You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Показники отоакустичної емісії на частоті продуктів спотворення у осіб, які отримали акутравму в зоні проведення антитерористичної операції з різним ступенем порушень слухової функції

https://doi.org/10.33573/ujoh2018.03.043

Шидловська Т. А., Петрук Л. Г.

Показники отоакустичної емісії на частоті продуктів спотворення у осіб, які отримали акутравму в зоні проведення антитерористичної операції з різним ступенем порушень слухової функції

Державна установа «Інститут отоларингології ім. проф. О. С. Коломійченка НАМН України», м. Київ

Повна стаття (PDF), UKR

Вступ. У діагностиці порушень слухового аналізатора важливе місце посідають об’єктивні методи дослідження. У багатьох наукових дослідженнях доведена роль методу отоакустичної емісії (ОАЕ) при діагностиці уражень слухової системи, насамперед рецепторного відділу слухового аналізатора. Враховуючи досить великий відсоток хворих з сенсоневральною приглухуватістю (СНП), причиною якої є саме ураження завиткових структур внутрішнього вуха, використання методу ОАЕ має велике практичне значення. Відомо, що при СНП шумового генезу значною мірою страждає саме рецепторний відділ слухового аналізатора. Події останнього часу в Україні актуалізували в медичній науці багато питань військової медицини й змусили більш уважно поставитися до можливостей ризику виникнення акутравми. Зросли випадки пошкодження слухової системи внаслідок мінно-вибухової та інших варі­антів акубаротравми. Вплив звуків високої інтенсивності — акутравма — може викликати значне ушкодження слухової системи. Тому представляє інтерес дослідження показники отоакустичної емісії в бійців, які отримали акутравму в зоні проведення антитерористичної операції (АТО).

Мета дослідження — визначити зміни в стані рецепторного відділу слухового аналізатора за даними реєстрації ОАЕ на частоті продуктів спотворення в осіб, які отримали акутравму в зоні проведення АТО залежно від ступеня зниження слухової функції.

Матеріали та методи дослідження. Основну групу склали 50 хворих, які отримали акутравму під час перебування в зоні проведення АТО. Контрольну групу склали 15 здорових нормальночуючих осіб, які не висували скарг на порушення слуху, не мали контакту зі звуками високої інтенсивності та при обстеженні в них не було виявлено порушень з боку слухового аналізатора. Усього обстежено 65 осіб. Для аналізу були відібрані 50 бійців з акутравмою з двобічними сенсоневральними порушеннями, низхідним обривчастим типом аудіометричної кривої, з найвира- женішим підвищенням порогів слуху до тонів 4, 6 і 8 кГц. Пацієнти були розділені на 2 групи за ступенем порушен­ня слухової функції: 1 група — 24 особи з початковими, невираженими порушеннями слухової функції, ураженням переважно в області базальної частини завитки; 2 група — 26 осіб з більш вираженою СНП, з ураженням медіоба- зальної частини завитки, що супроводжувалася порушеннями мовної та надпорогової аудіометрії. Дослідження отоакустичної емісії на частоті продуктів спотворення фРОАЕ) проводили з використанням загальноприйнятої методики в смузі частот 1—6 кГц за допомогою аналізуючої системи «Eclipse» фірми «Interacoustics».

