You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Гігієнічна оцінка професійного ризику при застосуванні фунгіциду на основі бентіавалікарб-ізопропілу та фолпету

https://doi.org/10.33573/ujoh2018.01.050

Сирота А. І., Вавріневич О. П., Білоус С. В.

Гігієнічна оцінка професійного ризику при застосуванні фунгіциду на основі бентіавалікарб-ізопропілу та фолпету

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ

Повна стаття (PDF), UKR

Вступ. Збільшення обсягів використання багатокомпонентних сумішей хімічних засобів захисту рослин зумовлює необхідність підвищення санітарного контролю за їхнім застосуванням та проведення гігієнічної оцінки потенцій­ного ризику можливого небезпечного впливу пестицидів на здоров’я працівників агропромислового комплексу. Мета дослідження — гігієнічна оцінка професійного ризику при застосуванні фунгіциду на основі бентіавалікарб- ізопропілу та фолпету.

Матеріали та методи дослідження. Дослідження з вивчення умов праці працівників проведено з використанням методів газорідинної хроматографії та парофазного газохроматографічного методу. Потенційний ризик оцінено відповідно до МР «Вивчення, оцінка і зменшення ризику...» (затв. МОЗ України 13.05.2009 № 324).

Результати. У повітрі робочої зони робітників уміст бентіавалікарб-ізопропілу та фолпету не перевищував реко­мендовані гігієнічні нормативи (ГДК фолпету — 0,5 мг/м3, ОБРВ бентіавалікарб-ізопропілу — 0,01 мг/м3). Доведено, що величини ризику при перкутанному надходженні речовин достовірно вищі, ніж при інгаляційному впливі за ї-критерієм Стьюдента (р < 0,05; ї = 3,78; їкр = 2,45). Розраховані величини професійного ризику за різних шляхів впливу бентіавалікарб-ізопропілу та фолпету на заправника й тракториста з урахуванням вмісту речовини в повітрі робочої зони, змивах з відкритих ділянок шкіри й нашивках на спецодязі не перевищують 1 (допустимий ризик — 1). Ризик при комбінованому (одночасному) впливі фолпету та бентіавалікарб-ізопропілу на заправника й тракториста розраховували шляхом простої сумації величин комплексного ризику. Отриманий ризик для бентіава­лікарб-ізопропілу склав 0,223 і фолпету — 0,084, що не перевищує 1 і є допустимим значенням. При застосуванні препарату Вінкеа, ВГ як терміни виходу на оброблені території нами рекомендовані наступні терміни: 3 доби для проведення механізованих робіт і 7 діб для проведення ручних робіт. Контроль за застосуванням препарату реко­мендуємо проводити за фолпетом.

Висновки. Встановлено, що в реальних умовах проведення обробок фунгіцидом Вінкеа, ВГ не спостерігається пере­вищення гігієнічних нормативів у повітрі робочої зони та атмосферному повітрі поблизу оброблюваної ділянки й не відбувається погіршення умов праці.

Ключові слова: гігієнічна оцінка, професійний ризик, умови праці, фунгіцид

Література

  1. Вавріневич О. П. Гігієнічна оцінка потенційного комбінованого ризику небезпечного впливу суміше­вих фунгіцидів для працюючих. Український жур­нал з проблем медицини праці. 2015. № 1 (42). С. 58-66.
  2. Москаленко В. Ф., Пельо І. М., Омельчук С. Т., Бардов В. Г, Сасінович Л. М. Гігієнічна оцінка умов праці при застосуванні бакових сумішей пестицидів у овочівництві. Український журнал з проблем медици­ни праці. 2013. № 3 (36). С. 9-24.
  3. Нагорна Л. В. Ефективність дії фунгіцидів та їх сумішей проти хвороб абрикоса. Мелітопольська дослідна станція садівництва імені М. Ф. Сидорен­ка. ІС НААН Захист і карантин рослин. 2012. Вип. 58.
  4. Методичні рекомендації «Вивчення, оцінка і зменшення ризику інгаляційного і перкутанного впливу пестицидів на осіб, які працюють з ними, або можуть зазнавати впливу пестицидів під час і після хімічного захисту рослин та інших об'єктів» [Затв. МОЗ України від 13.05.2009 № 324]. Київ, 2009. 29 с.
  5. Методические указания по гигиенической оцен­ке новых пестицидов. № 4263 - 87: Утв. 13.03.87, МЗ СССР. Киев, 1988. 212 с.
  6. Методические указания МУ 1.2.3017-12 «Оценка риска воздействия пестицидов на работающих» иКЬ: http://www.garant.ru/products/ipo/prime/ doc/70079806/#ixzz4tnEeysV8 (дата звернення (10.09.2017).
  7. Ракитский В. Н., Березняк И. В., Ильницкая А. В. Модель оценки риска условий труда при применении пестицидов. Итоги и развитие. Гигиена и санитария. 2016. Т 95, № 11. С. 1041-1044.
  8. Ракитский В. Н. Прогностический риск токсиче­ского воздействия пестицидов на здоровье работаю­щих. Медицина труда и промышленная экология. 2015. № 10. С. 5-7.
  9. Рак. Информационный бюллетень. Февраль 2017 г. URL: http://www.who.mt/mediacentre/fact- sheets/fs297/ru/ (дата звернення (10.09.2017).
  10. Резников А. Г Репродуктивные мишени эндо­кринных дизрапторов Репродуктивная эндокриноло­гия. 2014. № 3 (17). С. 14-21.
  11. Борисова Л. С., Механтьев И. И., Мамчик Н. П., Игнатова Т В., Каменев В. И. Факторы риска развития болезней у женщин в сельском хозяйстве. Вестник Воронежского государственного университета. Серия: Химия. Биология. Фармация. 2013. № 2. С. 79-82.
  12. Яструб Т. А. Методические подходы к оценке возможной опасности действия пестицидов при загрязнении кожи работающих. Гигиена труда. 2000. Вып. 31. С. 147-158.

ORCID ID співавторів та їхній внесок у підготовку та написання статті:

Сирота А. І. (ORCID ID 0000-0003-2161-8048) — збір даних щодо умов праці при застосуванні досліджуваного препарату (вплив на робочих, залишкові кількості діючих речовин досліджуваного препарату в об’єктах навколишнього середовища, нашивках на спецодязі та змивах зі шкіри). Огляд літератури по темі роботи;

Білоус С. В. (ORCID ID 0000-0003-1593-6445) — розрахунок ризику для робітників при застосуванні досліджуваного пестицидного препарату за методикою, розробленою у Науковому центрі превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені Л. І. Медведя;

Вавріневич О. П. (ORCID ID 0000-0002-4871-0840) — гігієнічна оцінка отриманих результатів (оцінка ризику). Порівняльна оцінка величин ризику. Формування висновків.