You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Гігієнічна оцінка застосування пестицидів шляхом використання інжекторних розпилювачів (огляд літератури)

SN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.16, № 4, 2020

Гігієнічна оцінка застосування пестицидів шляхом використання інжекторних розпилювачів (огляд літератури)

Борисенко А. А.1, Антоненко А. М.1, Шпак Б. І.2, Омельчук С. Т.3, Бардов В. Г.1

https://doi.org/10.33573/ujoh2020.04.302

1Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ

2ТОВ «Сингента», м. Київ

3Інститут гігієни та екології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, м. Київ

Full article (PDF), UKR

Вступ. Наявність пестицидів та інших сторонніх хімічних речовин у харчових продуктах, питній воді та повітрі створює безпосередню загрозу для здоров’я людини. Запровадження ефективної політики щодо зменшення несприятливих наслідків дії пестицидів при збереженні високого рівня врожаїв сільськогосподарських культур є головним викликом сьогодення.

Мета дослідження – аналіз даних щодо можливості зменшення ризику застосування пестицидів шляхом використання інжекторних розпилювачів.

Результати. Найзначимішими факторами, що впливають на величини професійних і непрофесійних ризиків, умови праці та забруднення об’єктів довкілля при внесенні пестицидів є дисперсність та однорідність, знос препарату, випаровуваність. Встановлено, що найпривабливішою з економічної точки зору є дисперсність розпилу 100–300 мкм щілинних розпилювачів. Слід зазначити, що в разі застосування дрібнокрапельних розпилювачів треба приділяти особливу увагу індивідуальним засобам захисту органів дихання, так як існує ризик глибокого проникнення в легені, аж до альвеол, дрібнодисперсних часток пестициду. Нова конструкція інжекторних розпилювачів із низьким дрейфом дозволяє пропускати рідину через невеликий отвір в камеру, що дає можливість знизити тиск розпилювання. За сприятливих погодних умов проблема зносу пестицидів може бути зведена до мінімуму, якщо хімічні речовини застосовуються при правильному підборі та експлуатації обладнання. Відзначено, що необхідно уникати утворення крапель діаметром менше ніж 80–100 мкм. Інжекторні розпилювачі, які мають стабільно-контрольований спектр розпилення, дають можливість отримати не менше ніж 90 % крапель, що максимально відповідають виду пестициду, оброблюваній культурі та фазі її розвитку, технічним і природним умовам внесення. Якщо під час внесення пестициду визначається низька вологість повітря й висока температура, слід вибирати типорозміри розпилювачів, які формують більш великі краплі, щоб зменшити їхнє випаровування та знесення.

Висновок. Оскільки уникнути ризику впливу пестицидів при їхньому застосуванні в сільськогосподарському виробництві повністю неможливо, то надзвичайно важливим є виявлення ризик-небезпечних препаратів, технологій, техніки, що дозволить мінімізувати ризик за рахунок прийняття управлінських рішень, спрямованих на рекомендації щодо заборони застосування пестицидів, окремих технологій, розробки регламентів застосування, використання найефективніших засобів захисту.

Ключові слова: пестициди, умови праці, професійний ризик, вид обприскування, непрофесійний ризик, дисперсність, біологічна ефективність