Результати та їх обговорення. У результаті проведених досліджень ОАЕ на частоті продуктів спотворення у військо­вослужбовців з акутравмою були отримані наступні дані. Повна адекватна відповідь отоакустичної емісії по всьому частотному спектру зареєстрована лише в 10,0 % випадків, які відносяться до 1 групи. У більшості досліджуваних пацієнтів, у яких ОАЕ реєструвалася, був отриманий частково позитивний тест, коли лише на одній або кількох з вищевказаних досліджуваних частотних смуг відзначається адекватна відповідь. Під час дослідження ОАЕ в осіб, які отримали акутравму в зоні проведення АТО, була виявлена певна особливість виявлених порушень. Хоча за даними суб’єктивної аудіометрії (тональної порогової та надпоргової) у обстежених пацієнтів було виявлено рецеп­торні ураження слухової системи та зниження слухової функції в області насамперед високих частот конвенціо­нального діапазону, особливо в зоні 4—8 кГц, за даними ОАЕ часто спостерігалося збереження відповіді зовнішніх волоскових клітин на вищих частотах при відсутності на нижчих, або ж «вибіркова» чутливість «врізнобій». Найчастіше зберігалася відповідь завитки на частоті 4 кГц. Зауважимо, що при професійній СНП шумового генезу, як правило, при реєстрації ОАЕ насамперед страждає генерація у високочастотному діапазоні. У 40,0 % обстежених хворих ОАЕ на частоті продуктів спотворення не реєструвалася на жодній з частот, преважно це були бійці 2 групи. Це свідчить про порушення функції завитки у таких хворих. Також відсутність реєстрації ОАЕ може свідчити про вираженість порушень слухової функції. За даними дослідження, у пацієнтів з акутравмою спостерігається значне зниження інтенсивності відповіді ОАЕ відносно норми, більш виражене в 2 групі. Амплітуда емісії на всіх дослі­джуваних частотах у обох групах була достовірно нижчою порівняно з нормою на всіх частотах. При цьому амплі- туда DPOAE достовірно відрізнялась у групах 1 та 2 між собою в області частоти 6000 Гц. Так, у 1 групі вона стано­вила (7,7 ± 0,6), а в 2 — (6,3 ± 0,6) дБ. Зауважимо, що в 2 групі більш вираженими були і прояви ФУНГ (феномена прискореного зростання гучності) у вигляді дискомфорту та зниження ДП за методом Люшера, що свідчить про дисфункцію рецепторного відділу слухового аналізатора. Отже, найвиражені порушення за даними викликаної ОАЕ на частоті продуктів спотворення спостерігаються у військовослужбовців 2 групи, про що свідчить достовірне зниження середньостатистичних значень амплітуди ОАЕ, особливо виражене в області 6 кГц, де вони відрізняють­ся не тільки від норми, але й від показників у 1 групі. Проведене дослідження свідчать про доцільність ОАЕ у вій­ськовослужбовців з акутравмою з зони проведення АТО. Виявлені за допомогою методу реєстрації отоакустичної емісії зміни у хворих з бойовою акутравмою мають важливе значення для об’єктивізації ранніх ознак сенсоневраль- них порушень слуху, насамперед порушень у рецепторних структурах завитки у таких випадках. Це буде сприяти своєчасному призначенню лікувально-профілактичних заходів та попередженню прогресування СНП у таких хворих.

Висновки.

1.  У пацієнтів з акутравмою, отриманою в реальних бойових умовах, мають місце порушення у рецептор­ному відділі слухового аналізатора, що об’єктивно підтверджується даними ОАЕ на частоті продуктів спотворення.

2.  Амплітуда ОАЕ на частоті продуктів спотворення в пацієнтів з бойовою акутравмою була достовірно нижчою від норми на всіх досліджуваних частотах, більш виражено у групі 2. При цьому амплітуда DPOAE достовірно відрізня­лась у групах 1 та 2 між собою в області частоти 6000 Гц — у 1 групі вона становила (7,7 ± 0,6), а в 2 — (6,3 ± 0,6) дБ.

3.  Проведені дослідження свідчать про доцільність обстеження методом реєстрації ОАЕ хворих з акутравмою, отриманою в зоні проведення АТО, адже це сприяє ранньому виявленню порушень у рецепторному відділі слухо­вого аналізатора в таких хворих.

Ключові слова: сенсоневральні порушення слуху, акутравма, слуховий аналізатор, отоакустична емісія, DPOAE

