You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Особливості поєднання післявірусного синдрому стомлюваності та післятравматичного стресового розладу (лекція)

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.16, № 4, 2020

Особливості поєднання післявірусного синдрому стомлюваності та післятравматичного стресового розладу (лекція)

Зайцев Д. В., Алєксєєва Л. М., Опанасенко В. В.

https://doi.org/10.33573/ujoh2020.04.311

Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України», м. Київ

Full article (PDF), UKR

Вступ. Як нозологічні одиниці післятравматичний стресовий розлад (ПТСР) і післявірусний синдром стомлюваності (ПВСС) були виділені декілька десятиліть тому й їхнє вивчення триває. Обидва синдроми належать до групи розладів адаптації й мають близькі риси в патогенезі та клініці. В Україні проблема ПТСР набула актуальності з 2014 року в зв’язку з веденням бойових дій на Сході; водночас проблемі ПВСС (особливо коморбідності ПВСС і ПТСР) приділяється недостатньо уваги.

Мета дослідження – виділити спільні та відмінні риси ПТСР і ПВСС, проаналізувати явища їхньої коморбідності в комбатантів.

Матеріали та методи дослідження. Відбір джерел літератури виконаний у пошукових системах Google Scholar, PubMed і джерелах клінічних настанов, рекомендованих наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 2016 року № 1422 за ключовими словами «синдром хронічної втоми», «посттравматичний стресовий розлад», «військовослужбовці» (українською, російською, англійською мовами) за 2000–2020 роки.

Результати. Поширеність ПТСР і ПВСС оцінюється приблизно, в Україні можна підозрювати гіподіагностику цих розладів. У комбатантів напруга механізмів адаптації зберігається протягом усього перебування в зоні конфлікту. Фактори ризику розвитку ПТСР і ПВСС у комбатантів мають індивідуальний і ситуаційний характер. Патогенез ПВСС і ПТСР має ряд подібних рис. Клінічні прояви ПВСС привертають увагу лише при значній вираженості, тоді як при ПТСР симптоматика розвивається швидко й добре помітна. Діагностика ПТСР має усталений алгоритм, діагноз ПВСС менш певний і спирається на великі та малі діагностичні критерії, щодо яких є розбіжності. Тактика терапії та реабілітації носить підтримуючий і симптоматичний характер. У разі ПТСР перевага надається психотерапії та фармакотерапії селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну. Для ПВСС специфічну фармакотерапію запропоновано для варіантів, асоційованих з герпесвірусною інфекцією.

Висновки. Розглядаючи ПТСР і ПВСС як дезадаптози, що викликані занадто інтенсивним і занадто тривалим стресорами відповідно, клінічно доцільно зважати на їхню патогенетичну спорідненість. Етіопатогенез ПВСС, коморбідність ПТСР і ПВСС у комбатантів потребують подальшого вивчення, зокрема, із позицій психофізіології.

Ключові слова: синдром хронічної втоми, посттравматичний стресовий розлад, військовослужбовці

