 2. Р. 65-71.
  23. Schönfeld P., Brailovskaia J., Bieda A., Zhang X. C., Margraf J. The effects of daily stress on positive and negative mental health: Mediation through selfefficacy. International Journal of Clinical and Health Psychology. 2016. V.16(1). Р. 1-10.
  24. Wang C., Pan R., Wan X., Tan Y., Xu L., Ho C.S., Ho R.C. Immediate psychological responses and associated factors during the initial stage of the 2019 coronavirus disease (COVID-19) epidemic among the general population in China. International journal of environmental research and public health. 2020. V.17(5). P. 1729-1754.
  25. Zhang S.X.,Wang Y., Rauch A., Wei F. Unprecedented disruption of lives and work: Health, distress and life satisfaction of working adults in China one month into the COVID-19 outbreak Psychiatry Research. 2020. V. 288. doi.org/10.1016/j.psychres.2020.112958.