Література

  1. Альтман Я. А., Таварткиладзе Г А. Руководство по аудиологии: монография. Москва : ДМК-Пресс, 2003. 215 с.
  2. Березнюк В. В., Зайцев А. В., Лищенко Д. В. Особливості надання допомоги при ураженні органу слуху внаслідок бароакустичної травми. Журнал вуш­них, носових і горлових хвороб. 2015. № 5-с. С. 8-9.
  3. Воєнно-польова хірургія: підручник / за ред. Я. Л. Заруцького, В. М. Запорожана. Одеса : ОНМедУ, 2016. 416 с.
  4. Глазников Л. А. Миронов В. Г., Паневин П. А. Повреждения слухового и вестибулярного анализато­ров при минно-взрывных травмах у военнослужа­щих. Материалы ІІІ Петербургского форума оторино­ларингологов России. СПб., 2014. С. 143-144.
  5. Елоева Д. Б. Применение иммунокоррекции в лечении сенсоневрального компонента смешанной тугоухости при минно-взрывной травме: автореф. дисс. на соискание научной степени канд. мед. наук. Москва, 2010. 26 с.
  6. Коновалов Е. С. Отоакустична емісія продуктів спотворення (ОАЕПС) у пацієнтів з екстравазальною компресією вертебральних артерій. Вісник проблем біології і медицини. 2013. № 3, Т. 2. С. 167-169.
  7. Пальчун В. Т., Кунельская Н. Л., Полякова Е. М. Состояние слухового и вестибулярного анализаторов у больных с минно-взрывной травмой. Вестник ото­риноларингологии. 2006. № 4. С. 24-26.
  8. Петрук Л. Г. Сенсоневральні та гемодинамічні порушення при акутравмі: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. мед. наук. 14.01.19. Київ, 2014. 20 с.
  9. Храбриков А. Н. Значение временного сдвига порогов слуховой чувствительности в прогнозе риска развития шумовой тугоухости. Современные пробле­мы физиологии и патологии слуха: материалы V Национального конгресса аудиологов IX Между­народного симпозиума. 2013. С. 221-222.
  10. Фридман В. Л. Регистрация различных клас­сов отоакустической эмиссии в определении слухо­вой чувствительности в норме и при различных формах тугоухости: автореф. дисс. на соискание научной степени канд. мед. наук. Москва, 2005. 30 с.
  11. Шидловська Т А., Петрук Л. Г., Куреньова К. Ю. Типи аудіометричних кривих у пацієнтів, які отрима­ли акутравму в зоні проведення АТО. Журнал вуш­них, носових і горлових хвороб. 2017. № 2. С. 4-21.
  12. Шидловська Т А. Шидловська Т В., Петрук Л. Г. Найбільш інформативні показники комплексного клініко-інструментального обстеження осіб, які отримали акутравму в зоні проведення антитеро- ристичної операції, в плані діагностики та експер­тизи сенсоневральних порушень слуху. Ринологія. 2017. № 1. С. 17-45.
  13. Исследование отоакустической эмиссии у рабочих различных профессиональных групп уголь­ной промышленности. Шидловська Т А., Басанец А. В., Шевцова Т. В., Гвоздецкий В. А. Медичні перспекти­ви. 2015. Т XX, № 3. С. 120-127.
  14. Шидловська Т В., Заболотний Д. І., Шидлов­ська Т А. Сенсоневральна приглухуватість. Київ : Логос, 2006. 779 с.
  15. Bockstael A., Keppler H. Effectiveness of hearing protector devices in impulse noise verified with transiently evoked and distortion product otoacoustic emissions. International Journal of Audiology. 2008. № 47 (3). P. 119-133.
  16. Davoodi M. Noise-induced hearing Loss. Int J Occup Environ Med. 2010. V. 1 (3). P. 146.
  17. Michler S. A., Illing R. E., Laszig R. Expression of plasticity asssociated proteins is affected by unilanerfl noise trauma. 4th European Congress of Oto-Rhino- Laryngology Head and Neck Surgery. Abstracts: Laryngo-Rhino-Otologie.2000. № 1 (Suppl. 79). P. 202.
  18. Rosso M., Agius R., Calleja N. Development and validation of a screening questionnaire for noise- induced hearing loss. Occup Med (Lond). 2011. V. 61 (6). P. 416-421.
  19. Thurston F. E. The worker's ear: a history of noise-induced hearing loss. Am J Ind Med. 2013. V. 56 (3). P. 367-377.
  20. Zarandy М. М., Rutka J. Diseases of the Inner Ear. Springer-Ver-lag Berlin Heidelberg. 2010. P. 85-89.

 

ORCID ID співавторів та їхній внесок у підготовку та написання статті:

Шидловська Т. А. (ORCID ГО 0000-0002-7894-359Х) — визначення мети та дизайну дослідження, реєстрація ОАЕ, аналіз даних реєстрації ОАЕ, аналіз отриманих результатів, формування висновків;

Петрук Л. Г. (ORCID ГО 0000-0002-1261-7054) — відбір пацієнтів для обстеження, проведення клінічних досліджень, огляд літератури за темою роботи, статистична обробка отриманих результатів за загальноприйнятими методами математичної варіаційної статистики, аналіз отриманих даних, формування висновків, оформлення статті.