You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Особливості відновлення функціонального стану учасників антитерористичної операції під час реабілітації в госпітальних умовах

Особливості відновлення функціонального стану учасників антитерористичної операції під час реабілітації в госпітальних умовах

https://doi.org/10.33573/ujoh2016.02.067

А. В. Швець1, А. Ю. Кіх2, О. М. Волянський2, І. А. Лук'янчук1

Особливості відновлення функціонального стану учасників антитерористичної операції під час реабілітації в госпітальних умовах

1 Українська військово-медична академія, м. Київ

2 Військово-медичний клінічний центр професійної патології особового складу Збройних Сил України, м. Ірпінь

Повна стаття (PDF), UKR

Вступ. Морально-психологічна непідготовленість, страх не впоратися з обов’язками, почуття провини перед загиблими, прагнення вижити в умовах руйнувань та смертей інших, надзвичайна напруженість праці, порушення режиму харчування та відпочинку, а також інші шкідливі чинники службової діяльності, без сумніву, зменшують адаптаційні резерви організму та призводять до неконструктивних змін поведінкових реакцій та дезадаптаціного синдрому, які потребують психофізіологічного оцінювання для вирішення питання про необхідність подальшого реабілітаційного лікування.

Мета дослідження — виявити особливості та підходи до оцінювання ступеня відновлення функціонального стану (ФС) учасників антитерористичної операції під час реабілітації в госпітальних умовах.

Матеріали та методи дослідження. Як об’єкт дослідження були обрані дві групи чоловіків віком 25—45 років: І група — 30 осіб, які отримали контузію головного мозку в 2014—2015 роках, ІІ група — 30 осіб, які перебували на ліку- ванні/реабілітації з іншою соматичною патологією. До 90 % осіб перебували в зоні АТО не менше одного року. Як контр­ольну групу досліджено 76 здорових чоловіків такого самого вікового діапазону. Кожний військовослужбовець проходив курс реабілітації за індивідуальною програмою протягом 12—14 діб. ФС оцінювався на основі дослідження показників варіабельності серцевого ритму (ВСР) та електроенцефалографії (ЕЕГ) до та після реабілітаційного лікування. Результати. Розглянуто особливості відновлення характеристик ЕЕГ, які полягають у суттєво гіршому відновленні ФС І групи (23,3 % осіб з позитивною динамікою) порівняно з ІІ групою (83,4 %; р < 0,001). Аналогічні зміни від­буваються і за характеристиками ВСР. Описано структурні особливості 3 ЕЕГ-феноменів, які зустрічаються в осіб з контузією головного мозку. Аналіз міжсистемних зв’язків ЕЕГ та ВСР додатково підтверджує повільне відновлен­ня ФС у осіб І групи. За допомогою факторного аналізу нормованих характеристик зміни показників ЕЕГ та ВСР до та після лікування побудовано математичну модель підтримки прийняття рішення щодо прогнозування реабі­літаційного потенціалу людини та ефективності реабілітації в госпітальних умовах.

Висновки. Виявлено, що фізіологічна вартість регуляції ФС є найбільш високою в осіб з контузією в анамнезі. Розроблена модель підтримки прийняття рішення щодо кількісної оцінки відновлення ФС дозволяє кількісно спрогнозувати ефективність реабілітації в госпітальних умовах, що є необхідним для уніфікації підходів при про­веденні реабілітаційних заходів, здійснення послідовності та безперервності на всіх етапах надання реабілітаційної допомоги учасникам АТО. Показано, що застосування апаратних методів дослідження ЕЕГ та ВСР при реабілітації учасників АТО в госпітальних умовах дозволяють оцінити морфофункціональні дефекти, уточнити реабілітацій­ний потенціал за ступенем відновлення ФС, прогнозувати ймовірність розвитку неадекватних і/або парадоксаль­них реакцій на проведені лікувальні заходи, надати рекомендації з оптимізації проведеної терапії, включаючи медикаментозну, з урахуванням фону нейрогуморальної регуляції.

