You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Гігієнічна оцінка випромінювання компактних люмінесцентних ламп

Гігієнічна оцінка випромінювання компактних люмінесцентних ламп

https://doi.org/10.33573/ujoh2015.04.039

Чередніченко І. М.

Гігієнічна оцінка випромінювання компактних люмінесцентних ламп

ДУ «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України», м. Київ

Повна стаття (PDF), UKR

Вступ. Актуальність дослідження пов’язано з розробкою та впровадженням нових енергозберігаючих джерел і систем освітлення, гігієнічні характеристики та біологічна дія яких досі висвітлені в літературі недостатньо.

Мета дослідження — дати санітарно-гігієнічну оцінку сучасних компактних люмінесцентних ламп з різними технічними та світловими характеристиками для подальшого вивчення їхньої біологічної дії в умовах експерименту. Матеріали та методи дослідження. Дослідження проведені в експериментальних умовах при застосуванні компактних люмінесцентних ламп типу КЛБ з різною потужністю (5—23 Вт) та колірною температурою (2700—6400 °К). Вимірювання проводили за допомогою наступних приладів: фотометра цифрового ТЕС 0693, дозиметра енергетичної освітленості Тензор-51, радіометра енергетичної освітленості УФР-21, радіометра енергетичної освітленості РАТ-2П, вимірювача параметрів електричного та магнітного полів ВЕ-метр-АТ-002, вимірювача рівнів електромагнітних випромінювань П3-31. Гігієнічну оцінку результатів вимірювань проведено згідно з діючим санітарним законодавством України: ДСН 239-96, ДСН 3.3.6.096-2002, ДСН 3.3.6.042-99, СН 4557-88, ДСТУ Б В.2.2-6-97, ДБН В.2.5-28-2006, ГН № 472/25249.

Результати. Встановлено, що компактні люмінесцентні лампи різного типу під час роботи генерують широкий спектр електромагнітних випромінювань, як у видимому діапазоні, так і в діапазонах ультрафіолетового (УФ-А та УФ-В) та високочастотного (2—400 кГц) випромінювання. Інтенсивність спектральних складових світлового спектра визначається, насамперед, колірною температурою люмінесцентних ламп. Поряд зі спектрами, близькими до природнього (сонячного) світла, можуть генеруватися інші різновиди світлового спектра, з переважанням червоної або голубої його частини. Біологічну дію таких спектрів світла вивчено недостатньо.

Висновки. Отримані вихідні дані щодо конструювання експериментальної установки для вивчення біологічної дії сучасних компактних люмінесцентних ламп з метою розробки гігієнічних вимог щодо їхнього використання у виробничих умовах.

Ключові слова: енергозбереження, компактні люмінесцентні лампи, колірна температура, яскравість, освітленість, оптичне випромінювання, високочастотне випромінювання, мелатонін

Література

  1. Тетри Э. Экономия электроэнергии благодаря энергосберегающему освещению / Э. Тетри, Л. Хало- нен // Светотехника. - 2009. - № 5. - С. 58-64.
  2. Анастасиу Б. Тенденции и политика сокраще­ния расхода энергии на освещение в ЕС / Б. Анас- тасиу П. Бертольди // Светотехника. - 2010. - № 3. - С. 25-29.
  3. Айзенберг Ю. Б. Современные проблемы энерго­эффективного освещения / Ю. Б. Айзенберг // Энергосбережение. - 2009. - № 1. - С. 42-47.
  4. Дослідження параметрів і характеристик ком­пактних люмінесцентних та світлодіодних ламп для прямої заміни ламп розжарювання / Г М. Кожушко, Ю. А. Басова, В. М. Сорокін, А. В. Рибалочка // Світлолюкс. - 2013. - № 1. - С. 30-36.
  5. Ван Боммель В. Лампы для прямой замены ламп накаливания и здоровье / В. Ван Боммель // Светотехника. - 2011. - № 2. - С. 20-24.
  6. Мартиросова В. Г. Физиолого-гигиеническая характеристика компактных люминесцентных ламп и перспективы их применения / Мартиросова В. Г., Назаренко В. И., Галинский А. Д. // Світлолюкс. - 2009. - № 6. - С. 48-52.
  7. Физиологические реакции организма при дей­ствии света энергосберегающих систем освещения / Л. А. Гвозденко, Н. С. Тихонова, И. Н. Чередниченко [та ін.] // Укр. журн. з пробл. медицини праці. - 2010. - № 4 (24). - С. 44-50.
  8. Брейнард Г К. Восприятие света как стимула незрительных реакций человека / Г. К. Брейнард, И. Провенсио // Светотехника. - 2008. - № 1. - С. 6-12.
  9. Berson D. M. Phototransduction by Retinal Ganglion Cells That Set the Circadian Clock / D. M. Ber­son, F. A. Dunn, Motoharu Takao // Science. - 2002. - V. 295. - P. 1070. https://doi.org/10.1126/science.1067262
  10. Action spectrum for melatonin regulation in humans: Evidence for a novel circadian photoreceptor / G. G. Brainard, J. Hanifin, J. Greeson [et al.] // Journal of Neuroscience. - 2001. - V. 21, № 16. - P. 6405-6412. https://doi.org/10.1523/JNEUROSCI.21-16-06405.2001
  11. Sensitivity of the human circadian system to short-wavelength (420-nm) light / G. Brainard [et al.] // J. Biol. Rhythms. - 2008. - V. 5. - P. 379. https://doi.org/10.1177/0748730408323089
  12. Иоффе К. И. Биологическое влияние видимо­го света на организм человека / К. И. Иоффе // Світ­лотехніка та електроенергетика. - 2008. - № 3. - С. 21-29.
  13. Toxic effects of UV radiation on the skin / Y. Matsumura, H. N. Ananthaswamy [et al.] // Toxicol. Appl. Pharmacol. - 2004. - V. 195 (3). - Р. 298-308. https://doi.org/10.1016/j.taap.2003.08.019