https://doi.org/10.33573/ujoh2018.02.068
Державна установа «Інститут отоларингології імені професора О. С. Коломійченка Національної академії медичних наук України», м. Київ
Вступ. Акутравма, вплив звуків високої інтенсивності викликає специфічне ураження слухової системи. При бойовій акутравмі страждають як периферичний, так і центральні відділи слухового аналізатора. Слід зважати також на системну дію шуму, звуків високої інтенсивності не лише на структури слухової системи, але і на увесь організм постраждалого. Тому при акутравмі поряд з ауральними (які стосуються стану різних відділів слухової системи) мають місце й виражені екстраауральні прояви (з боку органів і систем, не пов’язаних безпосередньо зі структурами слухової системи, але стан яких впливає на слухову функцію). Насамперед це стосується центральної нервової та серцево-судинної систем (мозкового кровообігу в найбільшій мірі). Тому доцільним є дослідження функціонального стану ЦНС у пацієнтів з акутравмою.
Мета дослідження — визначити зміни в стані біоелектричної активності головного мозку за даними електроенце- фалографії (ЕЕГ) у військовослужбовців, які отримали бойову акутравму в зоні проведення антитерористичної операції (АТО).
Матеріали та методи дослідження. Ми відібрали для аналізу серед усіх обстежених нами хворих з акутравмою групу з 50 бійців з акутравмою з асиметричними сенсоневральними порушеннями та низхідним типом кривої. Методика виконання роботи передбачала проведення ЕЕГ за допомогою комп’ютерного електроенцефалографа фірми <ЮХ-системи». Електроди накладали таким чином, щоб рівномірно охоплювати лобні, скроневі та потиличні області обох півкуль, згідно зі схемою накладання електродів <10—20», рекомендованою Міжнародною федерацією електроенцефалографії.
Результати та їх обговорення. За даними ЕЕГ у обстежених військовослужбовців з акутравмою, отриманою під час бойових дій, було виявлено іритативні зміни як при фоновому записі, так і при функціональних навантаженнях, особливо — гіпервентиляції, виражені в різному ступені. Частіше всього були виявлені: виражені дезорганізація та десинхронізація ритмів, тенденція до згладжування або відсутність зональних розбіжностей, наявність гострих піків і потенціалів, «прискорення» основних ритмів, переважання в структурі біоелектричної активності бета-ритму та значна частка повільних А- та 0-ритму. У частини хворих мало місце загальне зниження біоелектричної активності головного мозку, виражене в різному ступені, особливо в скроневих відведеннях. Ці зміни мали переважно загальномозковий (генералізований) характер і були більш вираженими у хворих з більш значними порушеннями у слуховому аналізаторі. У багатьох випадках спостерігалася асиметрія біотоків, переважно в задньолоб- них, скроневих і тім'яних відведеннях, особливо в тих випадках, коли в пацієнтів було асиметричне ураження слухової системи зі значною різницею в показниках двох сторін. Також часто в обстежених осіб з бойовою акутрав- мою спостерігалися спалахи гіперсинхронної активності, у тому числі з повільнохвильовими елементами, що свідчить про значне переважання процесів збудження в глибоких структурах головного мозку. У значної частини хворих з акутравмою, отриманою в зоні бойових дій, було виявлено подразнення коркових, діенцефальних, діен- цефально-стовбурових або медіобазальних структур головного мозку. Загалом у всіх обстежених військовослужбовців з акутравмою переважали процеси збудження, на це обов’язково слід зважати під час призначення лікування. Згідно з аналізом кількісних показників ЕЕГ, було виявлено, що порівняно з даними контрольної групи має місце достовірна різниця (Р < 0,05) у представленості основних ритмів ЕЕГ у обстежуваних хворих з бойовою акутравмою не лише в скроневих і потиличних, але й у лобних відведеннях. Так, на фоновому записі ЕЕГ за нормального значення відсоткового вмісту а-ритму в контрольній групі (62,5 ± 4,6) % у скроневих і (64,3 ± 4,8) % потиличному відведенні, у групі хворих з акутравмою відповідні показники стали (45,4 ± 3,7) % і (48,9 ± 3,9) % відповідно, що достовірно (Р < 0,05) менше.