Особливості змін психофізіологічних показників у працівників державної воєнізованої гірничорятувальної служби під час чергувань

Кудієвський Я. В., Соловйов О. І.

Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України», м. Київ

Вступ. Гірничорятувальники, які безпосередньо здійснюють екстрені та невідкладні заходи, спрямовані на порятунок шахтарів, гасіння пожеж, ліквідацію наслідків вибухів, раптових викидів на підприємствах гірничодобувної промисловості, працюють в специфічних, нетипових умовах праці. Контроль ступеню емоційних навантажень на робочих місцях гірничорятувальників відбувається під час атестації робочих місць, та психофізіологічної експертизи за визначеними показниками. Лишається актуальною проблема вивчення динаміки деяких психофізіологічних показників у основних працівників гірничорятувальних служб у міжаварійний період під час несення служби в режимі денних та нічних чергувань.

Мета дослідження – визначити особливості змін психофізіологічних показників у основних працівників гірничорятувальних (аварійно-рятувальних) служб в залежності від режиму праці: денного або нічного чергування.

Матеріали та методи дослідження. Гігієнічна оцінка ступеню нервовоемоційних навантажень гірничорятувальників ДВГРС дана за показниками напруженості трудового процесу за результатами атестації 62 робочих місць основних працівників особового складу воєнізованих гірничорятувальних загонів. Психофізіологічний стан гірничорятувальників вивчено з використанням суб’єктивних методів: тест САН (самопочуття, активність і настрій), та шкали реактивної (ситуативної) тривожності по Ч. Спілбергеру - Ю. Ханіну (всього анкетованих 210 осіб) на початку та наприкінці денного та нічного 12-годинного чергування.

Результати. Встановлено, що під час денних та нічних чергувань в цілому погіршується психофізіологічний стан у гірничорятувальників за показниками тесту САН та з статистичною достовірністю зростає рівень реактивної тривожності наприкінці чергувань, а особливо після чергувань у нічний період доби.

Висновки. Після 12-годинного денного та нічного чергування погіршується функціональний стан організму гірничорятувальників у вигляді зміни суб’єктивних психофізіологічних показників – зниження оцінок самопочуття, активності й настрою з превалюванням зміни оцінок настрою в кінці чергування, та зростання рівня реактивної тривожності. Функціональний стан організму за показниками емоційного навантаження під час нічних чергувань гірничорятувальників зазнає більш вираженого, у порівнянні з денними чергуваннями, негативного впливу що проявляється достовірним зниженням показників САН та вищими за значеннями показниками реактивної тривожності.

Ключові слова: гірничорятувальники, функціональний стан організму, тривожність, показники самопочуття, активності та настрою.

Література

Голінько В. І., Смоланов С. М., Грядущий Б. А. Основи гірничорятувальної справи. Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2014. 271 с.

Звіт про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених на проведення гірничорятувальних заходів і заходів з охорони праці та підвищення техніки безпеки на вугледобувних підприємствах. Затвердж. рішенням Рахункової палати від 10.03.2020 № 5-2. URL: https://rp.gov.ua/upload -files/Activity/Collegium/2020/5 -2_2020/Zvit_5 -2_2020.pdf (дата доступу: 15.05.20).

Данилова С. В. Психологічні особливості оцінювання надзвичайної ситуації фахівцями воєнізованої гірничорятувальної служби України: автореф. дис. … канд. психол. наук: 19.00.09 / Нац. ун-т цивільного захисту України. Харків, 2015. 21 с.

Рядинська Є. М. Професіографічний аналіз діяльності фахівців державної воєнізованої гірничорятувальної служби України: автореф. дис. … канд. психол. наук: 19.00.09 / Нац. ун-т цивільного захисту України. Харків, 2011. 24 с.

Горго Ю. П., Маліков М. В., Богдановська Н. В. Оцінка та керування функціональними станами людини. Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2005. 135 с.

Психологические тесты: в 2 т. / ред. А. А. Карелин. Москва: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2002. Т. 2. 246 с.

Бодров В. А. Современные представления о чувстве усталости в профессиональной деятельности. Психологический журнал. 2012. Т. 33. № 2. С. 23–34.

Гриневич Є. Г. Психотерапія, психопрофілактика та корекція постраждалих з психічними розладами внаслідок надзвичайних ситуацій: автореф. дис. … д-ра. мед. наук: 14.01.16 / Укр. наук.-досл. ін-т соціальної і судової психіатрії та наркології. Київ, 2008. 44 с.

Краузе Т. М. Ритмы в психологии: циркадианные ритмы функциональных состояний (тест САН) в онтогенезе человека. Педагогика, психология и медико-биологические проблемы физического воспитания и спорта. 2008. № 2. С. 77–82.

Доскин В. А., Лаврентьева Н. А., Мирошников М. П., Шарай В. Б. Тест дифференцированной самооценки функционального состояния. Вопросы психологии. 1973. № 6. С. 141–145.

Моісеєнко Є. В., Мілінєвський Г. П., Пишнов Г. Ю. Соціальнопсихологічні умови на антарктичній станції та їх вплив на стан здоров’я членів експедиції. Актуальні проблеми психології. 2003. Т. 7. Ч. 1. С. 286–294.

Царькова О. В., Радченко С. В. Теоретичні аспекти прояву психологічного феномену тривожності. Актуальні проблеми психології. 2015. Т. 7, Вип. 38. С. 479–491.

Профілактика посттравматичних стресових розладів: психологічні аспекти / упор. Д. Д. Романовська, О. В. Ілащук. Чернівці: Технодрук, 2014. 133 с.

Диагностика эмоционально-нравственного развития / сост. и ред. И. Б. Дерманова. Санкт-Петербург: Речь. 2002. 171 с.

Коць Є. М. Психологічні особливості когнітивно-поведінкових стратегій осіб із соціальною тривожністю: дис. … канд. психол. наук: 19.00.01 / Східноєвропейський нац. ун-т ім. Лесі Українки. Луцьк, 2018. 213 с.

Колесникова Г. И. Методология психолого-педагогических исследований. Изд. 2-е, испр. и доп. Москва: Юрайт, 2019. 261 с.

Мирная Е. В., Валуцина В. М., Кондакова Н. Ю., Величко М. М. Результаты исследования психоэмоциональной сферы у горноспасателей.Актуальные проблемы транспортной медицины. 2008, № 2 (12). С. 56–60.