You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Оцінка ризику погіршення психофізіологічного та емоційного статусу працівників, діяльність яких відбувається в умовах з підвищеною небезпекою

Оцінка ризику погіршення психофізіологічного та емоційного статусу працівників, діяльність яких відбувається в умовах з підвищеною небезпекою

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.15, № 3, 2019

https://doi.org/10.33573/ujoh2019.03.183

Стасишин Р.О.1, Кальниш В. В.1, Оліскевич М.О.2

Оцінка ризику погіршення психофізіологічного та емоційного статусу працівників, діяльність яких відбувається в умовах з підвищеною небезпекою

1 Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України», м. Київ

2 Львівський національний університет імені Івана Франка

Full article (PDF), RUS

Вступ. Сьогодні велику увагу дослідників привертає оцінка ризиків нанесення збитку здоров’ю працівника та успішності його професійної діяльності за гігієнічними критеріями. Тому має сенс звернути особливу увагу на рівень неадекватності наявного комплексу професійно важливих якостей працівника, який безпосередньо впливає на можливість появи збоїв у його професійній діяльності, та розробити універсальний підхід до оцінки ризику погіршення його психофізіологічних якостей.Мета дослідження – виявлення особливостей трансформації ризику зниження адекватності дій працівників при погіршенні рівня їхніх професійно важливих якостей і формування на цій основі психофізіологічних методів виявлення критичних значень підвищення цього ризику.Матеріали та методи дослідження. Для визначення психофізіологічного та емоційного статусу працівників оперативних виїзних бригад електричних мереж було застосовано два комплекси методичних прийомів. Психофізіологічні якості були оцінені на контингенті слюсарів оперативних виїзних бригад електричних мереж різного віку (466 чоловік). Оцінка емоційного статусу працівників оперативних виїзних бригад (93 чоловіки) проводилась за допомогою опитувальника СОПАС-8. Матеріали психофізіологічних обстежень проаналізовано на підставі методів варіаційної статистики, багатофакторного дисперсійного аналізу, регресійних моделей бінарного вибору.Результати. Обґрунтовані підходи та розроблені принципи до застосування універсальної оцінки ризику відхилення професійно важливих якостей фахівців, що працюють в умовах з підвищеною небезпекою. Розроблено та застосовано алгоритми визначення ризику відхилення цих якостей. Розраховані критичні значення ризиків, які дозволяють ідентифікувати слюсарів оперативних виїзних бригад електромереж, що умовно придатні до виконання своїх професійних обов’язків. Оцінено відсоток осіб, у яких за їхнім аномальним психофізіологічним статусом (21,0 %) та емоційним станом (16,1 %) спостерігаються критичні відхилення функціонального стану. Рекомендовано проводити періодичну оцінку ризику відхилення професійно важливих якостей у слюсарів оперативних виїзних бригад електричних мереж.Висновки. Сформульовані принципи та розроблені підходи до проведення оцінки професійної придатності осіб, що працюють в умовах з підвищеною небезпекою, в основу яких покладена можливість застосування універсальної шкали ризику відхилення комплексу психофізіологічних параметрів та характеристик емоційного стану від надсистемних індикаторів цих станів, які можна вважати за норму. Розроблено алгоритми індивідуальної комплексної оцінки психофізіологічного статусу та емоційного стану слюсарів оперативних виїзних бригад електричних мереж для визначення ризику наявності достовірних відхилень цих оцінок від «нормативних» значень. Представлено структури відхилень психофізіологічного статусу та емоційного стану працівників та виділено групу осіб з аномальними значеннями визначених ризиків. Звернено увагу на необхідність періодичної оцінки психофізіологічного статусу та емоційного стану працівників для скорочення втрат чи уникнення наслідків неякісної роботи слюсарів оперативних виїзних бригад та зменшення нанесення шкоди їхньому здоров’ю.

