You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Вплив елементного гомеостазу на адаптацію працюючих і населення за умови техногенної дії токсичних металів на виробництві та в умовах воєнних дій в Україні

Вплив елементного гомеостазу на адаптацію працюючих і населення за умови техногенної дії токсичних металів на виробництві та в умовах воєнних дій в Україні

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.20, №3, 2024

https://doi.org/10.33573/ujoh2024.03.205

ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТНОГО ГОМЕОСТАЗУ НА АДАПТАЦІЮ ПРАЦЮЮЧИХ І НАСЕЛЕННЯ ЗА УМОВИ ТЕХНОГЕННОЇ ДІЇ ТОКСИЧНИХ МЕТАЛІВ НА ВИРОБНИЦТВІ ТА В УМОВАХ ВОЄННИХ ДІЙ В УКРАЇНІ

Андрусишина І. М., Лампека О. Г., Голуб І. О., Ткач Г. Ф.

Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України», м. Київ, Україна

Full article (PDF): UKR

Вступ. У статті відображено оцінку впливу токсичних металів та есенційних елементів на організм людини з урахуванням не тільки абсолютних значень концентрацій елементів у волоссі та цільній крові, але й виконаного аналізу адаптованості організму за показниками елементного дисбалансу у волонтерів, працюючих і військових в умовах контакту з важкими металами.

Мета дослідження – вивчити елементний гомеостаз різних груп працюючих і військових, дати оцінку та узагальнити опрацьовані впродовж останніх 20 років результати визначення вмісту токсичних металів (плюмбуму, кадмію, хрому, алюмінію, мангану, феруму, цинку) у біологічних середовищах дорослого населення та працюючих на різних виробництвах за умови дії токсичних металів.

Матеріали та методи дослідження. Уміст токсичних металів та есенційних мікроелементів визначали в біологічних середовищах (цільна кров, сироватка крові) здорових осіб-волонтерів, які працюють на виробництвах (акумуляторники, зварювальники, шахтарі, пожежники), і військових. Для визначення вмісту токсичних металів та есенційних елементів був використаний оптико-емісійний спектрометр з індуктивно зв’язаною плазмою (ОЕСІЗП) Optima 2100 DV, а для визначення біохімічних показників крові – біохімічний аналізатор Humalyzer 2000. Також були використані методи математичної статистики.

Результати. Результати проведеного дослідження свідчать про те, що неспецифічні реакції адаптації супроводжуються змінами елементного статусу людини. У працюючих в екстремальних умовах (пожежники та військові) висока кількість зв’язків між елементами свідчить про напругу пристосувальних реакцій. Компенсація у зварювальників та акумуляторників, тобто пристосування до високого вмісту токсичних металів в атмосферному повітрі, пов’язана з великим стажем роботи цих осіб і адаптацією до виробничих умов, про що свідчить як зменшення кількості кореляційних зв’язків між елементами, так і підвищення вмісту ряду біохімічних показників крові, а саме: холестерину, білірубіну, аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази та загального білка.

Висновки. У людини зміни адаптованості елементного гомеостазу залежать від характеру та тривалості професійного контакту з металами. Найбільшу напругу адаптаційних процесів виявлено в групі військових, пожежників (стаж до 5 років), а найменшу – у зварювальників, акумуляторників і шахтарів (стаж понад 24 роки). Своєчасне виявлення осіб з відхиленням у забезпеченні макро- і мікроелементами дозволить оцінити стан передпатології й виявити групи ризику захворювань, що супроводжуються порушенням мінерального обміну.