Література

  1. Ванюхина Н. В., Григорьева О. В., Пробочкин Е. Ю. Психические состояния инженеров связи с различными профессиональными обязанностями. Материалы ІІІ Международной научной конференции «Психология состояний человека: актуальные теоретические и прикладные проблемы». Казань, 8–10 ноября 2018. 2018. С. 98–101.
  2. Вязьмитинова С. А. Расстройства адаптации и их психотерапевтическая коррекция у участников боевых действий. Медична психологія. 2018. № 1. С. 63–67.
  3. Кокун О. М. Особливості негативних психічних станів військовослужбовців. Вісник Національного університету оборони України. 2014. Вип. 5 (42). С. 185–190.
  4. Скроневий медіанний склероз. Д. В. Мальцев, Я. Я. Недопако, В. Ф. Грицик та ін. Український неврологічний журнал. 2015. № 4. С. 7–20.
  5. Психолого­психіатрична допомога постраждалим у збройних конфліктах: метод. рек. О. К. Напрєєнко, О. Г. Сиропятов, О. В. Друзь та ін. Київ, 2014. 26 с.
  6. Петрова Е. В., Семенова Н. В., Алехин А. Н. Закономерности развития и особенности синдрома эмоционального выгорания у врачей и медицинских сестер психиатрических учреждений. Вестник Томского государственного педагогического университета. 2011. № 12. С. 194–199.
  7. Таранова О. В. Синдром эмоционального выгорания, синдром хронической усталости и факторы профессиональной успешности (на примере педагогов­мастеров автовождения): автореф. дис. на соискание ученой степени канд. психол. наук; ФГБ ОУ ВПО «Российский государственный гуманитарный университет». Москва, 2014.
  8. Ткаченко А. В., Данильчук К. А. Влияние магния и кальция на здоровье человека и их содержание в продуктах питания. Межвузовская НПК студентов и молодых ученых «Проблемы и перспективы научных исследований». Краснодар, 2010. С. 199–202.
  9. Цыган В. Н. Синдром хронической усталости и его коррекция кортексином. Российский медицинский журнал. 2010. Т. 18, № 16. С. 1004–1007.
  10. Chronic fatigue syndrome and fibromyalgia following immunization with the hepatitis B vaccine: another angle of the ‘autoimmune (auto­inflammatory) syndrome induced by adjuvants’ (ASIA). N. Agmon­Levin, Y. Zafrir, S. Kivity et al. Immunol. Res., 2014. V. 60 (2–3). P. 376–383. https://doi.org/10.1007/s12026­014­8604­2
  11. Human herpesvirus 6 and 7 are biomarkers for fatigue, which distinguish between physiological fatigue and pathological fatigue. R. Aoki, N. Kobayashi, G. Suzuki et al. Biochem. Biophys. Res. Commun. 2016. V. 478 (1). P. 424–430. https://doi.org/10.1016/j.bbrc.2016.07.010
  12. Role of adaptive and innate immune cells in chronic fatigue syndrome/myalgic encephalomyelitis. E. W. Brenu, T. K. Huth, S. L. Hardcastle et al. Int Immunol. 2014. V. 26 (4). P. 233–42. https://doi.org/10.1093/intimm/dxt068
  13. Myalgic encephalomyelitis: International consensus criteria. B. M. Carruthers at al. Journal of International Medicine, Journal of Internal Medicine. 2011. V. 270, Issue 4. P. 327–338. https://doi.org/10.1111/j.1365­2796.2011.02428.x
  14. Social inference deficits in temporal lobe epilepsy and lobectomy: risk factors and neural substrates. M. Cohn, M. St­Laurent, A. Barnett, M. P. McAndrews. Soc. Cogn. Affect Neurosci. 2015. V. 10 (5). P. 636–644. https://doi.org/10.1093/scan/nsu101
  15. Psychiatric disorders in temporal lobe epilepsy: an overview from a tertiary service in Brazil. G. N. De Oliveira, A. Kummer, J. V. Salgado et al. Seizure. 2010. V. 19 (8). P. 479–484. https://doi.org/10.1016/j. seizure.2010.07.004
  16. The epidemiology of DSM­5 posttraumatic stress disorder in the United States: results from the National Epidemiologic Survey on Alcohol and Related ConditionsIII. R. B. Goldstein, S. M. Smith, S. P. Chou et al. Soc. Psychiatry and Psychiatr. Epidemio. 2016. V. 51. P. 1137. https://doi.org/10.1007/s00127­016­1208­5.
  17. Posttraumatic stress disorder and cancer risk: a nationwide cohort study. J. L. Gradus, D. K. Farkas, E. Svensson et al. Eur. J. Epidemiol. 2015. V. 30. P. 563. https://doi.org/10.1007/s10654­015­0032­7.
  18. Stress, PTSD, and dementia. M. S. Greenberg, K. Tanev, M. F. Marin, R. K. Pitman. Alzheimers Dement. V. 10. S155. https://doi.org/10.1016/j. jalz.2014.04.008
  19. Mild traumatic brain injury in U.S. soldiers returning from Iraq. C. W. Hoge, D. McGurk, J. L. Thomas et al. N. Engl. J. Med. 2008. V. 358. P. 453. https://doi.org/10.1056/NEJMoa072972
  20. Associations of initial injury severity and posttraumatic stress disorder diagnoses with long­term hypertension risk after combat injury. J. T. Howard, J. A. Sosnov, J. C. Janak et al. Hypertension. 2018. V. 71. P. 824. https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.117.10496
