Фізіологічні реакції організму при дії світла енергозберігаючих систем освітлення

4(24) 2010

DOI xxxxxxxx

Гвозденко Л. А., Тихонова Н. С., Чередніченко І. Н., Беседа О. Ю., Леоненко Н. С.

Фізіологічні реакції організму при дії світла енергозберігаючих систем освітлення

ДУ «Інститут медицини праці НАМН України», м. Київ

Використання енергозберігаючих ламп із різною колірною температурою (2700 К, 4000 К, 6400 К) при освітленості від 300 до 1 000 лк і різній інтенсивності опромінювання (0,5—1,5, і 3,0 Вт/м2) призводить до формування фізіологічних реакцій, які, значною мірою залежать від енергетичних характеристик діючих фотонів видимого світла. Спостерігається різна ступінь напруги терморегуляторних реакцій, функцій серцево-судинної системи, картини периферичної крові, рівня мелатоніну. Найбільш активне випромінювання з колірною температурою 4000 К, 6400 К при інтенсивності до 1,5 Вт/м2. При виборі ламп і розробці нормативів важливо враховувати енергетичні характеристики видимого світла.

Ключові слова: енергозберігаючі лампи, видиме світло, спектральний склад, інтенсивність опромінювання, фізіологічні реакції організму

Література

Гвоздєнко Л. А. Гигиеническая оценка источников света, используемых для постановочного освещения телестудий / Л. А. Гвоздєнко, Л. С. Вялая, В. А. Стежка // Светотехника.- 1991.- № 11.- С. 24-26.
Гвоздєнко Л. А. Гігієнічні аспекти втілення енергозберігаючих технологій у формуванні оточуючого середовища виробничих і житлових приміщень / Гвоздєнко Л. А., Артамонова О. в., Чєредніченко і. М., Тихонова Н. С., Беседа О. Ю. // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України.- Київ, 2007.- В. 7.- С. 161-163.
Гвоздєнко Л. А. Вивчення біологічної дії видимого електромагнітного випромінювання з урахуванням спектра та інтенсивності штучних і природних джерел / Гвоздєнко Л. А., Стежка В. А., Блакита і. В. [та ін.] // Мед. тр. и пром. экол.- 2000.- № 2.- С. 11-14.
Айзенберг Ю. Б. О концепции прогноза развития светотехники / Ю. Б. Айзенберг, Г Р. Шахпарунянц // Светотехника.- 2000.- № 5.- С. 2-4.
Неровный В. Л. Osram - свет третьего тысячелетия / В. Л.Неровный, Р. Хартман // Светотехника.- 1999.- № 2.- С. 33-42.
Абрамова Л. В. Психологическая и гигиеническая оценка освещения высокоэффективными источниками света /Л. В. Абрамова, С. А. Амелькина, О. Е.Желу- никова, Е. И. Мясоедова // Светотехника.- 2001.- № 3.- С. 13-15.
Ван Ден Бельд. Свет и здоровье /Ван Ден Бельд // Светотехника.- 2003.- № 1.- С. 4-8.
Glickman Е. Н. Interior retinal light exposure is more effective then superior in suppressing melatonin in humans / Е. Н. Glickman, I. P.Rollog, M. D. Wang I. [et al.] // I.of Biological rhythms.- 2003.
Арушанян Э. Б. Эпифизарный мелатонин как анти- стрессорный агент /Э. Б. Арушанян, Л. Г. Арушанян // Эксп. и клин. фармакология.- 1997.- № 6.- С. 71-77.
Вайтцель Р. О влиянии света на человека с учетом новых воззрений /Р. Вайтцель, Р. A. Bakker, Ш. Мюллэр, В. Хальтбриттер // Светотехника.- 2005.- № 5.- С. 12-15.
Жданова Е. Г. Территориальные строительные нормы как способ реализации региональной политики энергосбережения в освещении/ Е. Г. Жданова, А. Г. Овчаров // Светотехника.- 2003.- № 5.- С.43-47.
Захаров С. Д. Светокислородный эффект - физический механизм активации биосистем квазимонохроматическим излучением /С. Д. Захаров, А. В. Иванов // Физич. ин-т им. П. Н. Лебедева ФИАН (РАН).- М.- 2006.- С. 12.