https://doi.org/10.33573/ujoh2019.04.289
ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України», м. Київ
Вступ. Хімічне виробництво є однією з провідних галузей промисловості України. Особливе місце в структурі хімічної промисловості посідає виробництво хімічних засобів для сільського господарства, зважаючи на зростаючу потребу у них економіки України та значну кількість працівників. Серед різних типів підприємств, задіяних у синтезі мінеральних добрив або сировини для подальшого їх виробництва, найбільший інтерес з гігієнічних позицій становлять підприємства-виробники азотовмісних та комплексних добрив, що, передусім, зумовлено досить високою небезпекою початкових продуктів, а також складним комплексом технологічних процесів з утворенням токсичних інгредієнтів у процесі виробництва, зокрема аміаку, оксидів азоту, монооксиду вуглецю, метанолу, формальдегіду.
Існує певна залежність між розвитком хронічного ларингіту та професійною діяльністю пацієнта. Уразливими контингентами щодо розвитку цього захворювання є, зокрема, представники голосомовних професій та працівники хімічних виробництв. Водночас актуальною є проблема діагностики ЛОР-патологій, пов’язаних з дією шкідливих виробничих (ШВФ), на ранніх стадіях, коли проведення лікування і своєчасної профілактики дає змогу виключити розвиток більш виражених форм професійних патологій голосового апарату гортані.
Мета дослідження – аналіз хімічного складу повітря робочої зони та гігієнічних умов праці на виробництві сполук азотної групи, а також вивчення структури первинної захворюваності патологіями ВДШ у працівників
Матеріали і методи дослідження. Об’єктами дослідження були параметри чинників виробничого середовища (повітря робочої зони, рівень шуму, мікроклімат). Гігієнічна оцінка умов праці (повітря робочої зони - 1246 визначень, рівень шуму – 45 вимірів, параметри мікроклімату – 60 вимірів) на ПАТ «АЗОТ» була проведена для таких технологічних процесів: отримання аміаку, карбаміду, аміачної селітри, капролактаму. Всього було відібрано 1246 проб повітря на вміст токсичних речовин. В кожній точці здійснювали забір щонайменше трьох проб.
Також проводили аналіз первинної захворюваності працівників ПАТ «АЗОТ» за І-IV квартали 2018 року; здійснювали аналіз патологій верхніх дихальних шляхів та лор-органів.
Результати. Під час вивчення умов праці на виробництві ПАТ «АЗОТ» за 2018 рік ми з’ясували, що основними шкідливими речовинами є аміак, діоксид і оксид азоту, монооксид вуглецю, карбамід, формальдегід та ін. Виходячи з отриманих даних встановили, що концентрації аміаку, діоксиду азоту, монооксиду вуглецю перевищували ГДК, причому іноді в декілька разів. Зокрема, вміст аміаку в цеху з виробництва карбаміду становив 60.0 мг/м3 (макс. показник) та 23.8-34.6 мг/м3 (середній показник) протягом усього технологічного процесу, при нормі 20.0 мг/м3. Максимальне перевищення концентрації діоксиду азоту в повітрі робочої зони – 4.5 мг/м3, при середніх показниках – 1.7-2.8 мг/м3 (ГДК<2.0 мг/м3). Концентрація монооксиду вуглецю у ІІ-ІІІ кварталах 2018 року перевищувала ГДК<20.0 мг/м3 на 10-15%. Що стосується інших шкідливих речовин, таких як метанол, акролеїн, моноетаноламін, формальдегід, пил карбаміду, то їхні концентрації у повітряному середовищі підприємства деколи не значно перевищували ГДК або були на межі норми.
За даними первинної захворюваності на підприємстві хімічного виробництва азотовмісних сполук, помітними є досить високі показники уражень гортані, які становлять 10.2-12.48% від всіх первинних патологій ВДШ. При цьому середня захворюваність на ларингіти по м. Черкаси за 2013-2017 роки становить 4.1%.
Під час аналізу структури захворюваності патологіями ВДШ за 2018 рік виявили високий рівень захворюваності тонзилітами і фарингітами в холодний період року та аномально високий рівень захворюваності на ларингіти та трахеобронхіти в ІІ-ІІІ кварталах. В результаті вивчення даних хімічного складу повітря робочої зони за І-IV квартали 2018 року, найбільші перевищення ГДК по аміаку, діоксиду азоту, монооксиду вуглецю, пилу аміачної селітри реєстрували саме в ІІ-ІІІ кварталах. Існує ймовірність того, що зростання захворюваності на ларингіти та трахеобронхіти в теплий період року пов’язане зі збільшенням концентрації токсичних речовин у повітрі робочої зони та температурним мікрокліматом у виробничих приміщеннях у зазначений період.
Висновки. Умови праці на виробництві сполук азотної групи характеризуються дією комплексу несприятливих чинників: високим рівнем забруднення повітря робочої зони аерополютантами в поєднанні із флюктуючим мікрокліматом, шумом, вібрацією і інтенсивними фізичними навантаженнями. Пріоритетними несприятливими виробничими чинниками на виробництві азотовмісних сполук є випари аміаку, оксидів азоту, монооксиду вуглецю з перевищенням ГДК, часом у декілька разів. Середні показники концентрацій аерополютантів, які перевищували ГДК у повітрі робочої зони: аміак- 23.8-34.6 мг/м3, діоксид азоту - 1.7-2.8 мг/м3. У працівників хімічного виробництва азотовмісних сполук ПАТ “АЗОТ” встановлений високий рівень поширеності захворювань органів дихання, особливо ларингітів і трахеобронхітів (10.2-12.5%), порівняно з показниками захворюваності по м. Черкаси (4.1%). Помітною є висока причинна ймовірність ролі хімічного фактору (аміак, оксиди азоту, монооксид вуглецю, пил аміачної селітри) у виникненні захворювань на ларингіти, трахеїти, бронхіти серед працівників хімічного виробництва азотовмісних сполук.
Ключові слова: хімічна промисловість, захворювання верхніх дихальних шляхів, ларингіт, фактори виробничого середовища, аміак, монооксид вуглецю, оксиди азоту.
Повна стаття (PDF), UKR