You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

РОЛЬ МАКРО- ТА МІКРОЕЛЕМЕНТІВ У ВИЗНАЧЕННІ СТАНУ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНУ ПОПЕРЕКОВО-КРИЖОВУ РАДИКУЛОПАТІЮ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТІОЛОГІЇ

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.15, № 1, 2019

https://doi.org/10.33573/ujoh2019.01.003

Басанець А.В., Андрусишина І.М., Лашко О.М.

РОЛЬ МАКРО- ТА МІКРОЕЛЕМЕНТІВ У ВИЗНАЧЕННІ СТАНУ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНУ ПОПЕРЕКОВО-КРИЖОВУ РАДИКУЛОПАТІЮ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТІОЛОГІЇ

Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України», м. Київ

Повна стаття (PDF), UKR

Вступ. В структурі професійної захворюваності населення України патологія опорно-рухового апарату (ОРА) займає друге місце, поступаючись лише захворюванням бронхолегеневої системи, і становить її п’яту частину. Зокрема це стосується когорти шахтарів, захворюваність якої формує близько 80 % у структурі професійної патології, що пов’язано з тим, що у більшості випадків умови праці шахтарів наближаються до небезпечних та екстремальних, а значну частку усієї патології опорно-рухового апарату складають хронічні радикулопатії. На сьогодні недостатньо вивчено роль макро- та мікроелементів (МаЕ та МЕ) у розвитку патологічних процесів, що впливають на формування захворювань кісткової та сполучної тканин, зокрема дорсопатій та остеопорозу.

Мета. Визначити роль есенційних елементів Ca, Al, Mg, B, P у сироватці крові та сечі у формуванні хронічної попереково-крижової радикулопатії (ХПКР) у шахтарів, що працюють у небезпечних умовах. Визначити роль іонізованих форм кальцію та магнію у плазмі та слині пацієнтів, хворих на остеопороз.Контрольну групу складали пацієнти без патології порно-рухового парату.

Матеріали та методи. Дослідження стану опоно-рухового апарату були проведені у групі 20 шахтарів основних професій (забійник, гірничий робітник очисного вибою (ГРОВ), прохідник) вуглевидобувної промисловості Донбасу та Львівсько-Волинського басейнів, які хворіють на хронічну попереково-крижову радикулопатію. Аналіз результатів проводився у двох стажевих групах: І групу склали пацієнти зі стажем роботи від 10 до 15 років, ІІ - від 16 до 32 років. 22 и Для визначення концентрації МаЕ та МЕ використовувався метод атомно-емісійної спектроскопії з індуктивно зв’язаною плазмою (АЕС-ІЗП). Вміст іонізованого кальцію та магнію визначався у 13 пацієнтів у віці від 21 до 47 років з діагнозом остеопороз із застосуванням полум’яно-атомно-адсорбційної спектрофотометрії (ПААС). Контрольну групу склали 12 чоловік, які не мали системних захворювань кісткової та сполучної тканин.

Результати. Середня концентрація алюмінію в сироватці крові шахтарів, хворих на ХПКР (115,07 мкМоль/л), перевищувала показник в контрольній групі (3,3 мкМоль/л) майже у 30 разів (p<0,05). За даними дослідження концентрації бору у сироватці крові у обох стажевих групах (25,90 мкМоль/л та 19,43 мкМоль/л) були нижчими у порівнянні з показником контрольної (62,90 мкМоль/л), (p<0,05). Показник середньої концентрації кальцію сироватки крові у хворих на ХПКР професійної етіології (2,82 мМоль/л) у 1,3 рази перевищував аналогічний показник у контрольній групі (2,16 мМоль/л), при цьому у молодшій стажевій групі (3,20 мМоль/л) він був у 1,6 разів вищим за показник у старшій (1,98 мМоль/л мг/л), (p<0,05). Встановлено, що середній рівень фосфору у сечі хворих на ХПКР (19,0 мМоль/л) перевищував його вміст у пацієнтів контрольної групи (11,96 мМоль/л) в майже 2 рази (p<0,05). Аналіз показника середньої концентрації алюмінію в сечі хворих на хронічну радикулопатію виявив його перевищення у обох стажевих групах (1,26 мкМоль/л та 1,334 мкМоль/л відповідно) у порівнянні з контрольною (0,85 мкМоль/л), (p<0,05). При аналізі отриманих даних встановлено, що співвідношення іонізованих форм кальцію та магнію до загального їх вмісту у досліджуваних середовищах (50% для кальцію та 70% для магнію) співпадають з даними літератури.