Так, наприклад, у осіб досліджуваної групи хворих з акутравмою зміни ЕЕГ проявлялися достовірним збільшенням представленості Р-ритму при фоновому записі в скроневих і потиличних відведеннях до (29,1 ± 2,8) і (27,2 ± 2,7) % при контрольному значенні (20,3 ± 2,1) і (16,8 ± 2,0) % відповідно (Р < 0,01). При аналізі представленості а-ритму (домінуючого ритму нормальної ЕЕГ-картини) у зазначених відведеннях виявлено значне зменшення його відсоткового вмісту, деформацію основного ритму та ослаблену реакцію на функціональні навантаження. Особливо показовим є аналіз повільно-хвильової активності (0- та А-ритм) у хворих з акутравмою, яка значно перевищувала показники контрольної групи, особливо в лобних відведеннях, що свідчить про зростання функціональних змін у стані центральної нервової системи, зокрема, глибоких структур головного мозку. Так, у лобних відведеннях у таких хворих мало місце підвищення відсоткового вмісту А-ритму до (14,3 ± 1,5) % при фоновому записі, (14,8 ± 1,6) % при фотосимуляції та аж (15,1 ± 1,5) % при гіпервентиляції (Р < 0,01), достовірно більше, ніж у нормі. Також показовим є зростання відсоткового вмісту 0-ритму в хворих з бойовою акутравмою при гіпервентиляції у скроневих і потиличних відведеннях до (16,5 ± 2,3) і (14,5 ± 2,0) % відповідно (Р < 0,05), що достовірно більше порівняно з контрольними значеннями. Отже, у обстежених осіб, які отримали акутравму в реальних бойових умовах, спостерігаются виражені зміни біоелектричної активності головного мозку переважно іритативного характеру з подразненнями глибоких відділів головного мозку. Проведений аналіз ЕЕГ у осіб, які отримали акутравму в зоні проведення АТО, свідчить про наявність виразних функціональних змін з боку центральної нервової системи при бойовій акутравмі.
Висновки. Проведений аналіз ЕЕГ у осіб, які отримали акутравму в зоні проведення АТО, свідчить про наявність у них значних функціональних змін з боку центральної нервової системи. За даними ЕЕГ у обстежених військовослужбовців з акутравмою, отриманою під час бойових дій, було виявлено іритативні зміни як при фоновому записі, так і при функціональних навантаженнях, особливо — гіпервентиляції, виражені в різному ступені. Найвираженіші достовірні зміни в досліджуваній групі з акутравмою спостерігаються в зменшенні представленості а-ритму та зростанням Р-ритму і повільнохвильової активності в лобних, скроневих і потиличних відведеннях порівняно з показниками контрольної групи. У комплексному обстеженні військовослужбовців з акутравмою з метою детальної оцінки екстраауральних порушень доцільно проводити дослідження функціонального стану ЦНС за даними ЕЕГ Врахування даних комплексного обстеження біоелектричної активності головного мозку за даними ЕЕГ дозволяє об’єктивно оцінити екстраауральні порушення та сприяє цілеспрямованому призначенню комплексного лікування хворим з акутравмою, отриманою в зоні проведення АТО, що підвищує його ефективність
Ключові слова: сенсоневральні порушення слуху, акутравма, слуховий аналізатор, біоелектрична активність головного мозку, електроенцефалографія
RCID ID співавторів та їхній внесок у підготовку та написання статті:
Шидловська Т. А. (ORCID ГО 0000-0002-7894-359Х) — визначення мети та дизайну дослідження, реєстрація ОАЕ, аналіз даних реєстрації ОАЕ, аналіз отриманих результатів, формування висновків;
Петрук Л. Г. (ORCID ГО 0000-0002-1261-7054) — відбір пацієнтів для обстеження, проведення клінічних досліджень, огляд літератури, статистична обробка отриманих результатів за загальноприйнятими методами математичної варіаційної статистики, аналіз отриманих даних, формування висновків, оформлення статті.
Шидловська Т. А. (ORCID ГО 0000-0002-7894-359Х) — визначення мети та дизайну дослідження, реєстрація ОАЕ, аналіз даних реєстрації ОАЕ, аналіз отриманих результатів, формування висновків;
Повна стаття (PDF), UKR