You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Профілактика відхилень функціональних показників здоров'я в осіб організованої студентської популяції

Профілактика відхилень функціональних показників здоров'я в осіб організованої студентської популяції

https://doi.org/10.33573/ujoh2014.02.079

Чирва О. В.

Профілактика відхилень функціональних показників здоров'я в осіб організованої студентської популяції

ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», м. Харків

Повна стаття (PDF), UKR


Вступ. Основними напрямами превентивної медицини є встановлення факторів ризику хронічних неінфекційних соціально значущих захворювань, вивчення конституціонально-типологічних особливостей різних популяцій (соматотипів), оцінка функціонально-адаптаційних резервів організму неінвазивними методами та своєчасна корекція виявлених донозологічних відхилень. Актуальним є питання здоров’я осіб молодого віку.

Мета дослідження. Підвищення ефективності профілактики розвитку функціональної патології серед осіб організованої студентської популяції шляхом оцінки ролі основних тригерних факторів способу життя в осіб молодого віку.

Матеріали та методи дослідження. Обстежено 305 осіб (125 чоловіків, 180 жінок), середній вік 20,3 ± 0,2 років. Усі обстежені були поділені на дві групи: І — особи з встановленою нейроциркуляторною дистонією (НЦД), кардіальної форми (основна група) та ІІ — практично здорові (група контролю). Залежно від наявності у хворих НЦД функціональних захворювань органів травлення (ФЗОТ) були сформовані підгрупи: НЦД у поєднанні з функціональною диспепсією (п = 68); НЦД у поєднанні з синдромом подразненої кишки (п = 36); НЦД у поєднанні з дискінезією жовчовивідних шляхів (п = 11). Особи, які не мали функціональної патології органів травлення на тлі НЦД, склали групу порівняння (п = 82).

Результати. Близько 60 % респондентів основними причинами свого захворювання вважали нераціональне харчування і 1/3 опитаних вказували на хронічний психоемоційний стрес. Було встановлено достовірний взаємозв'язок між розвитком ФЗОТ і наступними тригерними факторами: наявність хронічного психоемоційного стресу (71,9 %, р = 0,012), нераціональне харчування (78,1 %, р = 0,031), недостатнє вживання питної води (50 %, р < 0,001), свіжих овочів та фруктів (30,2 %, р = 0,014), наявність харчової токсикоінфекції в анамнезі (51 %, р = 0,004) і харчової алергії (25 %, р = 0,008), вживання лікарських препаратів (переважно нестероїдних протизапальних засобів) (43,8 %, р = 0,002).

Висновки. Майже 60 % обстежених осіб організованої студентської популяції мали ознаки НЦД. У більшої половини хворих НЦД були виявлені супутні ФЗОТ Найчастіша зустрічальність характерна для поєднання (НЦД + функціональна диспепсія). Згідно з результатами проведеного дослідження основними тригерними факторами розвитку ФЗОТ у осіб з НЦД є психоемоційні стреси, нераціональне харчування, тривалі проміжки між прийомами їжі, недостатнє вживання питної води, перенесені харчові токсикоінфекції та наявність харчової алергії в анамнезі, вживання лікарських препаратів (переважно нестероїдних протизапальних засобів). Лише близько 40 % обстежених осіб організованої студентської популяції не мали ніяких скарг і будь-яких клінічно значущих відхилень у стані здоров'я і були визнані практично здоровими.

Ключові слова: функціональні захворювання, популяція студентів, спосіб життя, фактори ризику, профілактика

Література

  1. Arutyunov, G. P. 2010, Treatment of risk factors in cardiovascular diseases. Moscow: GEOTAR-Media, 672 p., pp 27-28 (in Russian).
  2. Yesaulenko, I. E., Zuikova, A. A., Petrova, T. N. 2013, «Assessment of the character of nutrition and its role in formation of risk factors in chronic non-communicable diseases among medical students», Preventive medicine, Vol. 16, no. 2, pp. 40-41 (in Russian).
  3. Zhukova, M. A., Parkhomenko, A. A., Bakhteyeva, F. R. 2013, «Smoking among young people as part of their lifestyle: main tendencies and search for solution of the problem», Preventive medicine, Vol. 16, no. 2, pp. 45 (in Russian).
  4. Tarantsova, A. V. 2013, «Prenosological diagnostics in practice of a physician-practitioner», Preventive medicine, Vol. 16, no. 2, pp. 132-133 (in Russian).
  5. Tsaralunga, V. N., Prokopchuk, S. N., Semenyuk, A. S. 2013, «Memorandum for a patient with the syndrome of irritable intestine», Therapia. Ukrainsky medychnyi visnyk, no. 1 (76), pp. 58-60 (in Russian).
  6. Gore, F. M., Bloem, P. J., Patton, G. C. 2011, «Global burden of disease in young people aged 10-24 years: a systematic analysis», Lancet, June 18; no. 377 (9783), pp. 2093-102. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(11)60512-6
  7. Kazutoshi, H., Takayuki, M., Hiroto, M. 2009, «Analysis of the Gastrointestinal Symptoms of Uninvestigated Dyspepsia and Irritable Bowel Syndrome», Gut and Liver, Vol. 3, no. 3, pp. 192-196. https://doi.org/10.5009/gnl.2009.3.3.192
  8. Sarnelli, G., De Giorgi, F., Atteo, E. et al. 2010, «Frequency, symptom evolution and pathophysiological correlates in prospectively identified patients with post¬infectious dyspepsia», DDW - New Orleans, Abstract M. https://doi.org/10.1016/S0016-5085(10)62118-X
  9. Thabane, M., Kottachchi, D. T., Marshall, J. K. 2007, «Systematic review and meta-analysis: The incidence and prognosis of post-infectious irritable bowel syndrome», Aliment Pharmacol Ther, no. 26 (4), pp. 535-544. https://doi.org/10.1111/j.1365-2036.2007.03399.x
  10. Walker, M. M., Salenian, S. S., Murray, C. E. et al. 2010, «Implications of eosinophilia in the normal duodenal biopsy - an association with allergy and functional dyspepsia», Alimentary Pharmacology & Therapeutics, no. 11 (31), pp. 1229-1236. https://doi.org/10.1111/j.1365-2036.2010.04282.x