Література

  1. Agricultural Spray Nozzles and Accessories. (2012), Catalogue Lechler, Agricultural Spray Nozzles and Accessories. (2012), Catalogue Lechler, EN.
  2. Aleinikova N. V., Didenko L. V. (2015), «Analysis of the modern equipment applying for spraying of vineyards under conditions of the Crimea», Bull. of the State Nikit. Botan. Gard, 116, 53–57.
  3. Balsari P., Gil, E., Marucco P., van de Zande J. C. et al. (2017), «Field-crop-sprayer potential drift measured using test bench: Effects of boom height and nozzle type», Biosystems Engineering, 154, 3–13. https://doi.org/10.1016/j.biosystemseng.2016.10.015
  4. Bao L.-J., Wei Y.-L., Yao Y. et al. (2015), «Global trends of research on emerging contaminants in the environment and humans: A literature assimilation», Environ. Sci. Poll. Res., 22, 1635–1643. https://doi.org/10.1007/s11356-014-3404-8
  5. Damalas C. & Koutroubas S. (2016), «Farmers’ Exposure to Pesticides: Toxicity Types and Ways of Prevention», Toxics, 4 (1), 1. https://doi.org/10.3390/toxics4010001
  6. Directive 2009/127/EC of the European Parliament and of the Council of 21 October 2009 Amending Directive 2006/42/EC with Regard to Machinery for Pesticide Application. URL: http://data.europa.eu/eli/ dir/2009/127/oj (Accessed 07.11.2018).
  7. European Union (EU). EU Pesticides database. (2017), URL: http://ec.europa.eu/food/plant/pesti-cides/ eu-pesticidesdatabase/public, (Accessed 15.09.2020).
  8. Fargnoli M., Lombardi M., Puri D. et al. (2019), «A Risk Assessment Procedure for the Enhancement of Occupational Health and Safety (OHS) Management», International Journal of Environmental Research and Public Health, 16 (3), 310. https://doi.org/10.3390/ijerph16030310
  9. Gavrilescu M., Demnerová K., Aamand J. et al. (2015), «Emerging pollutants in the environment: Present and future challenges in biomonitoring, ecological risks and bioremediation», New Biotechnol, 32, 147–156. https://doi.org/10.1016/j.nbt.2014.01.001
  10. Lamichhane J. R. (2017), «Pesticide use and risk reduction in European farming systems with IPM: An introduction to the special issue», Crop Prot, 97, 1–6. https://doi.org/10.1016/j.cropro.2017.01.017
  11. Lammoglia S.-K., Kennedy M. C., Barriuso E. et al. (2017). «Assessing human health risks from pesticide use in conventional and innovative cropping systems with the BROWSE model», Environment International, 105, 66–78. https://doi.org/10.1016/j.envint.2017. 04.012
  12. Li Y., Li Y., Pan X. et al. (2018), «Comparison of a new air-assisted sprayer and two conventional sprayers in terms of deposition, loss to the soil and residue of azoxystrobin and tebuconazole applied to sunlit greenhouse tomato and field cucumber», Pest Manag Sci, 74 (2), 448–455. https://doi.org/10.1002/ps.4728
  13. Llop J., Gil E., Gallart M. et al. (2015), «Spray distribution evaluation of different settings of a hand held trolley sprayer used in greenhouse tomato crops», Pest Management Science, 72, 505–516. https://doi.org/10.1002/ps.4014
  14. Machado S. C., Martins I. (2018), «Risk assessment of occupational pesticide exposure: Use of endpoints and surrogates», Regul. Toxicol. Pharmacol., 276–283. https://doi.org/10.1016/j.yrtph.2018.08.008
  15. Management of Pesticide Spray Drift. The official website of the Government of Canada URL: https://www. canada.ca/en/health-canada/services/consumerproduct-safety/pesticides-pest-management/growerscommercial-users/drift-mitigation/managementpesticide-spray-drift.html (Accessed 20.09.2020).
  16. Michael F. Wilson. (2003), Optimising pesticide use. Application technologies. UK, 1–6. https://doi.org/10.1002/0470871792
  17. Möhring N., Gaba S. & Finger, R. (2018), «Quantity based indicators fail to identify extreme pesticide risks», Science of the Total Environment, 646, 503–523. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2018.07.287
  18. Nasr G. G., Yule A. J., Bendig L. (2002), «Agricultural Sprays. Industrial Sprays and Atomization Design», Analysis and Applications, UK, 185–208. https://doi.org/10.1007/978-1-4471-3816-7_5
  19. Reducing Spray Drift (AE1210, Reviewed June. (2017). URL: https://www.ag.ndsu.edu/publications/ crops/reducing-spray-drift (Accessed 10.09.2020).
  20. TeeJet Technologies. (2007), A Spraying Systems Company, Wheaton.
  21. Bubly’k L. I., Vasechko G. I., Vasy’l’yev V. P. (1999), Dovidnyk iz zakhystu roslyn [Handbook of plant protection], (ed. Lisovyi M.P.), Urozhai, Kyiv, Ukraine.
  22. Kireev I. M., Koval’ Z. M. (2018), «Pneumohydraulic fluid sprayer to improve the technology of spraying plants while protecting them from weeds», Dostizhenija nauki i tehniki APK, 2, 73–76.
  23. Kobecz’ O. M., Pugach A. M., Kuz’menko O. F. (2018), «Stand for research of spraying devices of machines for fertilizing», Visnyk Xarkivskogo natsionalnogo tekhnichnogo universytetu silskogo gospodarstva imeni P. Vasylenka, 190, 52–57.
  24. Markevich A.Ye., Nemirovets Yu. N. (2004), Osnovy effektivnogo primeneniya pestitsidov: cpravochnik v voprosakh i otvetakh po mekhanizatsii i kontrolyu kachestva primeneniya pestitsidov v sel'skom khozyaystve [Fundamentals of effective use of pesticides: a handbook of questions and answers on mechanization and quality control of pesticides in agriculture], Gorki, Mogilevskiy gosudarstvennyy uchebnyy tsentr podgotovki, povysheniya kvalifikatsii, perepodgotovki kadrov, konsultirovaniya i agrarnoy reformy», Mogilevsk, Belarus.
  25. Revjakin E. L., Krahoveckij N. N. (2010), Neproizvoditel'nyye poteri pestitsidov pri opryskivanii. Kak ikh izbezhat': nauch. analit. Obzor [Unproductive losses of pesticides during spraying. How to avoid them. Overview], Rosinfor-magroteh, Moscow, Russia.
  26. Recommendations for spraying technology for field crops. URL:https://www.syngenta.kz/rekomendacii-po-tehnologii-opryskivaniya-polevyh-kultur (Accessed 10.09.2020).
  27. Sidorenko V. (2020), «Current technological solutions on effective use of pesticides», Agronom. URL: https://www.agronom.com.ua/aktualni-tehnologichnirishennya-dlya-efektyvnogo-zastosuvannyapestytsydiv/ (Accessed 10.09.2020).
  28. Technical efficiency of spraying. (2014), Proposal. URL: https://propozitsiya.com/ua/tehnichna-efektivnist-obpriskuvannya (Accessed 02.10.2020).