Ключові слова: функціональний стан, варіабельність серцевого ритму, електроенцефалографія, реабілітацій­ний потенціал, учасники антитерористичної операції

Література

  1. Алдонин Г М. Индекс эффективности коррекции функционального состояния организма / Г М. Алдо­нин, С. П. Желудько // Journal of Siberian Federal University. Engineering & Technologies. - 2009. - № 3. - С. 311-317.
  2. Методика оценки функционального состояния организма человека / Р. М. Баевский, Ю. А. Кукушкин, А. В. Марасанов, Е. А. Романов // Институт авиацион­ной и космической медицины. - Москва, 1995. - С. 1-6.
  3. Генкин А. А. Прогнозирование психофизиологи­ческих состояний. Вопросы методологии и алгорит­мизации / А. А. Генкин, В. И. Медведев. - Ленинград : Наука, 1973. - 144 с.
  4. Горго Ю. П. Оцінка та керування функціо­нальними станами людини: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Ю. П. Гор­го, М. В. Маліков, Н. В. Богдановська. - Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2005. - 135 с.
  5. Жирмунская Е. А. Биоэлектрическая активность здорового и больного мозга человека / Е. А. Жир­мунская // Руководство по физиологии. Клиническая физиология. - Ленинград : Наука, 1972. - 313 с.
  6. Ильин Е. П. Психофизиология состояний человека / Е. П. Ильин. - Санкт-Петербург : Питер, 2005. - 412 с.
  7. Коржелецький О. С. Функціональні та фармако­логічні проби: доцільність застосування в диференційній діагностиці змін ЕКГ органічного і функціонального по­ходження в умовах багатопрофільної лікарні / О. С. Кор­желецький, Н. О. Джура, С. В. Казарова // Україна. Здоров'я нації. - 2013. - Т. 27, № 3. - С. 54-59.
  8. Коркушко О. В. Анализ вариабельности ритма сердца в клинической практике. Возрастные аспекты / О. В. Коркушко, А. В. Писарук. - Киев : «Алкон», 2002. - 192 с.
  9. Майоров О. Ю. Исследование биоэлектрической активности мозга с позиций многоразмерного линей- ного и нелинейного анализа ЭЭГ / О. Ю. Майоров, В. Н. Фенченко // Клиническая информатика и теле­медицина. - 2008. - Т. 4, Вып. 5. - С. 12-20.
  10. Медицинская реабилитация раненых и боль­ных / Под ред. Ю. Н. Шанина. - Санкт-Петербург : Специальная литература, 1997. - 960 с.
  11. Хаютин В. М. Спектральный анализ колебаний частоты сердцебиений: физиологические основы и ослож­няющие его явления / В. М. Хаютин, Е. В. Лукошкова // Рос. физиол. журн. - 1999. - Т. 85, № 7. - C. 893-908.
  12. Association of Predeployment Heart Rate Variability With Risk of Postdeployment Posttraumatic Stress Disorder in Active-Duty Marines. / Minassian A., Maihofer A. X., Baker D. G. [et al.] // JAMA Psychiatry. - 2015. - V. 2, № 10. - Р. 979-986. https://doi.org/10.1001/jamapsychiatry.2015.0922
  13. Combat veterans with comorbid PTSD and mild TBI exhibit a greater inhibitory processing ERP from the dorsal anterior cingulate cortex. / Shu I. W., Onton J. A., O'Connell R. M. [et al.] // Psychiatry Res. - 2014. - V. 224, № 1. - Р. 58-66. https://doi.org/10.1016/j.pscychresns.2014.07.010
  14. Heart rate variability (HRV) and posttraumatic stress disorder (PTSD): a pilot study / Tan G., Dao T. K, Farmer L. [et al.] // Appl Psychophysiol Biofeedback. - 2011. - V. 36, № 1. - Р. 27-35. https://doi.org/10.1007/s10484-010-9141-y
  15. Jokic-Begic N. Quantitative electroencephalogram (qEEG) in combat veterans with post-traumatic stress disorder (PTSD). / N. Jokic-Begic, D. Begic // Nord J. Psychiatry. - 2003. - V. 57, № 5. - Р. 351-355. https://doi.org/10.1080/08039480310002688
  16. IFCN standarts for digital recording of clinical EEG / M. R. Nuwer, G. Comi, R. Emerson [et al.] // Electroencephalography and clinical Neurophysiology.- 1998. - V.106. - P. 259-261. https://doi.org/10.1016/S0013-4694(97)00106-5
  17. Task Force of the European, of Cardiology and the North American Society of Pacing and Electrophysiology. Heart Rate Variability. Standards of Measurements, Physiological Interpretation, and Clinical Use // Circulation.- 1996. - V. 93. - P. 1043-1065. https://doi.org/10.1161/01.CIR.93.5.1043