https://doi.org/10.33573/ujoh2015.02.003
1 ДУ «Інститут медицини праці НАМН України», м. Київ
2 Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, м. Київ
Вступ. Проведені останніми роками дослідження в Україні засвідчили, що працівники галузі охорони здоров’я на робочому місці можуть зазнавати впливу 59 канцерогенних факторів. Домінуючими з них є 10 виробничих факторів, які визначають експозицію більше ніж у 75 % працівників галузі, а саме: дезінфекції та стерилізації (32,6 %), лабораторно-діагностичні (16,7 %), лікувальні (11,5 %), природно-побутові та транспортні (39,1 %). Мета дослідження. Визначити етіологічну роль професійних канцерогенних факторів у формуванні виробничо зумовленої онкологічної захворюваності працівників галузі охорони здоров’я.
Матеріали та методи. Проводили ретроспективний аналіз відносних ризиків (RR) захворювання працівників галузі охорони здоров’я на злоякісні новоутворення (ЗН) (м. Київ, 2011—2013 рр.). Вивчали відношення шансів (OR) та атрибутивний ризик (AR) захворювання працівників ЗН внаслідок експозиції канцерогенних виробничих факторів (формальдегіду, сильних неорганічних кислот, що містять сірчану кислоту, етилену оксиду, силіцію діо- ксиду кристалічного, нікелю та його сполук, хрому (VI) сполуки, бензолу, бензидину, препаратів для хіміотерапії ЗН, ультрафіолетового та іонізуючого випромінювання).
Результати. Встановлено, що серед працівників галузі охорони здоров’я є збільшення шансів виникнення ЗН внаслідок експозиції на робочому місці канцерогенних факторів, найзначущими з яких є: іонізуюче випромінювання (у 26,0 разу), лікарські засоби для хіміотерапії ЗН (у 20,0 разу), ультрафіолетове випромінювання (у 17,0 разу), сильні неорганічні кислоти (у 12,0 разу), етилен оксид (у 11,0 разу), формальдегід (у 7,0 разу), що зумовлюють збільшення ризику виникнення ЗН — глотки, бронхів та легень, молочної залози, шкіри, сечового міхура, лімфом та лейкозів. У цілому експозиція на робочому місці канцерогенних хімічних та фізичних факторів збільшує абсолютний та відносний ризики захворювання працівників на ЗН у 2,0 разу. При цьому індивідуальний атрибутивний ризик захворювання на ЗН серед працівників є значно більшим (AR = 48,7 %), ніж популяційний (АЯр = 0,92 %), що визначається незначною кількістю експонованих працівників у галузі охорони здоров’я (до 1,9 % працюючих). Висновки. Отримані дані є основою для розробки заходів профілактики виробничо зумовленої онкологічної захворюваності працівників закладів охорони здоров’я.
Ключові слова: злоякісні новоутворення, працівники галузі охорони здоров’я, професійні фактори ризику
Повна стаття (PDF), UKR