https://doi.org/10.33573/ujoh2013.03.057
Шафран Л. М.1, Чумаєва Ю. В.1, Огуленко О. П.1, Стадник О. Л.2
1 Українский НДІ медицини транспорту, м. Одеса
2 Учбово-тренувальний центр ЗАЕС, м. Енергодар
Стан проблеми. Успішність, надійність і безпека трудової діяльності, особливо в операторських і «екстремальних» професіях, залежать від формування та актуалізації системи професійно важливих якостей (ПВЯ). Вона не існує в готовому вигляді, а формується в ході придбання професійних знань, навичок і вмінь. Сучасні психограми нерідко просто перелічують психологічні та психофізіологічні елементи (їхні еквіваленти), що входять в ті чи інші категорії ПВЯ, характерні для певного виду діяльності, тоді як необхідне детальне вивчення структури системи ПВЯ для цілей прогнозу розвитку, управління діяльністю, підвищення надійності операторів.Мета дослідження. Виявлення структури комплексів ПВЯ представників різних професійних груп працівників АЕС для підвищення якості професійного психофізіологічного відбору та відповідного супроводження даних контингентів у процесі трудової діяльності.Матеріали та методи дослідження. Під спостереженням знаходилися 278 співробітників Запорізької АЕС (ЗАЕС). Комплексне обстеження здійснювали за допомогою автоматизованого апаратно-програмного комплексу «МОРТЕСТ» (варіант АПК «СПАС-14»). Розроблена в Українському НДІ медицини транспорту технологія психофізіологічної експертизи (ПФЕ) включає тести на дослідження вищих психічних та інтелектуальних функцій. Як математичний інструмент зниження розмірності простору показників використовували факторний аналіз з обертанням факторів за методом «варімакс», реалізований в пакеті статистичного аналізу PASW Statistics 18.0. Результати. За результатами професіографічного аналізу діяльності виділено три професійних групи співробітників АЕС: водії, технічний персонал і оператори енергетичних систем, для яких і була проведена процедура факторного аналізу. На основі отриманих факторів були побудовані структурні моделі, що дозволяють простежити найбільш значущі співвідношення ПВЯ. Виділені фактори відображають три основні блоки ВНД, що забезпечують прийом і переробку інформації, створення програм власних дій і контроль за їхнім успішним виконанням, функціонують як єдине ціле. У водіїв легкий емоційний стрес проявляє стимулюючу дію, збільшуючи активацію ВНД до рівня оптимального функціонування, що характерно для осіб з сильною і середньої нервовою системою при середній рухливості нервових процесів. У операторів показники уваги займають центральне місце, об'єднуючи три фактори в єдину функціональну систему. Мобілізація уваги сприяє зосередженню вищих психічних функцій, одночасно виступаючи як показник ступеня загальної внутрішньої організованості психічного апарату, злагодженості його роботи. Для технічного персоналу, який забезпечує робочий стан обладнання та об'єктів, було також виділено 4 чинника, що пояснюють 68,8 % дисперсії. Їх ПВЯ не мають явно вираженого центрального блоку. Однак перший, другий і четвертий фактори мають ряд вузлових перетинань, утворюючи пов'язані комплекси, в яких важлива роль належить рухливості нервових процесів, обсягу, концентрації та переключенню уваги, вербальному мисленню, оперативній пам'яті. Саме їхні поєднання утворюють динамічні підсистеми ПВЯ залежно від змісту розв'язуваних завдань.Висновки. Виділена структура факторів ПВЯ для водіїв, техперсоналу і операторів АЕС, яка відображає особливості їхньої професійної діяльності, вказує на характер внутрішньосистемних зв'язків та їхнє вагове значення. Сформульовано гіпотезу динамічної перебудови комплексу психофізіологічних властивостей оператора, що забезпечують професійну діяльність при зміні виробничих завдань. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення критеріально-методичної бази психофізіологічного опосвідчення операторів різного профілю.
Ключові слова: оператори атомних електростанцій, професійно важливі якості, структура, властивості, стресостійкість, психофізіологічний відбір