Висновки. В дослідженні представлені результати, що уточнюють уявлення про патогенез остеопорозу та ХПКР у працюючих в умовах значного фізичного навантаження на основі визначення концентрацій МаЕ та МЕ у біологічних середовищах. Доведено роль Ca, Al, Mg, P, B у якості біомаркерів ранніх порушень структури кісткової тканини, як фактору ризику розвитку остеопорозу. Встановлено залежність концентрацій Ca та Mg у сироватці крові хворих на ХПКР від стажу роботи пацієнтів в небезпечних умовах праці. Отримані дані можуть бути застосовані для удосконалення системи діагностики та профілактики професійних захворювань ОРА.

Ключові слова. Хронічна попереково-крижова радикулопатія, остеопороз, опорно-руховий апарат, професійна патологія, мікро- та макроелементи.

Література

  1. Нагорна А.М., Соколова М.П., Вітте П.М. Стан професійної захворюваності в період законодавчих змін в Україні. Український журнал з проблем медицини праці.2016. №1(46). С. 3-15.
  2. Поворознюк В. В., Дзерович Н. І., Орлик Т. В. Показник якості трабекулярної кісткової тканини в клінічній практиці: огляд літератури та результати власних досліджень. Проблеми остеології / за ред. В.В. Поворознюка. Київ: ВПЦ «Експрес», 2014. 6 с.
  3. Д. Оберлис, Б. Харланд, А.Скальний. Биологическая роль макро- и микроэлементов у человека и животных / за ред. Д. Оберлиса. С-Пб.: Наука, 2008. 544 с.
  4. Hiroshi Kaji. Interaction between Muscle and Bone. Japan, Osaka. Kinki University Faculty of Medicine, 2014. 32 р.
  5. Поворознюк В. В., Григор’єва Н. В., Дзерович Н. І., Орлик Т. В., Бистрицька М. А., Поворознюк Вас. В., Мусієнко А. С., Іваник О. С. Cпосіб оцінки ризику остеопорозу та його ускладнень на первинному рівні медичної допомоги. Науково-практичний журнал : Боль. Суставы. Позвоночник. 2018. №1. С. 68-69.
  6. І.М. Андрусишина, О.Г.Лампека, І.О.Голуб. До проблеми обґрунтування оптимальних рівнів вмісту важких металів у біологічних середовищах людини. Український журнал з проблем медицини праці. 2015. №3(44). С.48-56.
  7. Руководство по клинической лабораторной диагностике: Клиническая биохимия / под ред М.А.Базарновой. Частина 3. Київ: Вища школа, 1990. 319 с.
  8. Ярмагомедов А.А., Матерова Е.А., Колосов И.В. Экспресс-метод определения ионизированного кальция в сыворотке и цельной крови. Лабораторное дело.1978. №9. С.552-556.
  9. Kowalczuk K., Stryjecka-Zimmer M., Bachanek T., Nakonieczna-Runicka M. The level of magnesium and calcium in the saliva of patients with dental caries/ Polish. J.Environ.stud. 2007. V.16. 147-150 р.
  10. Sighinoli G.P. Comprehensive determination of trace elements in human saliva by ETA-AAS/ G.P.Signoli, C.Gordoni, O.Bonori /Microchim.Acta.1989. №1. 171-179р. https://doi.org/10.1007/BF01242463
  11. І.М. Андрусишина, О.Г.Лампека, І.О.Голуб, І.П.Лубянова, Т.Д.Харченко. Оцінка порушень мінерального обміну у професійних контингентів за допомогою методу атомно-емісійної спектрометрії з індуктивно зв’язаною плазмою: методичні рекомендації. Кіїв: Авіцена, 2014. С.60.
  12. А.В.Cкальный, Е.В.Лакарова, В.В. Кузнецов, М.Г.Скальная Аналитические методы в биоэлементологии / С-Пб.:Наука, 2009. 264 с.
  13. Титов В.Н. Диагностическое значение определения магния в сыворотке крови / Клин.-лаб. диагн.1995.№2. С.3-7.
  14. Kisters K., Hoffman O., Hausberg M., et al Plasma magnesium deficiency is correlated to pulse pressure values in essential hypertension – influence of a metabolic syndrome//5th Inter symp. of Trace elements in human: new percpectives, part II Athens Grece. 2005. 180-182 р.
  15. Коновалова С.О. Сравнение информативности изучения различных биосубстратов для мониторинга минерального обмена//Укр.биохим.журн.2002. №4а. C.145-146.

ORCID ID співавторів та їх внесок у підготовку та написання статті:

Басанець А.В. (ORCID ID 0000-0001-8236-4251) - ідея дослідження, аналіз окремих положень, узагальнені висновки.

Андрусишина І.М. (ORCID ID 0000-0001-5827-3384) - ідея дослідження, аналіз окремих положень, узагальнені висновки.

Лашко О.М. (ORCID ID 0000-0001-7938-5887) - формування таблиць, аналіз отриманих результатів, написання статті.