You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ТЕЛЕБІОМЕТРИЧНОГО МОНІТОРИНГУ В ПРАКТИКУ ПРОФЕСІЙНОГО ВІДБОРУ ПРАЦІВНИКІВ РЯТУВАЛЬНИХ СЛУЖБ

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.21, №1, 2025

https://doi.org/10.33573/ujoh2025.04

ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ТЕЛЕБІОМЕТРИЧНОГО МОНІТОРИНГУ В ПРАКТИКУ ПРОФЕСІЙНОГО ВІДБОРУ ПРАЦІВНИКІВ РЯТУВАЛЬНИХ СЛУЖБ

Соловйов О. І.1, Нагорна А. М.1, Ніколов М. О.1, 2

1Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України», м. Київ, Україна
2Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», м. Київ, Україна


Повна стаття (PDF), УКР

Вступ. Комплексним фізіолого-гігієнічним, ергономічним, медико-технологічним дослідженням встановлено, що на сучасному етапі формування оцінки і здійснення контролю за функціональним станом працюючих у ризиконебезпечних галузях виробництва існує нагальна потреба в науковому обґрунтуванні та створенні технології телебіометрії та сенсорних мереж із розробкою організаційних основ і методичних підходів для їхнього впровадження в сфері медицини та охорони праці. Вивчено існуючий стан системи професійного відбору основного особового складу Державної воєнізованої гірничорятувальної служби та членів допоміжних гірничорятувальних команд вугільних шахт. Наукова проблема, яка потребує вирішення в цій галузі, полягає в застосуванні застарілої методики оцінки функціонального стану організму (ФСО) рятувальників за показниками фізичного розвитку, стану системи кровообігу та дихальної системи, дослідження фізичної працездатності, теплової стійкості та здатності організму до її підвищення. Більшість вимірювань вхідних і вихідних параметрів для пов’язаних процесів у реальному часі системи «людина – виробниче середовище» виконується не одночасно, а з певним запізненням на час виконання методики випробувань, що спотворює результати тестування ФСО, оцінки фізичної та теплової витривалості, і може бути причиною хибних висновків щодо готовності належно виконувати свої професійні обов’язки з ліквідації аварійних ситуацій.

Мета дослідження – імплементація в медицину праці дистанційних технологій моніторингу факторів виробничого середовища та ФСО працюючих у ризиконебезпечних галузях життєдіяльності людини.

Матеріали та методи дослідження. Інформаційно-аналітичні в Internet пошукових системах і спеціалізованих електронних базах даних google.com, Scholar, PubMed, Mendeley, eLIBRARY, гігієнічні, фізіологічні, психофізіологічні, лабораторний експеримент, математико-статистичні.

Результати. Визначені загальні принципи організації бездротових телебіометричних моніторингових систем, особливості використання їх у сфері медицини праці, переваги та недоліки сенсорних мереж. Основними компонентами запропонованої до впровадження інфраструктури бездротової телекомунікаційної системи, що забезпечують її функціонування, є: базова версія програмного забезпечення «SignalMonitor»; оригінальний експериментальний стенд на платформі Arduino для виміру фізіологічних показників рятувальників і фізичних параметрів довкілля при моніторингових дослідженнях у режимі реального часу. Проведено лабораторний експеримент з тестування сенсорів температури довкілля та диференційної температури (для фізіологічних досліджень). Доведено перспективність імплементації мультимодальної телебіометричної системи моніторингу в практику професійного добору рятувальників і необхідність валідації процесу випробувань.

Висновки. Запропонована технологія телебіометричного моніторингу є перспективним науковим напрямом у сфері медицини праці та призначена для оцінювання фізичного стану в реальному часі, стресостійкості та інших важливих якостей у кандидатів у рятувальні служби, що значно підвищить ефективність та об’єктивність відбору в професію з масштабуванням на інших аналогічних робочих місцях працюючих в умовах з підвищеним професійним ризиком.

Ключові слова: телебіометрія, бездротові сенсорні мережі, валідація процесу, гігієнічна оцінка, моніторинг, умови праці, функціональний стан організму, гірничорятувальники

Література

  1. Про затвердження Положення про Державну воєнізовану гірничорятувальну службу у вугільній промисловості України: наказ Міністерства вугільної
    промисловості України від 19.10.2012 № 815. URL: https://zakononline.com.ua/documents/show/337526___337591.
  2. Кальниш В. В. Причини наявності і особливості проявів негативного професійного відбору. Український журнал військової медицини. 2021. № 2 (3). С. 30–41. https://doi.org/10.46847/ujmm.2021.3(2)-030.
  3. Кальниш В. В. Шляхи реалізації перманентного моніторингу та корекції критеріїв професійного психофізіологічного відбору. Український журнал військової медицини. 2024. Т. 5, № 1. С. 11–23. https://doi.org/10.46847/ujmm.2024.1(5)-011.
  4. Кальниш В. В., Швець А. В., Пашковський С. М. Психофізіологічний професійний відбір та моніторинг професійної придатності військових льотчиків:
    монографія. Вінниця : Меркьюрі-Поділля, 2022. 368 с.
  5. Мальцев О. В., Швець А. В. Удосконалення підходів до психофізіологічного відбору операторів безпілотних авіаційних комплексів. Український журнал військової медицини. 2023. Т. 4, № 3. Додаток. С. 63–65.
  6. Нейропсихофізіологічне обстеження як додатковий інструмент підвищення надійності та ефективності професійного відбору. І. Пампуха, М. Макарчук, Н. Філімонова, О. Подковка, М. Нікіфоров, В. Лоза, В. Кальниш. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки. 2022. № 2 (50). С. 42–49.
  7. Комплексний підхід до проведення якісної військової кадрової політики – професійно-психофізіологічний відбір у Збройних Силах України. І. Пампуха, М. Макарчук, Н. Філімонова, С. Мотика, Б. Попков, Г. Ніколайчук, В. Лоза, В. Кальниш. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки. 2022. № 3 (51). С. 36–42. https://doi.org/10.17721/1728-2217.2022.51.36-42.
  8. Kalnysh V. V., Nagorna A. M., Kompaniets O. A. «Cascade» method in professional organization of psychophysiological selection of military officers in peacetime and under martial law. Ukrainian journal of occupational health. 2022. Vol. 18, No. 4. С. 320–328. https://doi.org/10.33573/ujoh2022.04.320.
  9. Професійний відбір основного особового складу Державної воєнізованої гірничорятувальної служби та членів допоміжних гірничорятувальних команд вугільних шахт: метод. рекомендації (168.12/23.13.). Київ : ДП «НДІ МЕП Донбасу та вугільної промисловості МОЗ України», 2013. 68 с.
  10. Максимович В. О., Солдак І. І., Горецький О. С. Контроль та поліпшення теплового стану людини; за ред. І. І. Солдак. Донецьк, 1997. 158 с.
  11. Треньов М. Г., Прокопенко А. Г. Основні принципи роботи та вимоги до створення структур перспективних систем моніторингу розподілених
    інформаційно-телекомунікаційних мереж. Телекомунікаційні та інформаційні технології. 2024. № 3. C. 77–85. https://doi.org/10.31673/24124338.2024.037785.
  12. Сергєєв О. В., Роценко О. В., Тимофеєва Л. А. Підвищення точності вимірів шляхом компенсації температурних впливів за допомогою сучасних комп’ютерних вимірювальних інструментів. XXIII International Scientific and Practical Conference (Zagreb, Croatia, June 11–14, 2024). Zagreb, 2024.
    C. 374–376. https://doi.org/10.46299/ISG.2024.1.23.