https://doi.org/10.33573/ujoh2018.02.029
Українська військово-медична академія, м. Київ
Вступ. Тривалість і динаміка трансформації функціонального стану під час відновлення психофізіологічних функцій учасників бойових дій не є однаковими, оскільки залежать від умов перебування в зоні збройного конфлікту, інтенсивності пережитих стресів, вихідного рівня функціонального стану військовослужбовця перед відправкою в зону проведення операції тощо. Тому вкрай важливим є ретельний аналіз спонтанного відновлювального процесу військовослужбовців після їхнього виходу з цієї зони з подальшим виконанням службових обов’язків.
Мета дослідження — оцінити та прогнозувати динаміку відновлення психофізіологічних функцій відносно здорових військовослужбовців, які брали безпосередню участь у бойових діях і продовжують свою професійну кар’єру після повернення з зони збройного конфлікту.
Матеріали та методи дослідження. Аналіз результатів обстеження проводився в декількох групах військовослужбовців віком від 20 до 35 років: група 1 — які не перебували в зоні проведення операції Об’єднаних сил (ООС) (54 особи), група 2 — термін перебування на службі яких після повернення з зони проведення ООС був менше ніж 1 міс. (52 особи), група 3 — термін перебування на службі яких після повернення з зони проведення ООС був 1—3 міс. (34 особи), група 4 — термін перебування на службі яких після повернення з зони проведення ООС був від 3 і більше місяців (46 осіб). Для оцінки індивідуально-типологічних функцій нервової системи досліджували показники функціональної рухливості нервових процесів і сили нервових процесів, для оцінки психодинамічних функцій — характеристики реакції на рухомий об’єкт. Вивчення стану вегетативної нервової системи здійснювали відповідно з загальноприйнятими стандартами аналізу варіабельності серцевого ритму.
Результати. На основі аналізу динаміки рівня психофізіологічних функцій здорових військовослужбовців у пунктах постійної дислокації виявлено існування суттєво різних механізмів спонтанного відновлення психофізіологічних функцій після перебування в зоні бойових дій. Виходячи з наявності цих закономірностей можна припустити, що механізми адаптації до впливу надмірного стресу в цих осіб теж суттєво відрізняються. Виявлено наявність достовірної дії фактора часу на процес стихійного відновлення психофізіологічного стану після участі в ООС на якість регуляції серцевого ритму досліджених підгруп комбатантів (р < 0,05). Розроблена дискримінантна модель, яка дозволяє віднести військовослужбовця, який ще не перебував у потенційно травмуючих умовах бойової обстановки, до груп з різним процесом відновлення психофізіологічного стану.
Висновки. Доведено, що військовослужбовців потрібно розглядати як неоднорідний контингент, який складається з двох неоднакових за своїми психофізіологічними якостями осіб, які відрізняються за своїми професійно важливими якостями ще на етапі до участі в бойових діях. Військовослужбовців з низькими психофізіологічними показниками, а також тих, у яких спонтанне відновлення психофізіологічного стану було короткотривалим, можна віднести до груп підвищеного ризику щодо процедури вторинного професійного психофізіологічного відбору. Відновлення психофізіологічних функцій і функцій регуляції серцевого ритму мають однакову тенденцію в усіх досліджених військовослужбовців, відновлення регуляції серцевого ритму в групі з кращими психофізіологічними показниками відбувається швидше, а відновлення самих психофізіологічних функцій відрізняється за своєю структурою й рівнем (простіші психодинамічні функції відновлюються неоднаково, а складніші індивідуально- типологічні — більш тотожно). Розроблена модель підтримки прийняття рішення щодо прогнозу реакції на потенційно травмуючі події дозволяє віднести військовослужбовця, який ще не перебував у потенційно травмуючих умовах бойової обстановки, до груп з різним процесом відновлення психофізіологічного стану.
Ключові слова: психофізіологічний стан, працездатність, операція Об'єднаних сил, збройна агресія, період відновлення
ORCID ID співавторів та їхній внесок у підготовку та написання статті:
Кальниш В. В. (ORCID ГО 0000-0002-5033-6659) — оцінка індивідуально-типологічних функцій нервової системи військовослужбовців — учасників бойових дій, оцінка отриманих результатів, формування висновків;
Швець А. В. (ORCID ГО 0000-0002-9461-7129) — дослідження та оцінка стану вегетативної нервової системи військовослужбовців — учасників бойових дій, розробка моделі підтримки прийняття рішення щодо прогнозу реакції на потенційно травмуючі події, формування висновків;
Мальцев О. В. (ORCID ГО 0000-0002-5432-8701) — дослідження рівня психофізіологічних функцій військовослужбовців, огляд літератури за темою роботи, проведення статистичної обробки отриманих даних, формування висновків.
Повна стаття (PDF), UKR