ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.15, № 3, 2019
https://doi.org/10.33573/ujoh2019.03.204
Кальниш В. В.
Моніторинг психофізіологічних функцій операторів у процесі їхньої трудової діяльності
Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України», м. Київ
Full article (PDF), RUS
Вступ. Питанням моніторингу психофізіологічних функцій операторів приділяють набагато менше уваги, ніж питанням професійного відбору. Стратегічно професійний відбір принципово не може забезпечити якісний прогноз рівня професійного довголіття і наявність високої ефективності праці протягом тривалого часу. Тому періодичний психофізіологічний огляд фахівця з встановленням тенденцій зміни його професійних можливостей і формуванням їхнього середньострокового прогнозу стає вельми актуальним.
Мета дослідження – виявлення особливостей зміни психофізіологічних характеристик організму оператора, що працює в умовах з підвищеною небезпекою, при здійсненні їхнього моніторингу.
Матеріали та методи дослідження. На ряді теплових електростанцій, близьких за своєю потужністю і обладнанням, було обстежено 180 машиністів енергоблоків, чоловіків різного віку і здоров’я. Проводилось тестування комплексу психофізіологічних характеристик, артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, а також самопочуття, активності та настрою.
Результати. Теоретичний аналіз і розгляд емпіричних даних дозволили обґрунтувати наявність декількох етапів закономірної зміни рівня професійної придатності працівників у процесі їхньої багаторічної діяльності, зокрема, формування «прихованої» професійної непридатності у стажованих фахівців. Встановлені явища дають чітке обґрунтування необхідності здійснення моніторингу психофізіологічних характеристик фахівців для збільшення їхнього професійного довголіття, збереження здоров’я, зменшення рівня травматизму, збереження працездатності.
Висновки. Встановлено, що в процесі професійної діяльності в оператора закономірно змінюються рівні розвитку його професійно важливих якостей під дією двох протилежно спрямованих психофізіологічних механізмів: за рахунок вікових змін, які сприяють поступовому погіршенню їхніх проявів, і професійного тренування, що поліпшує або стабілізує їхній рівень. Закономірні трансформації функцій організму, що відбуваються в працівника, вимагають проведення моніторингу його психофізіологічних характеристик для своєчасного застосування адекватних організаційних заходів. Показано, що в процесі трансформації психофізіологічних якостей стажованих працівників у них виникають передумови розвитку «прихованої» професійної непридатності, яка характеризується високим рівнем професійно важливих якостей і появою негативних відхилень ряду характеристик функціональних резервів організму. Наявність такого специфічного виду відхилень у стані стажованих працівників вимагає посиленої уваги при формуванні висновку за результатами моніторингу їхніх психофізіологічних характеристик. Умовно виділено три етапи становлення професійно важливих якостей у процесі їхнього формування та визначено їхні приблизні вікові межі: етап «впрацьовування або первинної адаптації до роботи» – 20–29 років; етап «стабільної працездатності» – 30–39 років; етап «формування прихованої непридатності до професійної діяльності» – 40 і більше років.
Ключові слова: професійна придатність, моніторинг психофізіологічних професійно важливих якостей, «прихована» непридатність до професійної діяльності
Література
- Алюшин М. В., Колобашкина Л. В., Рожанская Ю. Н. Измерение статических и динамических биопараметров человека в дистанционных системах мониторинга текущего психоэмоционального и функционального состояния: труды III Международной научно-практической конференции «Человеческий фактор в сложных технических системах и средах» (Санкт-Петербург, Россия, 4–7 июля 2018 г.). Санкт-Петербург : СПбГЭТУ «ЛЭТИ», Межрегиональная эргономическая ассоциация, 2018. С. 484–491. https://doi.org/10.1109/ERGO.2018.8443886.
- Богомолов А. В., Зинкин В. Н., Алёхин М. Д. и др. Информационно-логическое моделирование сбора и обработки информации при оценивании функциональной надежности оператора авиационных эргатических систем управления: труды III Международной научно-практической конференции «Человеческий фактор в сложных технических системах и средах» (Санкт-Петербург, Россия, 4–7 июля 2018 г.). Санкт-Петербург : СПбГЭТУ «ЛЭТИ», Межрегиональная эргономическая ассоциация, 2018. С. 315–323. https://doi.org/10.1109/ERGO.2018.8443849.
