https://doi.org/10.33573/ujoh2015.04.010
ДУ «Інститут медицини праці НАМН України», м. Київ
Стан проблеми. В сучасних умовах, коли швидкими темпами зростає виробництво та застосування наноматеріалів, першочерговим завданням є оцінка ризику в сфері нанотехнологій, гігієнічне нормування, контроль за наномате- ріалами у виробничому середовищі. Це, в свою чергу, потребує оцінки експозиції працюючих на робочих місцях. Мета дослідження — визначити емісію наночастинок у повітря робочої зони під час різних виробничих процесів та оцінити сучасні методи контролю за наноматеріалами у виробничому середовищі.
Матеріали та методи дослідження. Концентрацію наночастинок у повітрі робочої зони вимірювали на дифузному аерозольному спектрометрі ДАС-2707.
Результати. Відповідно до рівнів емісії наночастинок у повітря робочої зони найбільша потенційна небезпека пов’язана з таким нанотехнологічним процесом, як електронно-променевий синтез у вакуумі, а також із виробничими процесами, які не пов’язані з нанотехнологіями (електрозварювання, виплавка вторинного свинцю). Висновки. Встановлено, що емісією наночастинок у повітря робочої зони можуть супроводжуватися як виробничі процеси, кінцевим продуктом яких є наноматеріали, так і традиційні процеси, що не є нанотехнологічними. Виробничий контроль наноматеріалів потребує сучасних вимірювальних пристроїв та застосування спеціально розроблених для даних цілей методик відбору проб.
Ключові слова: наночастинки, наноматеріали, повітря робочої зони
Повна стаття (PDF), ENG