You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

ТРУДОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ, ЗАЙНЯТІСТЬ І РИНОК ПРАЦІ В УКРАЇНІ В ВОЄННИЙ І ПІСЛЯВОЄННИЙ ЧАС

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.19, Додаток, 2023

https://doi.org/10.33573/ujoh2023.Suppl.317

ТРУДОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ, ЗАЙНЯТІСТЬ І РИНОК ПРАЦІ В УКРАЇНІ В ВОЄННИЙ І ПІСЛЯВОЄННИЙ ЧАС

Нагорна А. М.


Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України», м. Київ, Україна

Повна стаття (PDF), УКР


Вступ. Трудовий потенціал – наявні та прогнозовані в майбутньому трудові можливості країни, регіону чи підприємства, що характеризуються чисельністю працездатного населення, його професійно-освітнім рівнем та іншими якісними характеристиками. За роки війни трудовий потенціал України скоротився на третину. Станом на початок 2023 року за межами країни перебувало до 8 млн українців. На тимчасово окупованих територіях з початку 2022 року проживало 3 млн осіб, з них приблизно 1,3 млн – працездатного віку. Понад 1 млн громадян було мобілізовано до армії та інших військових формувань. Тобто з початку повномасштабного вторгнення Україна втратила понад 30 % усієї робочої сили. Лише 45–50 % довоєнного працездатного населення було на постійному місці проживання.

Мета дослідження – оцінити стан трудового потенціалу, зайнятості населення та ринку праці в Україні в воєнний та післявоєнний період.

Матеріали та методи дослідження. Проведено оцінку чисельності населення країни, його економічної активності за даними Державної служби статистики (Держстат) України, Центру медичної статистики Міністерства охорони здоров’я України, експертизи соціальних і гендерних програм Центру Разумкова, оперативних даних кадрових порталів і соціологічних опитувань, наукових публікацій. Визначено зайнятість населення в трудовому процесі, демографічні показники.

Результати. За даними Держстату України, після початку окупації рф окремих регіонів України кількість зайнятого населення скоротилась на 4,1–4,6 % відповідно до 2013 року. Найвищий рівень зайнятості спостерігався серед громадян у віці 40–49 років (77,2 %), а найнижчий – серед осіб у віці 60–70 років (13,1 %) та молоді віком 15–24 років (25,1 %). Кількість неформально зайнятих громадян у віці 15–70 років за 2021 рік складала 3,1 млн осіб, або 19,6 % усіх зайнятих громадян. Серед жінок частка зайнятих у неформальному секторі економіки становила 16,5 %, серед чоловіків – 22,4 %. За даними Держстату України, смертність населення України є однією з найвищих у світі й Європі (14,5–15,9 % в окремі роки). Смертність осіб працездатного віку значно знижує середню очікувану тривалість життя в чоловіків, здебільшого (70 %) смертність у них припадає на вік 30–60 років. У віковій структурі населення із загальної чисельності населення особи молодше 14 років складають 13,7 % проти 22,7 % у попередні роки, що свідчить про зниження резерву трудового потенціалу в майбутньому. Загальна чисельність населення скоротиться, майже половину з нього становитимуть особи старше 45 років.

Висновки. Чисельність робочої сили до війни складала близько 17 млн осіб. Але з початку повномасштабного вторгнення рф Україна втратила понад 30 % усієї робочої сили. У віковій структурі населення особи молодше 14 років складали до 2021 року 13,7 %, що свідчить про зниження резерву трудового потенціалу в майбутньому. Війна загострила процеси демографічної кризи за рахунок зниження народжуваності, підвищення смертності, скорочення середньої тривалості життя, від’ємного приросту населення, що несприятливо вплине на відтворення трудового потенціалу декількох наступних поколінь, як це було після голодомору, Другої світової війни. У воєнний час попит на робочу силу різко зменшився через неможливість працювати в зонах бойових дій, у разі вимушеної міграції, релокації або закритті підприємств, зниженні попиту на товари та послуги, проблем з логістикою та невизначеності майбутнього. Збільшення рівня зайнятості має стати центральним питанням повоєнної відбудови, реінтеграції та процесів повернення до умов миру.

Ключові слова: трудовий потенціал, фактори формування, відтворення трудового потенціалу, трудова та вимушена міграція, воєнний час

Література

1. Ивановская Л. В. Трудовые ресурсы, персонал и трудовой потенциал организации. Управление персоналом организации; под ред. А. Я. Кибанова. М. : ИНФРА-М, 2008. С. 53–64.
2. Трудовий потенціал. 2023. URL: http://surl.li/kaaed. (дата звернення: 15.10.2023).
3. Економіка праці і соціально трудові відносини: навчальний посібник. М. Г. Акулов, А. В. Драбаніч,Т. В. Євась та ін. Київ : Центр учбової літератури, 2012. 328 с.
4. Velychko А. Трудовий потенціал: сучасний стан та напрями розвитку в Україні. 2013. URL: https://prezi.com/dfxvld-ulil_/presentation/ (дата звернення:15.10.2023).
5. Бендиков Д. За время войны трудовой потенциал Украины сократился на треть: как можно исправить ситуацию. URL: https://ubr.ua/finances/
za-vremya-voyny-trudovoy-potentsial-ukrainy-sokratilsya-na-tret-kak-mozhno-ispravit-situatsiyu (дата звернення: 15.10.2023).
6. Аналітична та статистична інформація. Державна служба зайнятості України. URL: https://www.dcz.gov.ua/analitics/67 (дата звернення: 10.09.2023).
7. Аналітична та статистична інформація. Попит та пропозиція на зареєстрованому ринку праці у
січні-квітні 2022 року. Державна служба зайнятості України. URL: https://www.dcz.gov.ua/analitics/67 (дата звернення: 10.09.2023).
8. Пищуліна О., Маркевич К. Ринок праці в умовах війни: основні тенденції та напрями стабілізації. Київ, 2022. 21 с.
9. Кожен другий працівник в Україні втратив роботу через війну. Заощаджень мало – опитування. LIGA.net. 2022. 23 бер. URL: https://biz.liga.net/ua/all/all/novosti/kajdyy-vtoroy-rabotnik-v-ukrainepoteryal-
rabotu-iz-za-voyny-sberejeniy-malo-opros
(дата звернення: 15.10.2023).
10. Україна в цифрах: 30 років незалежності: cтат. зб. (інфографіка); за ред. І. Є. Вернера. Державна служба статистики України. 2021. 93 с. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/operativ/infografika/2021/nezalegn_30/nezalegn_30.pdf. (дата звернення: 18.12.2021).