Ключові слова: професійно важливі якості, емоційний стан, ризик, слюсарі оперативних виїзних бригад електромереж, професійна придатність 

 

Література

  1. Артюх С. Н. Методика оценивания показателей профессиональной пригодности операторов. Вісник НТУ «ХРІ». 2016. № 18 (1190). С. 5–9. 1. https://doi.org/10.20998/2413-4295.2016.18.01
  2. Методические подходы к оценке психоэмоцио­нальной сферы человека в разных актуальных состояниях. А. Л. Буцик, В. В. Кальниш, Г. Ю. Пышнов и др. Медичний форум. 2015. № 4. Ч. І. С. 37–43.
  3. Горго Ю. П., Філімонова Н. Б., Ян Т. Е. Визначення психофізіологічного статусу людини для розробки критеріїв професійної придатності. Вісник Черкаського ун-ту. Вип. 13. Черкаси: вид-во ЧУ, 1999. С. 28–31.
  4. Кальниш В. В., Навакатикян А. О. Особенности умственной работоспособности у операторов тепло­вых электростанций. Медицина труда и промышлен­ная экология. 2000. № 2. С. 39–44.
  5. Кальниш В. В., Стасишин Р. О., Оліскевич М. О. Характеристика якості емоційної регуляції професійної діяльності працівників за умови роботи з підвищеною небезпекою на підприємствах електроенергетики. Кібернетика та обчислювальна техніка. 2017. № 4 (190). С. 73–89. https://doi.org/10.15407/kvt190.04.073
  6. Мельникова Д. А., Яговкин Г. Н. Теоретические аспекты формирования систем управления профес­сиональным риском на опасных производственных объектах. Самара : Медиа-книга, 2014. 120 с.
  7. Навакатикян А. О., Крыжановская В. В., Кальниш В. В. Физиология и гигиена умственного труда. Киев : Здоров’я. 1987. 152 с.
  8. Прахов И. В., Фарваев И. Р., Бикметов А. Г. Влияние человеческого фактора на безопасную экс­плуатацию электрических сетей. Транспорт и хране­ние нефтепродуктов и углеводородного сырья. 2015. № 1. С. 27–30.
  9. Руководство по оценке риска для здоровья работ­ников. Организационно-методические основы, прин­ципы и критерии оценки. Москва : Федеральный центр госсанэпиднадзора Минздрава России, 2004. 24 с.
  10. Самохина Т. В., Кузнецов О. Н., Моисеева Н. И. Методы изучения психического времени как показатель адаптации. Адаптационные возможности человека в условиях больших городов. Ленинград, 1988. С. 64–66.
  11. Сопов В. Ф. Психические состояния в напря­женной профессиональной деятельности. Москва : Академический проект, 2005. 128 с.
  12. Федотова И. В., Михайлова С. А., Аширова С. А. Оценка профессионального риска в современных условиях эксплуатации производств пенополиурета­нов. Гигиена и санитария. 2016. № 95 (4). С. 343–347.
  13. Філімонова Н. Б. Комп’ютерна експрес-методи­ка для визначення психофізіологічного стану люди­ни. Херсон : Культура здоров’я, 2000. С. 204–209.
  14. Яговкин Н. Г., Кривова М. А., Мельникова Д. А. Оценка профессионального риска опасного произ­водственного объекта: балльный метод экспертных оценок. Безопасность жизнедеятельности. 2013. № 9. С. 39–43.
  15. Chaichenko G. M., Tomilina L. G., Filimonova N. B. Some mechanisms of the human mental effectency. Pflugers Archiv European J. Physiol. 1995 

ORCID ID співавторів та їхній внесок у підготовку та написання статті:

Стасишин Р. О. (ORCID ID 0000-0002-9186-1556) – формулювання завдання, збір матеріалів для визначення емоційного стану, статистичний аналіз матеріалів, формулювання висновків;

Кальниш В. В. (ORCID ID 0000-0002-5033-6659) – визначення шляхів оцінки;

Оліскевич М. О. (ORCID ID 0000-0003-1264-1684) – розробка методичних підходів щодо побудови математичних моделей і розв’язувальних правил.