https://doi.org/10.33573/ujoh2017.03.046
Державна установа «Інститут отоларингології імені професора О. С. Коломійченка Національної академії медичних наук України», м. Київ
Вступ. З впливом потужних звуків, які нерідко супроводжуються ударною хвилею при застосуванні різних типів озброєння, стикаються під час виконання службових обов’язків військовослужбовці, що робить акубаротравма- тичне ураження слухової системи професійною патологією для даного контингенту.
Мета дослідження — визначити зміни в стані центральних відділів слухового аналізатора за даними довголатентних слухових викликаних потенціалів (ДСВП) у військовослужбовців, які отримали акутравму в зоні проведення анти- терористичної операції (АТО).
Матеріали та методи дослідження. Проведено дослідження функції центральних відділів слухового аналізатора у військовослужбовців з акутравмою, які постраждали в зоні проведення АТО. Основну групу складали 50 військовослужбовців з акутравмою з найтиповішими формами аудіометричних кривих та ступенем вираженості сенсонев- ральної приглухуватості, з асиметричним порушенням слухової функції й низхідним типом тональної аудіометрич- ної кривої. Контрольну групу склали 15 здорових нормальночуючих осіб, які не мали контакту зі звуками високої інтенсивності. Усього обстежено 65 осіб. Реєстрація довголатентних (коркових) слухових викликаних потенціалів проводилася з використанням загальноприйнятої методики за допомогою аналізуючої системи «Eclipse» фірми «Interacoustics» (Данія). При аналізі отриманих кривих брали до уваги чіткість отриманої відповіді, форму кривої, латентні періоди піків (ЛПП) хвиль Р^ Nj, Р2 і N2 ДСВП.
Результати. При вивченні стану центральних відділів слухової системи у військовослужбовців з акутравмою за даними реєстрації слухових викликаних потенціалів було виявлено порушення в корковому відділі слухового аналізатора за даними ДСВП у всіх (100 %) обстежених і в 84 % випадків (42 чоловіки) — у стовбуромозкових структурах за даними КСВП. Було виявлене достовірне збільшення середньостатистичних значень ЛПП компонентів P2 і N2 ДСВП у обстежених порівняно з контрольною групою. Так, ЛПП компонента Р2 у військовослужбовців з акутравмою склав (189,6 ± 2,4) мс при значенні в контрольній групі (175,9 ± 2,6) мс (t = 3,87; P < 0,05), а N2 - (302,2 ± 3,8) мс при нормі (251,4 ± 3,1) мс (t = 10,36; P < 0,01).
Висновки. Застосування об’єктивних методів обстеження слухової системи, зокрема ДСВП, має велике значення в плані топічної діагностики, вирішення експертних питань, визначення та об’єктивізації тяжкості перебігу захворювання у військовослужбовців з акутравмою з зони АТО та при проведенні лікувально-профілактичних заходів. За даними ДСВП у військовослужбовців, які отримали акутравму в зоні проведення АТО, виявлені порушення в коркових і підкоркових структурах слухового аналізатора, про що свідчать достовірне подовження ЛПП компонента P2 та N2 ДСВП до (189,6 ± 2,4) мс та (302,2 ± 3,8) мс відповідно. Отримані дані свідчать про важливу роль стану коркових відділів слухового аналізатора в розвитку сенсоневральних порушень при акутравмі, отриманій у реальних бойових умовах.
Ключові слова: сенсоневральні порушення слуху, акутравма, слуховий аналізатор, слухові викликані потенціали