https://doi.org/10.33573/ujoh2025.07
Державна служба України з питань праці, м. Київ, Україна
Вступ. Кожна країна намагається позиціонувати себе на міжнародній арені як незалежна, соціальна та правова держава. Сьогодні Україна має на меті вступити до впливових міжнародних організацій, таких як Європейський Союз, але для цього потрібно формувати стабільну економічну систему, сприяти соціальному забезпеченні громадян, які працюють і мають право отримувати страхові виплати при тимчасовій непрацездатності або за результатами проведеного розслідування хронічного професійного захворювання. Одним із найважливіших за значимістю об’єктів соціального захисту громадян є їхнє життя та здоров’я, що багато в чому визначає міру їхньої адаптації до економічної ситуації, яка зазнає постійних змін. Не випадково у статті 49 Конституції України право на охорону здоров’я визнається природним, невід’ємним і непорушним. Суспільство й держава, що відповідальні перед сучасним і майбутнім поколіннями за рівень їхнього здоров’я, забезпечують у діяльності держави пріоритетність охорони здоров’я (громадського здоров’я), поліпшення безпеки праці, навчання, побут і відпочинок населення, розв’язання екологічних проблем, удосконалення медичної допомоги та запровадження здорового способу життя. Вагому роль у цьому відіграє загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Однак на практиці виникає багато питань під час реалізації права громадян такого права, а також реалізації прав роботодавців на відповідне фінансування заяв-розрахунків для сплати листків непрацездатності. Процедура фінансування листків тимчасової непрацездатності, здійснення страхових виплат у зв’язку з професійним захворюванням, взаємодія органів охорони здоров’я, територіальних органів Пенсійного фонду України за останні декілька років набагато покращилась у зв’язку з цифровізацією багатьох процесів.
Мета дослідження – аналіз правового регулювання та проблематика в реалізації права застрахованих осіб на отримання страхових виплат у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку з тимчасовим захворюванням, або після встановлення та розслідування випадку хронічного професійного захворювання в разі наявності в роботодавця часткової заборгованості зі сплати ЄСВ, припинення фінансування виплат після встановленого випадку хронічного професійного захворювання.
Матеріали та методи дослідження. Визначення правової проблематики відмов у фінансуванні листків непрацездатності в 2023–2024 роках. Матеріали та інформацію отримано за допомогою аналізу наявної та загальнодоступної інформації в мережі Internet, Державної служби України з питань праці, Єдиного державного реєстру судових рішень (ЄДРСР). Інформацію та матеріали оброблено загальноприйнятими аналітичними методами дослідження (абстрагування й конкретизація, аналіз, синтез).
Результати. Встановлено, що заяви-розрахунки роботодавців щодо виплати листків непрацездатності після 6 дня хвороби можуть відхилятись робочими органами Фонду соціального страхування України (наразі – територіальними органами Пенсійного фонду України) не у зв’язку з проведенням перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності відповідно до Порядку проведення особами, уповноваженими правлінням Пенсійного фонду України, перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2023 № 185, а у зв’язку з відсутністю сплати роботодавцем ЄСВ за певні періоди, що спричиняє ризик невиплати коштів застрахованим особам.
Висновки. За період з початку 2023 по кінець 2024 року спостерігається збільшення кількості скарг роботодавців та адміністративних позовів щодо випадків відхилення територіальними органами Пенсійного фонду України заяв-розрахунків для фінансування виплат за листками непрацездатності, та за якими застраховані особи (працівники) хворіли 6 днів і більше. Загалом у 2023–2024 роках збільшились скарги та адміністративні позови роботодавців (близько 634 адміністративних позовів роботодавців) щодо невиплати листків непрацездатності, в яких зазначалось про хворобу працівника більше 6 днів, які включають у себе відмови у фінансуванні заяв-розрахунків щодо фінансування листків непрацездатності по вагітності та пологам.
Ключові слова: непрацездатність, соціальне страхування, професійні хвороби, хронічні професійні захворювання, загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Література
Повна стаття (PDF), УКР