ОПТИМІЗАЦІЯ ПСИХОЕМOЦІЙНОГО СТАНУ ПРАЦЕЗДАТНОГО НАСЕЛЕННЯ ПІД ЧАС МОБІЛІЗАЦІЇ В УМОВАХ ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ

Кальниш В. В., Божук Б. С.

Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України», м. Київ

Вступ. Необхідність покращання психосоціального стану працездатного населення в умовах воєнного часу є ключовим завданням держави. Особливої актуальності ця проблема набуває в період мобілізації, коли від ефективності психоемоційної підтримки залежить як готовність громадян до виконання військового обов’язку, так і їхня мотивація. У зв’язку з багаторічною відсутністю масштабних воєн у світі ця проблема залишається недостатньо дослідженою, що зумовлює її актуальність для України.

Мета дослідження – розробити комплекс психосоціальних заходів, спрямованих на підвищення готовності працездатного населення до мобілізації, зниження рівня стресу та підвищення мотивації в умовах активних бойових дій.

Матеріали та методи дослідження. Здійснено аналіз сучасних підходів до впровадження психосоціальних заходів для підтримки працездатного населення під час мобілізації. Використано принципи системного аналізу та теорії складних систем для розробки оптимальних стратегій стабілізації психоемоційного стану громадян.

Результати. Аналіз сучасних вітчизняних і зарубіжних наукових джерел свідчить про відсутність комплексного підходу до стабілізації психосоціального стану працездатного населення під час мобілізації. Основну увагу в літературі зосереджено на психологічній підтримці військовослужбовців у мирний і воєнний час. Додатково досліджено питання залучення жінок до армії та вирішення пов’язаних із цим проблем. Запропоновано концептуальну модель підтримки працездатного населення в умовах мобілізації, що включає визначення основних завдань із підтримки психоемоційного стану громадян, розробку ефективних методів стабілізації емоційного стану, конкретизацію психологічних і соціальних підходів, що адаптовані до умов мобілізації. Розроблено методичні рекомендації щодо впровадження зазначених заходів, спрямованих на мінімізацію стресового навантаження на працююче населення.

Висновки. Проблема психоемоційної підтримки працездатного населення під час мобілізації є недостатньо розробленою як у вітчизняній, так і в зарубіжній науковій літературі. Більшість досліджень зосереджені на питаннях зниження стресового навантаження у військовослужбовців, тоді як аспекти підготовки та підтримки мобілізованих громадян залишаються малодослідженими. Встановлено важливість урахування вікових і гендерних особливостей у процесі стабілізації психоемоційного стану мобілізованих осіб. Запропоновано комплекс заходів для зниження рівня стресу та підвищення мотивації працездатного населення під час мобілізації. Необхідне впровадження програм психосоціальної підтримки на рівні державних і військових структур для підвищення ефективності
мобілізаційного процесу.

Ключові слова: працездатне населення, мобілізація, психологічні заходи, соціальні заходи, військовослужбовці, стать, вік, стресове навантаження

Література

Формування психологічної готовності військовослужбовців військової служби за контрактом до виконання завдань за призначенням під час бойового злагодження: методичний посібник. О. М. Кокун, В. М. Мороз, І. О. Пішко, Н. С. Лозінська. Київ : ДП «НДЦ ГЗС МОН України», 2021. 156 с.

Нікітенко Г. О. Дослідження внутрішніх та зовнішніх факторів психологічної готовності мобілізованих осіб до військової служби засобом анкетування. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Психологія. 2018. Вип. 7. С. 64–71. https://doi.org/10.25264/2415-7384-2018-7-64-71.

Орос М. М. Вплив війни на людину. Зміни психіки та характеру в умовах воєнного стану. Український медичний часопис. 2023. № 2 (154). С. 93–97. https://doi.org/10.32471/umj.1680-3051. 154.241952.

Горбань Г. О. Теоретична модель психологічної готовності особистості до ухвалення рішень. Журнал сучасної психології. 2023. № 2 (29). С. 23–34. https://doi.org/10.26661/2310-4368/2023-2-3.

Bandura A. Self-efficacy: The exercise of control. New York: W. H. Freeman, 1997.

Lazarus R. S., Folkman S. Stress, Appraisal, and Coping. New York : Springer, 1984.

Shay J. Achilles in Vietnam: Combat trauma and the undoing of character. New York : Scribner, 1994.

Bartone P. T. Hardiness protects against war-related stress in Army Reserve forces. Consulting Psychology Journal: Practiceand Research. 1999. No. 51 (2). P. 72–82. https://doi.org/10.1037/1061-4087.51.2.72.

Zimbardo P. G. The Lucifer Effect: Under standing How Good People Turn Evil. New York : Random House, 2007.

McEwen B. S., Gianaros P. J. Central role of the brain in stress and adaptation: Links to socioeconomic status, health, and disease. Annals of the New York Academy of Sciences. 2010. No. 1186 (1). P. 190-222. https://doi.org/10.1111/j.1749-6632.2009.05331.x.

Matthews M. D. Head Strong: How Psychology is Revolutionizing War. Oxford : Oxford University Press, 2014.

Duckworth A. L. Grit: The Power of Passion and Perseverance. New York : Scribner, 2016.

Забезпечення психологічної стійкості військовослужбовців в умовах бойових дій: методичний посібник. О. М. Кокун, В. В. Клочков, В. М. Мороз та ін. Київ : Центр учбової літератури, 2023. 146 с.

Арнаутова В., Лукічов В., Нікітюк Т. Путівник гендерної інтеграції у Збройних Силах України: Формування гендерної компетентності військового професіонала. Київ : Міністерство оборони України, 2020. 304 с.

Sandhoff M., Rieger S. M., Igielnik R. Women in the U.S. Military: Growing Share, Distinctive Profile. Pew Research Center. 2020. URL: https://www.pewresearch.org/social-trends/2011/12/22/women-in-the-u-smilitary-growing-share-distinctive-profile/?gad_source=1&gclid=EAIaIQobChMIxNDx3NOMjAMVCguiAx1asiwSEAAYASAAEgIfWPD_BwE.

Woodward R., Mitra-Kahn T. Gender and the Military: Women in the Armed Forces in the 21st Century. Routledge Handbook of Military Studies. G. Caforio, M. Nuciari (Eds.). 2018. P. 177–189.

Carreiras H. Gender and Civil-Military Relations: The Role of Women in Armed Forces. Women in the Military and in Armed Conflict. S. Heathcote, D. Otto (Eds.). 2016. P. 25–42.

Shields P., Snider D. M. Integrating Women into Combat Roles: Ethical and Practical Challenges. Journal of Military Ethics. 2014. No. 13 (2). P. 105–123.

Matthews M., Schnyer D. M. The Role of Human Performance Optimization in Enhancing Resilience of Military Personnel. The Oxford Hand book of Military Psychology. J. H. Laurence, M. D. Matthews (Eds.). Oxford University Press, 2017. P. 221–236.