  21. SMART­CPT for veterans with comorbid post­traumatic stress disorder and history of traumatic brain injury: a randomised controlled trial. A. J. Jak, S. Jurick, L. D. Crocker et al. J. Neurol. Neurosurg. & Psychiatry. 2019. V. 90. P. 333. https://doi.org/10.1136/jnnp­2018­319315
  22. A meta­analysis of structural brain abnormalities in PTSD. A. Karl, M. Schaefer, L. S. Malta et al. Neurosci Biobehav Rev. 2006. V. 30. P. 1004. https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2006.03.004
  23. How well can post­traumatic stress disorder be predicted from pre­trauma risk factors? An exploratory study in the WHO World Mental Health Surveys. R. C. Kessler, S. Rose, K. C. Koenen et al. World Psychiatry. 2014. V. 13. P. 265. https://doi.org/10.1002/wps.20150
  24. Posttraumatic stress disorder in the World Mental Health Surveys. K. C. Koenen, A. Ratana tha rathorn, L. Ng et al. Psychol Med. 2017. V. 47. P. 2260. https://doi. org/10.1017/S0033291717000708
  25. Adjunctive risperidone treatment for antidepressant­resistant symptoms of chronic military service­related PTSD: a randomized trial. J. H. Krystal, R. A. Rosenheck, J. A. Cramer et al. JAMA. 2011. V. 306. P. 493. https://doi.org/10.1001/jama.2011.1080
  26. The use of alcohol and drugs to self­medicate symptoms of posttraumatic stress disorder. M. Leeies, J. Pagura, J. Sareen, J. M. Bolton. Depress Anxiety. 2010. V. 27. P. 731. https://doi.org/10.1002/da.20677
  27. Is Post­Traumatic Stress Disorder Associated with Premature Senescence? A Review of the Literature. J. B. Lohr, B. W. Palmer, C. A. Eidt et al. Am J. Geriatr Psychiatry. 2015. V. 23. P. 709. https://doi.org/10.1016/j.jagp.2015.04.001
  28. Markowitz A. J., Rabow M. W. Palliative management of fatigue at the close of life: «it feels like my body is just worn out». JAMA. 2007. V. 298. P. 217. https://doi.org/10.1001/jama.298.2.217
  29. Is Exposure Necessary? A randomized clinical trial of interpersonal psychotherapy for PTSD. J. C. Markowitz, E. Petkova, Y. Neria et al. Am J. Psychiatry. 2015. V. 172. P. 430. https://doi.org/10.1176/appi.ajp.2014.14070908
  30. The prognosis after multidisciplinary treatment for patients with postinfectious chronic fatigue syndrome and noninfectious chronic fatigue syndrome. A. Masuda, T. Nakayama, T. Yamanaka et al. J. Behav. Med. 2002. V. 25 (5). P. 487–497. https://doi.org/10.1023/A:1020475108745
  31. Elevated risk for autoimmune disorders in iraq and afghanistan veterans with posttraumatic stress disorder. A. O'Donovan, B. E. Cohen, K. H. Seal et al. Biol Psychiatry. 2015. V. 77. P. 365. https://doi.org/10.1016/j.biopsych.2014.06.015
  32. Comorbidity of borderline personality disorder and posttraumatic stress disorder in the U.S. population. J. Pagura , M. B. Stein, J. M. Bolton et al. J. Psychiatr Res. 2010. V. 44. P. 1190. https://doi.org/10.1016/j. jpsychires.2010.04.016
  33. Posttraumatic stress disorder in critical illness survivors: a metaanalysis. A. M. Parker, T. Sricharoenchai, S. Raparla et al. Crit Care Med. 2015. V. 43. P. 1121. https://doi.org/10.1097/CCM.0000000000000882
  34. Patten S. B. Mental health in the Canadian Armed Forces: new data, new answers, and new questions. Can J. Psychiatry. 2016. V. 61. P. 4S. https://doi.org/10.1177/0706743715625424
  35. Trial of prazosin for post­traumatic stress disorder in military veterans. M. A. Raskind, E. R. Peskind, B. Chow et al. N Engl. J. Med. 2018. V. 378. P. 507. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1507598
  36. A randomized clinical trial to dismantle components of cognitive processing therapy for posttraumatic stress disorder in female victims of interpersonal violence. P. A. Resick, T. E. Galovski, M. O'Brien Uhlmansiek et al. J. of Consult. and Clin. Psychol. 2008. V. 76. P. 243. https://doi.org/10.1037/0022­006X.76.2.243
  37. Does this patient have posttraumatic stress disorder?: Rational clinical examination systematic review. M. R. Spoont, J. W. Jr. Williams, S. Kehle­Forbes et al. JAMA. 2015. V. 314. P. 501. https://doi.org/10.1001/jama.2015.7877
  38. Stein D.J., Ipser J.C., Seedat S. (2006), “Pharmacotherapy for post traumatic stress disorder (PTSD)”, Cochrane Database Syst Rev, CD002795.
    https://doi.org/10.1002/14651858.CD002795.pub2
  39. Stein M.B., Kessler R.C., Heeringa S.G. et al. (2015), “Prospective longitudinal evaluation of the effect of deployment-acquired traumatic brain injury on posttraumatic stress and related disorders: results from the Army Study to Assess Risk and Resilience in Servicemembers (Army STARRS)”, Am J Psychiatry, 172, 1101.
    https://doi.org/10.1176/appi.ajp.2015.14121572
  40. Wilson J.F. (2007), “Posttraumatic stress disorder needs to be recognized in primary care”, Ann Intern Med, 146, 617.
    https://doi.org/10.7326/0003-4819-146-8-200704170-00025