You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Особливості оцінювання та прогнозування спонтанного відновлення психофізіологічних функцій учасників бойових дій

https://doi.org/10.33573/ujoh2018.02.029 

Кальниш В. В., Швець А. В., Мальцев О. В.

Особливості оцінювання та прогнозування спонтанного відновлення психофізіологічних функцій учасників бойових дій

Українська військово-медична академія, м. Київ

Повна стаття (PDF), UKR

Вступ. Тривалість і динаміка трансформації функціонального стану під час відновлення психофізіологічних функ­цій учасників бойових дій не є однаковими, оскільки залежать від умов перебування в зоні збройного конфлікту, інтенсивності пережитих стресів, вихідного рівня функціонального стану військовослужбовця перед відправкою в зону проведення операції тощо. Тому вкрай важливим є ретельний аналіз спонтанного відновлювального процесу військовослужбовців після їхнього виходу з цієї зони з подальшим виконанням службових обов’язків.

Мета дослідження — оцінити та прогнозувати динаміку відновлення психофізіологічних функцій відносно здоро­вих військовослужбовців, які брали безпосередню участь у бойових діях і продовжують свою професійну кар’єру після повернення з зони збройного конфлікту.

Матеріали та методи дослідження. Аналіз результатів обстеження проводився в декількох групах військовослуж­бовців віком від 20 до 35 років: група 1 — які не перебували в зоні проведення операції Об’єднаних сил (ООС) (54 особи), група 2 — термін перебування на службі яких після повернення з зони проведення ООС був менше ніж 1 міс. (52 особи), група 3 — термін перебування на службі яких після повернення з зони проведення ООС був 1—3 міс. (34 особи), група 4 — термін перебування на службі яких після повернення з зони проведення ООС був від 3 і більше місяців (46 осіб). Для оцінки індивідуально-типологічних функцій нервової системи досліджували показ­ники функціональної рухливості нервових процесів і сили нервових процесів, для оцінки психодинамічних функ­цій — характеристики реакції на рухомий об’єкт. Вивчення стану вегетативної нервової системи здійснювали від­повідно з загальноприйнятими стандартами аналізу варіабельності серцевого ритму.

Результати. На основі аналізу динаміки рівня психофізіологічних функцій здорових військовослужбовців у пунк­тах постійної дислокації виявлено існування суттєво різних механізмів спонтанного відновлення психофізіологіч­них функцій після перебування в зоні бойових дій. Виходячи з наявності цих закономірностей можна припустити, що механізми адаптації до впливу надмірного стресу в цих осіб теж суттєво відрізняються. Виявлено наявність достовірної дії фактора часу на процес стихійного відновлення психофізіологічного стану після участі в ООС на якість регуляції серцевого ритму досліджених підгруп комбатантів (р < 0,05). Розроблена дискримінантна модель, яка дозволяє віднести військовослужбовця, який ще не перебував у потенційно травмуючих умовах бойової обста­новки, до груп з різним процесом відновлення психофізіологічного стану.

Висновки. Доведено, що військовослужбовців потрібно розглядати як неоднорідний контингент, який складається з двох неоднакових за своїми психофізіологічними якостями осіб, які відрізняються за своїми професійно важли­вими якостями ще на етапі до участі в бойових діях. Військовослужбовців з низькими психофізіологічними показ­никами, а також тих, у яких спонтанне відновлення психофізіологічного стану було короткотривалим, можна віднести до груп підвищеного ризику щодо процедури вторинного професійного психофізіологічного відбору. Відновлення психофізіологічних функцій і функцій регуляції серцевого ритму мають однакову тенденцію в усіх досліджених військовослужбовців, відновлення регуляції серцевого ритму в групі з кращими психофізіологічними показниками відбувається швидше, а відновлення самих психофізіологічних функцій відрізняється за своєю структурою й рівнем (простіші психодинамічні функції відновлюються неоднаково, а складніші індивідуально- типологічні — більш тотожно). Розроблена модель підтримки прийняття рішення щодо прогнозу реакції на потен­ційно травмуючі події дозволяє віднести військовослужбовця, який ще не перебував у потенційно травмуючих умовах бойової обстановки, до груп з різним процесом відновлення психофізіологічного стану.

Ключові слова: психофізіологічний стан, працездатність, операція Об'єднаних сил, збройна агресія, період відновлення

 

Література

  1. Кальниш В. В., Швець А. В. Удосконалення методології визначення психофізіологічних характе­ристик операторів. Український журнал з проблем медицини праці. 2008. № 4. С. 49-54.
  2. Кальниш В. В., Пишнов, Г Ю., Швець А. В. Вилікувати душу. Оборонний вісник. 2017. № 3. С. 20-25.
  3. Кочина М. Л., Фирсов А. Г Многофункциональ­ный прибор для проведения психофизиологических исследований. Прикладная радиоэлектроника. 2010. Т 9, № 2. С. 260-265.
  4. Кочина М. Л., Каминский А. А. Компьютерный ритмограф. Радиотехника. 2010. Вып. 160. С. 263­267.
  5. Трінька І. С., Єщенко В. І., Кальниш В. В., Пишнов Г. Ю. Зберегти здоров'я солдата. Оборонний вісник. 2017. № 7. С. 24-29.
  6. Трінька І. С., Кальниш В. В., Швець А. В., Маль­цев О. В. Особливості впливу чинників бойового сере­довища на військовослужбовців. Військова медицина України. 2016. № 2. С. 73-80. 
  7. Чайковский И. А., Файнзильберг Л. С. Медицинские аспекты применения устройства «Фазаграф» в клинической практике и домашних условиях. Киев, 2009. 75 с.
  8. Шойгу Ю. С. Психология экстремальных ситуа­ций для спасателей и пожарных. Москва : Смысл, 2007. 319 с
  9. Халафян А. А. STATISTICA 6. Статистический анализ данных: учебник. 3-е изд. Москва : Бином- Пресс, 2007. 512 с.
  10. Charles W. Н. Measuring the Long-term Impact of War-Zone Military Service Across Generations and Changing Posttraumatic Stress Disorder Definitions. JAMA Psychiatry. 2015. V. 72 (9). P. 861-862.
  11.  Clemente-Suarez V. J., Palomera V. J., Robles- Perez J. J. Psychophysiological response to acute-high- stress combat situations in professional soldiers. Stress and Health. 2017. V. 33 (4). P. 861-862.
  12. Driskell J. E., Salas E. Stress and Human Performance. Psychology Press, 2013. P. 89-126.
  13. Lewicki P., Thomas H. STATISTICS Methods and Applications. A comprehensive reference for science, industry, and data mining. Tulsa OK, USA. StatSoft Inc. 2006. 832 p.

 

ORCID ID співавторів та їхній внесок у підготовку та написання статті:

Кальниш В. В. (ORCID ГО 0000-0002-5033-6659) — оцінка індивідуально-типологічних функцій нервової системи військовослужбовців — учасників бойових дій, оцінка отриманих результатів, формування висновків;

Швець А. В. (ORCID ГО 0000-0002-9461-7129) — дослідження та оцінка стану вегетативної нервової системи військовослужбовців — учасників бойових дій, розробка моделі підтримки прийняття рішення щодо прогнозу реакції на потенційно травмуючі події, формування висновків;

Мальцев О. В. (ORCID ГО 0000-0002-5432-8701) — дослідження рівня психофізіологічних функцій військовослужбовців, огляд літератури за темою роботи, проведення статистичної обробки отриманих даних, формування висновків.