https://doi.org/10.33573/ujoh2017.01.069
Український науково-дослідний інститут промислової медицини, м. Кривий Ріг
Вступ. Оцінка та керування ризиком вважається основою сучасної медицини праці. У процесі трудової діяльності працівники піддаються дії небезпечних і шкідливих виробничих чинників, які мають значний вплив на вид і якість їхньої трудової діяльності. Клас професійного ризику залежить від рівня виробничого травматизму та професійної захворюваності. Метою використання методології оцінки й управління ризиками є збільшення об’єктивної обґрунтованості прийняття управлінських рішень в області забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення.
Мета дослідження — визначення закономірності формування ризику професійної захворюваності працівників, що зайняті в підземному та відкритому видобутку залізних руд.
Матеріали та методи дослідження. За результатами вивчення та оцінки показників професійної захворюваності визначили та оцінили популяційні ризики розвитку професійної патології для працівників, що зайняті добуванням залізних руд згідно з міжнародною методикою. Розраховували показники абсолютного ризику (AR), відносного ризику (ЯЯ), довірчих інтервалів СІ та EF етіологічної частки. За ступенем вагомості доказів результатів оцінки професійних ризиків власні дослідження віднесені до категорії 1А (доведений професійний ризик).
Результати. Отримані результати оцінки ризику розвитку професійних захворювань дозволили виявити контингент працівників з підвищеним рівнем впливу професійних факторів та довести зв’язок з умовами праці професійних захворювань у працівників, зайнятих добуванням залізних руд. Найвищий рівень відносного ризику захворюваності на професійну патологію має місце у підземному видобутку залізної руди (ЯЯ 5,45 при СІ 95 % 5,29—5,60 (р < 0,05), що пов’язано з найвищим рівнем шкідливих виробничих факторів. Вивчення ступеня зв’язку з умовами праці показує, що має місце дуже висока зумовленість ризику розвитку професійної патології (EF від 45,1 % до 81,7 %). У структурі професійних захворювань у працівників підземного видобутку залізної руди найвищий ризик виникнення професійної туговухості, радікулопатій та хронічного обструктивного захворювання легень (ЯЯ = 60,8 при СІ 95 % 33,7-109,7, ЯЯ = 54,5 при СІ 95 % 51,0-58,2 та ЯЯ = 46,7 при СІ 95 % 37,9-57,6) (р < 0,05) з EF шкідливих виробничих факторів 81,7 — 98,4 % та дуже високою залежністю від умов праці. У структурі професійних захворювань у працівників відкритого видобутку залізної руди найвищий ризик виникнення вібраційної хвороби, професійної туговухості та пневмоконіозу (ЯЯ = 13,1 при СІ 95 % 10,5—16,3, ЯЯ = 10,0 при СІ 95 % 8,1—12,3 та ЯЯ = 10,0 при СІ 95 % 2,5—39,7) (р < 0,05) з EF шкідливих виробничих факторів 55,6—92,4 % та високою залежністю захворюваності від умов праці (р < 0,05).
Висновки. Доведено, що тривалий вплив комплексу основних несприятливих факторів виробничого середовища різної інтенсивності призводить до збільшення професійної захворюваності, що має пряму залежність від умов праці цих працівників. Проведені дослідження відкривають перспективи для подальших наукових досліджень, спрямованих на розрахунок безпечних термінів роботи при впливі несприятливих факторів виробничого середовища. Моніторинг професійного ризику є необхідною умовою для керування ризиком і оцінкою його ефективності.
Ключові слова: професійний ризик, професійні захворювання, працівники, що зайняті добуванням залізних руд
Повна стаття (PDF), UKR