You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Дослідження санітарно-гігієнічних умов професійної діяльності людини на антарктичній станції Академік Вернадський

Дослідження санітарно-гігієнічних умов професійної діяльності людини на антарктичній станції Академік Вернадський

https://doi.org/10.33573/ujoh2008.03.049

Назаренко В.І.1, Моісеєнко Є.В.2

Дослідження санітарно-гігієнічних умов професійної діяльності людини на антарктичній станції Академік Вернадський

1 Інститут медицини праці АМН України, м. Київ

2 Національний Український Антарктичний центр, м. Київ

Повна стаття (PDF), UKR


Проведено санітарно-гігієнічні дослідження умов праці зимівників на українській антарктичній станції Академік Вернадський (65° 15' п. ш., 64° 16' з. д.). Встановлено, що найбільше перевищення гранично допустимого рівня (ГДР) чинника за критеріями Гігієнічної класифікації праці № 4137 — 86 має понижена температура зовнішнього повітря; не відповідають нормативним значенням напруженість праці (зумовлена особистим ризиком) при роботі зовні території станції та енергетичне навантаження електромагнітного випромінювання 150 МГц при періодичній роботі з портативними раціями. Рівні виробничих чинників на більшості робочих місць зимівників в приміщенні станції відповідають вимогам діючих в Україні санітарних норм, за винятком робочих місць дизеліста (шум, кількість нахилів тулуба), механіка (шум, мікроклімат в окремих приміщеннях), електрика (шум), кухаря (теплове випромінювання, нахили тулуба). Основним джерелом тонального шуму 80 Гц на території станції є газовідвідна труба дизельних генераторів Д100В «УОГУО». Рівні шуму в житловому приміщенні на 5—18 дБА перевищують гігієнічний норматив за СН 3077—84 (для нічного часу). При швидкості вітру більше 10 м/с в житлових приміщеннях можуть реєструватися рівні інфразвуку 78—82 дБ Лін в діапазоні 1 — 16 Гц. Для уточнення ризиків здоров’ю зимівників, необхідна розробка методів фізіолого-гігієнічної оцінки таких специфічних чинників, що діють на людину в Антарктиці і не входять до Гігієнічної класифікації праці, як — швидкі зміни атмосферного тиску і парціального тиску кисню в повітрі приміщень і зовні, ультрафіолетове випромінювання Сонця та періодична поява озонової «діри», інверсія напряму силових ліній магнітного поля Землі.

Ключові слова: санітарно-гігієнічні умови, антарктична станція Академік Вернадський, системи життєзабезпечення, виробничі чинники, гранично допустимий рівень (ГДР)

Література

  1. Казначеев В.П. Некоторые биофизические механизмы адаптации человека в регионах Крайнего Севера/ Вести. АМН СССР.- 1979.-№ 11.-С. 3 - 11.
  2. Казначеев В.П. Очерки теории и практики экологии человека/ М. : Изд. «Наука». 1983.—259 с.
  3. Матусов А.Л. Социально-гигиенические аспекты адаптации человека в Антарктиде. Адаптация человека в особых условиях.Л.: Гйдрометеоиздат, 1978.-С.11-16.
  4. Ильин В.Н., Гуляр С.А. Влияние метеорологи- чсских факторов на организм человека во время трансатлантических переходов и пребывания на антарктической станции «Академик Вернадский» // Бюлл. УАЦ.— 1998.— Вып.2,— С. 238-244.
  5. Методичні рекомендації «Профілактика оксида- ційного стресу і порушень імунного статусу учасників антарктичних експедицій» (Моісеєнко Є.В., Стежка В.А.).- К.: НАНУ.-2007.- 52 с.
  6. Стежка В.А., Мойсеєнко Є.В., Дмитруха Н.М., БількоТ.О., Бакуновский О.М. Особливості клітинного складу периферійної крові та імунного статусу людини в умовах перебування в Антарктиці // Український антарктичний журнал.-2003.-№ 1.-С. 134- 138.
  7. Moiseenko Е., Stezhka V., Lastovchenko V., Kovalenko Т, Perevoznikov О., Bilko Т., Dmitrucha., Woinar J., Bakunovskij O. Human psychophysiology in extremal environment // Ann. Univ. M. Curie-Sklo- dowska (Sec. D «Medicina).- 2003., Lublin- V.LVIII.- Supl.XlII.-P.316-321.
  8. Тймофееп B.E. Сравнительный анализ метеорологического режима и тропосферной циркуляции на станции Академик Вернадский в 1999 г // Український антарктичний журнал.- 2003 - № 1. - С. 70 -79.
  9. Суворов Г.А., Афанасьева Р.Ф., Губернский Ю.Д. Микроклимат промышленных и гражданских зданий. Эколого-гигиенические аспекты. Нормативные требования.- М., журн. «Охрана труда и соц.,.».
  10. Ю.Афанасьева Р.Ф., Бессонова Н.А., Бурмистрова О.В., іубернский Ю.Д., Репин Г.Н. Микроклимат./ В кн. Физические факторы: эколого-гигиеническая оценка (Руководство). Di. 10.- М.: Мед, 1999.- С. 356-424.
  11. McKinlay A.F., Diffey B.L., A reference action spectrum for ultraviolet induced erythema in human skin // CIE Jomal - 1987-V.6.-P. 17-22.
  12. Kimlin M. G., Parisi A. V., Wong J.C. F., The whole human body distribution of solar erythema! ultraviolet radiation. Proceedings of First Internet Conference on Photochemistry & Photobiology, 1997.
  13. Parisi A., Wong J. Actinic ultraviolet exposures to humans assessed with a dosimetric technique // International Journal of Environmental Health Research.- 1999,-V.9.-P. 277-284.
  14. Измеров Н.Ф., Суворов Г.А., Куралесин H.A., Овакимов В. Г. Инфразвук как фактор риска здоровью человека.- Воронеж : изд.«Истоки», 1998.- 276 с.