You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Вивчення токсикологічних властивостей барвника органічного ріазолана червоного 2ж

Вивчення токсикологічних властивостей барвника органічного ріазолана червоного 2ж

https://doi.org/10.33573/ujoh2007.02.055

Присяжнюк В.Є.1, Рубай Е.В2., Биков С.Т.2

Вивчення токсикологічних властивостей барвника органічного ріазолана червоного 2ж

1 Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва АМН України, м. Київ

2 Науково-технічний заклад «Інститут хімічної технології та промислової екології», м. Рубіжне

Повна стаття (PDF), RUS

Досліджувалися токсичні властивості барвника ріазолану червоного 2Ж після одноразового та повторного перорального введення, нанесення на шкіру та слизові оболонки очей, після одноразової інгаляційної дії на організм піддослідних тварин (щури, миші). При внутрішньошлунковому введенні барвника LD50 знайдено на рівні 11757 мг/кг маси тіла (щури-самнці), доза 5000 мг/кг не викликала загибелі мишей. Основна маса щурів загинула протягом першої доби після введення речовини. Знайдений коефіцієнт кумуляції дорівнює 6,06 (LimeI а(). При повторній пероральній (5 разів на тиждень, протягом 28 днів) та одноразовій інгаляційній (4 години, 535,6 та 180,2 мг/м3) дії барвника виявлено зміни показників реакцій поведінки (нірковий рефлекс, активність в обмеженому просторі), СПП, периферичної крові (зниження вмісту еритроцитів, гемоглобіну), сироватки крові (зниження активності АлТ та холінестерази), частоти дихання. Концентрація 43,7 мг/м3 викликала зміну активності тварин в обмеженому просторі у вигляді тенденції. Одержані дані дозволяють вважати концентрацію аерозолю барвника 43,7 мг/м3 близькою до порогової (Limac).Гонадо- та ембріотоксичної дії барвника (пероральне введення) не виявлено, мутагенна дія (клітини мозку, кістки) не відмічена.

Ключові слова: постановка досліду, піддослідні тварини, пероральна, інгаляційна, подразнювальна дія, токсичність, резорбтивність, ембріотропна і гонадотропна дія, мутагенність

Література

  1. Бородіна А.В., Брикова О.Г., ТЬцька Н.В. та ін. Ріазолани - високостійкі барвники для фарбування вовни, натурального шовку та поліамідного волок­на//Легка промисловість,- 1997,-№2.-С. 17
  2. Быков С.Т.. Рубан Э.В.. Воробьева Т.А. и др. Ток­сические свойства красителя органического риазо­лана черного (смесевого)//Матер. VI Міжнар. наук,- практ. конф. «Наука і освіта 2003» (Дніпропетровськ- Донецьк-Харків.- Т. 17,- Екологія.- 20-24 січня).- Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003.- С. 53.
  3. Быков С.Т., Рубан Э.В. и др. К обоснованию ори­ентировочного безопасного уровня воздействия (ОБУВ) красителя органического риазолана красного 2Ж в атмосферном воздухе населенных мест//Матер. VII Міжнар. наук.-практ. конф. «Наука і освіта 2004» (Дніпропетровськ.-Т.60.- Екологія.- 10-25 лютого).- Дніпропетровськ: Наука і освіта. 2004,- С. 32-33.
  4. Ливке Т.Н., Быков С.Т.. Рубан Э.В. и др. Экспе­риментальное обоснование предельно допустимой концентрации (ПДК) красителя органического риа­золана желтого 14-92 в воздухе рабочей зоны//Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. «Динаміка наукових досліджень» (Дніпропетровськ-Черкаси-Одеса,- Т. 17.- Екологія і охорона навколишнього середови­ща.- 28 жовтня - 4 листопада 2002 р.).-Днігіропет- ровьк: Наука і освіта, 2002,- С. 24-25.
  5. Методические указания по установлению ори­ентировочных безопасных уровней воздействия (ОБУВ) загрязняющих веществ в атмосферном воз­духе населенных мест. МУ № 2630-82 от 25.11.1982,- М.. 1982.
  6. Прозоровский В.В. Использование методов на­именьших квадратов для «пробит-анализа» кривых летальности//Фармакол. и токсикол.- 1962.- Т.25. №10.-С. 116-119.
  7. Прозоровский В.В., Прозоровская М.П.. Дем­ченко В.М. Экспресс-метод определения средней эф­фективной дозы и ее ошибки//Фармакол. и токси­кол.- 1978-№4-С. 497-502.
  8. Методические рекомендации по использова­нию поведенческих реакций в токсикологических исследованиях для целей гигиенического нормиро­вания № 2166-80,-К.. 1980.
  9. Лабораторные методы исследования в клини­ке: Справочник/Под ред. В.В.Меньшикова,- М.: Ме­дицина. 1987,-С. 123-124.
  10. Ронин В.С.. Старобинец Г.М. Определение об­щего белка в сыворотке крови с помощью рефракто- метра//Руководство к практическим занятиям по методам клинических лабораторных исследова­ний.- М.: Медицина. 1977.-С. 267-269.
  11. Определение мутагенной активности химичес­ких соединений с использованием лабораторных мы­шей: Методические рекомендации.-М.. 1985,- 10 с.
  12. Бочков Н.П.. Демин Р.С., Лучник Н.В. Классифи­кация и методы учета хромосомных аберраций в сома­тических клетках//ГЬнетика.- 1978.-№8,-С. 133.
  13. Методы экспериментального исследования по установлению порогов действия промышленных ядов на генеративную функцию с целью гигиеничес­кого нормирования: Методические указания.- МУ №1744-77.-8.-М.. 1978.
  14. Лугов В.А. Определение количества эритро­цитов в крови крыс с помощью ФЭК//Гйгиена труда и профзабол.- 1976.-№1.-С. 57-58.