Ключові слова: токсичні метали, есенційні мікроелементи, біологічні середовища (цільна кров, сироватка крові), референтні значення, адаптація, виробничий вплив, довкілля, елементний гомеостаз


Література

  1. Оберлис Д., Харланд Б., Скальный А. Биологическая роль макро- и микроэлементов у человека и животных. СПб : Наука, 2008. 544 с.
  2. Здоров’я населення – індикатор екологічного благополуччя: бібліографічний покажчик літератури; уклад. О. М. Довженко. Запоріжжя : НБ ЗДМУ, 2018. 40 с.
  3. Андрусишина І. М. Елементний статус організму працюючих та населення як прояв адаптації на техногенну дію металів: нові методичні підходи. Медичні перспективи. 2021. № 4. C. 174–180. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.4.248220
  4. До проблеми забруднення довкілля токсичними металами з відходів зброї: ризики для здоров’я людини (огляд літератури). І. М. Андрусишина, І. О. Голуб, О. Г. Лампека та ін. Актуальні проблеми транспортної медицини. 2022. № 2 (68). С. 27–38. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.6814942
  5. Мирошников С. В., Нотова С. В., Кван О. В. Особенности элементного статуса при некоторых неспецифических реакциях адаптации (повышенной активации и переактивации). Вестник ОГУ. 2011. № 15 (134). С. 88–90. DOI: https://doi.org/10.25198/1814-6457
  6. Оцінка порушень мінерального обміну у професійних контингентів за допомогою методу атомно-емісійної спектрометрії з індуктивно зв’язаною плазмою: методичні рекомендації (111)72.14/133.14. І. М. Андрусишина, О. Г. Лампека, І. О. Голуб та ін. Київ : ВД «Авіцена», 2014. 60 с.
  7. Камышников В. С. Клинические лабораторные тесты от А до Я и их диагностические профили: пособие. М.: Медпрес-информ, 2009. 320 с.
  8. Characterization of M4 carbine rifle emissions with three ammunition types. J. Aurell, A. L. Holder, K. Brian et al. Environ. Pollut. 2019. Vol. 254, Pt. A. P. 112982. DOI: https://doi.org/10.1016/j.envpol.2019.112982
  9. Environmental impact of metals resulting from military training activities: a review. A. J. Barker, J. L. Clausen, Th. A. Douglas et al. Chemosphere. 2021. Vol. 265. P. 129110. https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2020.129110
  10. Coverage of the Russian armed aggression against Ukraine in scientific works: Bibliometric analysis. L. Ostapenko, A. Vorontsova, I. Voronenko et al. Journal of International Studies. 2023. Vol. 16 (3). P. 9–33. DOI: https://doi.org/10.14254/2071-8330.2023/16-3/1
  11. Badhwar Environment and health hazards due to military metal pollution: a review. S. Shukla, G. Mbingwa, S. Khanna et al. Environmental Nanotechnology, Monitoring & Management. 2023. Vol. 20. P. 15. DOI: https://doi.org/10.1016/j.enmm.2023.100857
  12. Impact of heavy metals on the environment and human health: Novel therapeutic insights to counter the toxicity. S. Mitra, A. J. Chakraborty, A. M. Tareq et al. Journal of King Saud University. 2022. Vol. 34, No. 3. P. 101865. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jksus.2022.101865
  13. Harmonization of Human Biomonitoring Studies in Europe: Characteristics of the HBM4EU-Aligned Studies Participants. Gilles L, Govarts E, Martin LR, Andersson AM. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2022;19(11):6787. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph19116787
  14. Fourth National Report on Human Exposure to Environmental Chemicals / Department of Health and Human Services, Centers for Disease Control and Prevention, National Center for Environmental Health, 2009. 530 p.
  15. Toxic effects of gunshot fumes from different ammunitions for small arms on lung cells exposed at the air liquid interface. E. Mariussen, L. Fjellsbø, T. R. Frømyr et al. Toxicology in Vitro. 2021. Vol. 72. P. 105095. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tiv.2021.105095
  16. Rousselle C. Editorial for the Special Issue on «Human Biomonitoring in Health Risk Assessment: Current Practices and Recommendations for the Future». Toxics. 2023. Vol. 11, No. 2. Р. 168. DOI: https://doi.org/10.3390/toxics11020168