- Виноградов М. И. Физиология трудовых процессов: монография. Москва : Медицина, 1966. 367 с.
- Воробьев В. П., Коновалова Н. Л. Ко-терапевтическая компьютерная система «КЕЛЛИ-98»: методическое руководство. Санкт-Петербург, 2003. 176 с.
- Гарт В. А., Нгуен О. И., Потоцкий Е. П. Системный подход к анализу структуры профессиональной пригодности. Вестник Череповецкого государственного университета. 2018. № 3. С. 16–23.
- Доскин В. А., Лаврентьева В. А., Строгная О. М. Психологический тест «САН» применительно к исследованиям в области физиологии труда. Гигиена труда и профзаболевания. 1975. № 5. С. 28–32.
- Жданько И. М., Ворона А. А., Запечникова И. В. Профессионально важные качества как средство повышения профессиональной деятельности летного состава. Военная мысль. 2017. № 9. С. 87–93.
- Зараковский Г. М. Введение в эргономику: монография. – Москва : Советское радио, 1974. 351 с.
- Макаренко М. В. Основи професійного відбору військових спеціалістів та методики вивчення індивідуальних психофізіологічних відмінностей між людьми: монографія. Київ : Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України, Науково-дослідний центр гуманітарних проблем ЗС України, 2006. 395 с.
- Малюкова Т. А., Лоцманова Е. Ю., Бойко А. В. Профессионально важные качества персонала, допускаемого к работам с ПБА I–II групп. Проблемы особо опасных инфекций. Вып. 100. 2009. С. 17–21. https://doi.org/10.21055/0370-1069-2009-2(100)-17-21.
- Навакатикян А. О., Крыжановская В. В., Кальниш В. В. Физиология и гигиена умственного труда: монография. Киев : Здоров’я, 1987. 152 с.
- Осипова О. В. О некоторых особенностях утомления водителей автобусов. Двигательная активность человека и гипокинезия: монография. Новосибирск, 1972. С. 165–175.
- Пономаренко В. А., Ворона А. А., Лапа В. В. Стратегические направления решения проблемы человеческого фактора в военной авиации. Военная мысль. 2017. № 4. С. 35–41.
- Сафьянников Н. М., Буренева О. И., Жирно-ва О.А. Изометрический метод непрерывного потокового отслеживания нейрофизиологических состояний человека для профессиональной диагностики и отбора: труды ІІІ Международной научно-практической конференции «Человеческий фактор в сложных технических системах и средах» (Санкт-Петербург, Россия, 4–7 июля 2018). Санкт-Петербург : СПбГЭТУ «ЛЭТИ», Межрегиональная эргономическая ассоциация, 2018. С. 375–382.
- Сивицкий В. Г., Уляева Л. Г. Формы организации психологической подготовки спортсменов: опыт работы психологов. Вестник Псковского государственного университета. Серия «Психолого-педагогические науки». 2015. Вып. 2. С. 50–64.
- Смирнов К. М. Скрытое утомление. Гигиена труда и профессиональные заболевания. 1989. № 2. С. 28–31.
- Смирнов К. М. Особенности утомления при современных условиях труда. Физиология проблем утомления и восстановления: тезисы докладов Всесоюзной конференции, посвященной 100-летию с дня рождения академика АН УССР Г. В. Фольборта (Черкассы, 4-6 сентября 1985 г.). Киев-Черкассы, 1985. Ч. ІІ. С. 152–153.
- Солдатов С. К., Засядько К. И., Богомолов А. В. Профессионально важные качества операторов управления воздушным движением. Авиакосмическая и экологическая медицина. 2017. Т. 51. № 1. С. 30–34.
- Солдатов С. К., Засядько К. И., Богомолов А. В. Психофизиологические профессионально важные качества летчиков-инструкторов и возможности их развития. Авиакосмическая и экологическая медицина. 2019. Т. 53. № 1. С. 86–91.
ORCID ID автора:
Кальниш В. В. (ORCID ID 0000-0002-5033-6659)