https://doi.org/10.33573/ujoh2016.03.010
1 Державна установа «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України», м. Київ
2 Військова медична академія України, м. Київ
Вступ. Явище надмірного інформаційного перевантаження певним чином віддзеркалюється на надійності та працездатності військовослужбовців, стимулює підвищення їхнього емоційного негативно забарвленого напруження. Об'єктивне існування надмірного психоемоційного навантаження в сучасної людини вимагає розробки нового, більш досконалого погляду на оцінку надійності її праці, а також створення нових психофізіологічних підходів для обґрунтування модерної технології психофізіологічної оцінки надійності операторської діяльності (НОД) в умовах дефіциту інформації та часу.
Мета дослідження — виявити закономірності та аналіз психофізіологічного особливостей зміни надійності діяльності військовослужбовців, що виконують роботу з переробки суперечливої інформації в умовах дефіциту часу. Матеріали та методи дослідження. Дослідження НОД при моделюванні потоку завдань з суперечливою інформацією проводилося в 2012—2013 роках. Вибірка досліджуваних осіб складалася з 54 військовослужбовців чоловічої статі віком 22—25 років, які перебували в стані гострого емоційного напруження, обумовленого процедурою вступу у вищий військовий навчальний заклад. Для дослідження емоційного статусу використовували шкалу суб'єктивних оцінок психічних станів СОПАС-8. Було застосовано спеціально сконструйовану комп'ютерну програму, яка дозволяла моделювати операторську діяльність з переробки інформації в умовах дефіциту часу, яка з заданою імовірністю супроводжувалася констеляцією певних суперечливих подій, що входили в протиріччя з заданим алгоритмом дій оператора, «М.О.Е.».
Результати. Інтенсивне інформаційне навантаження при моделюванні суперечливих констеляцій суттєво впливає на емоційний фон обстежених осіб за більшістю показників його характеристик. Виділено дві групи операторів, які мали суттєво різні рівні емоційного напруження, та характеризувались неоднаковими показниками НОД (достовірно більша, у середньому в 11,8 разу, р < 0,001, імовірність виникнення помилкової реакції після фіктивного сигналу про помилкову дію в осіб з високим емоційним напруженням. Розроблено розв’язувальні правила, які дозволяють класифікувати операторів на групи з високим або низьким рівнем надійності обробки суперечливої інформації.
Висновки. Виявлено, що в стані високого емоційного напруження військовослужбовці суттєво розрізняються як за фоновими показниками компонентів емоційного напруження, так і за його характеристиками після інтенсивного інформаційного навантаження, що супроводжується збереженням розбалансованості суб’єктивних оцінок психічних станів і після інформаційного навантаження. Сформульовано гіпотезу щодо наявності нелінійних ефектів, подібних до ефекту Брока-Зульцера, при переробці імпульсних інформаційних повідомлень, які суттєво впливають на надійність операторської діяльності. Розроблено метод психофізіологічної оцінки надійності операторської діяльності військовослужбовців, який базується на моделюванні подання суперечливих констеляцій (ефект зштов- хнення І. П. Павлова) та дозволяє додатково сформувати певні негативні емоційні стани при переробці інтенсивного потоку інформації. Виявлено суттєву різницю реакцій на фіктивну помилку в осіб з різним емоційним напруженням, яка характеризується достовірно більшою (у середньому в 11,8 разу, р < 0,001) долею імовірності виникнення помилкової реакції після фіктивного сигналу про помилкову дію в осіб з високим емоційним напруженням. Розроблено модель підтримки прийняття рішення лікаря при оцінюванні надійності операторської діяльності за психофізіологічними характеристиками та критерії віднесення досліджуваного оператора до групи з високим або низьким рівнем надійності обробки суперечливої інформації.
Ключові слова: надійність діяльності, емоційний стан, модельована суперечлива інформація, ефект Брока-Зульцера