You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Гігієнічна оцінка умов праці на робочих місцях працівників машинобудівного підприємства

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.20, №3, 2024

https://doi.org/10.33573/ujoh2024.03.167

ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА УМОВ ПРАЦІ НА РОБОЧИХ МІСЦЯХ ПРАЦІВНИКІВ МАШИНОБУДІВНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Шаравара Л. П.1, Дмитруха Н. М.2

1Запорізький державний медико-фармацевтичний університет, м. Запоріжжя, Україна

2Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України», м. Київ, Україна

Full article (PDF): UKR

Вступ. Аналіз професійної захворюваності в Україні показує, що галузь машинобудування має значний вклад у структуру захворюваності, що зумовлена шкідливими та небезпечними умовами праці, де машинобудування займає третє місце після добувної та металургійної галузі.

Мета дослідження – проведення гігієнічної оцінки умов праці на робочих місцях працівників машинобудівного підприємства.

Матеріали та методи дослідження. Проведено вимірювання показників на робочих місцях працівників ливарного цеху машинобудівного підприємства та аналіз протоколів дослідження факторів виробничого середовища, а саме: виробничого мікроклімату, виробничого шуму та вібрації, хімічних речовин і виробничого пилу в повітрі робочої зони, показників важкості та напруженості трудового процесу. Оцінку умов праці проводили відповідно до Державних санітарних норм і правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу».

Результати. У результаті проведеного дослідження встановлено, що одним із провідних факторів ризику на робочих містах працівників ливарного цеху був нагріваючий мікроклімат, де умови праці плавильника металу та сплавів відповідали 3 класу, 4 ступеню (3.4) шкідливості, зварювальника ручного зварювання, шліфувальника та обрубувача – 3 класу, 3 ступеню (3.3) шкідливості. У повітрі робочої зони всіх працівників були присутні шкідливі хімічні речовини, уміст яких перевищував встановлені гігієнічні нормативи, умови праці віднесено до 3.1–3.2 класу шкідливості. Виробничий шум і локальна вібрація мали перевищення гранично допустимих рівнів (3.1–3.3 клас шкідливості) на всіх робочих місцях. За показниками важкості та напруженості трудового процесу умови праці працівників ливарного цеху відповідали 3.1–3.2 класу шкідливості.

Висновки. Встановлено, що умови праці працівників ливарного цеху машинобудівного підприємства зазнають комплексного та комбінованого впливу факторів виробничого середовища різної природи. Загальна оцінка умов праці обрубувача та плавильника металу і сплавів характеризується дуже високим рівнем професійного ризику (3 клас, 4 ступінь шкідливості); умови праці електрозварника ручного зварювання та шліфувальника – високим рівнем професійного ризику (3 клас, 3 ступінь шкідливості), що може бути наслідком формування в даної категорії працівників різних форм виробничо обумовленої захворюваності та потребує обов’язкового проведення профілактичних заходів щодо зниження рівнів ризику

Ключові слова: умови праці, професійні ризики, фактори ризику, підприємство машинобудування

Література

  1. Забезпечення безпечних умов праці для профілактики професійних захворювань працівників металургійного і ливарного виробництва. Н. С. Євтушенко, О. І. Пономаренко, Н. Є. Твердохлєбова та ін. Метал та лиття України. 2022. Т. 30, № 3 (330). С. 117–125. DOI: https://doi.org/10.15407/steelcast2022.03.116
  2. Оцінка ризику розвитку професійних захворювань у працівників металургійної, вугільної промисловості та машинобудування. А. М. Нагорна, П. М. Вітте, М. П. Соколова та ін. Український журнал з проблем медицини праці. 2012. 3 (31). С. 3–13. DOI: https://doi.org/10.33573/ujoh2012.03.003
  3. Марчишина Є. І. Дослідження небезпечних та шкідливих виробничих чинників на робочих місцях працівників машинобудування. Збірник тез доповідей Х Міжнародної науково-технічної конференції «Крамаровські читання» з нагоди 116-ї річниці від дня народження доктора технічних наук, професора, члена­-кореспондента ВАСГНІЛ, віцепрезидента УАСГН Крамарова Володимира Савовича (1906–1987) 23–24 лютого 2023 р. Київ, 2023. С. 386–388. URL: https://dglib.nubip.edu.ua/server/api/core/bitstreams/59a0b9d4-27a1-4baa-8e7b-3d85f0e62ae5/content.
  4. Михайлицька А. В., Левашова Ю. С. Дослідження та аналіз умов праці ділянок інтенсивного пиловиделення машинобудівного комплексу. Актуальні питання охорони праці у контексті сталого розвитку та європейської інтеграції України: матеріали ІV Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (м. Харків, 09–11 листоп. 2023 р.). ХНУМГ ім. О. М. Бекетова. Харків, 2023. С. 216–218. URL: https://science.kname.edu.ua/images/dok/konferentsii/2023/Tezy_2023/Materialy_9-11_11_23.pdf.
  5. Безпека праці – запорука розвитку машинобудівного виробництва. І. О. Мезенцева, О. О. Кузьменко, В. В. Горбенко, С. М. Мезенцев. Prospects of modern science and education. 2023. С. 626–629. URL: https://repository.kpi.kharkov.ua/server/api/core/bitstreams/8053cacf-4a49-4731-8dfd-31d1af5b68e9/content.
  6. Таірова Т. Н., Романенко Н. В., Сліпачук О. А. Підвищення результативності заходів з профілактики виробничого травматизму на основі моделювання системи охорони праці в машинобудуванні. Проблеми охорони праці в Україні. 2020. Т. 36 (4). С 23–29. https://doi.org/10.36804/nndipbop.36-4.2020.23-29.
  7. Кононова І. Г. Професійна захворюваність серед працівників підприємств машинобудування. Український журнал з проблем медицини праці. 2010. № 1 (21). С. 9–15. Ukrainian. DOI: https://doi.org/10.33573/ujoh2010.01.009