https://doi.org/10.33573/ujoh2014.04.045
Родіонова В. В., Хмель О. С., Собко С. В., Глиняна Л. А., Коваленко О. М.
ДУ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»
Вступ. Наведено характеристику лазерних установок та особливості дії на людину.Мета дослідження. Встановити зв’язок між частотою виникнення аритмогенного синдрому та ступенем кардіоваскулярного ризику в хворих, що знаходяться під впливом дифузно відобрраженого лазерного випромінювання на виробництві.Матеріали та методи дослідження. Було обстежено 44 робітники металургійних виробництв, які протягом виробничої зміни регулярно підпадають під вплив дифузно відображеного лазерного випромінювання.Для оцінки стану хворих було використано загально-клінічне обстеження, лабораторне (загальні клінічні лабораторні дослідження крові, сечі), біохімічні тести (ліпідний спектр крові (загальний холестерин) та глюкоза крові), вимірювання систолічного та діастолічного артеріального тиску на плечовій артерії методом Короткова, Холтеровське моніторування електрокардіограми з аналізом варіабельності ритму серця і спектральним аналізом мікрохвильової альтернації зубця Т (мв АЗТ), визначення кардіоваскулярного ризику за шкалою SCORE (Systematic Coronary Risk Evaluation).Результати. У робітників, що підпадали під вплив відображеного лазерного випромінювання, рівень артеріального тиску був достовірно вищим, ніж у робітників контрольної групи (141,00 ± 15,36; 122,00 ± 13,64 відповідно) (р < 0,05). У 72,7 % хворих мали місце епізоди порушень серцевого ритму протягом доби: 56,25 % склали надшлуночкові та 44,75% — шлуночкові экстрасютоли I—V класів (за B. Lown). Подовження Qt-корегованого інтервалу спостерігали в 61,3 % хворих. У 18,2 % паціентів виявлені пізні потенціали шлуночків (ППШ). Виявлено збільшення значення ЧСС порівняно з групою контролю (82,40 ± 3,87; 71,50 ± 2,58 відповідно) (р < 0,05) та зменшення высокочастотних коливань (HF) (324,00 ± 81,57; 1154,00 ± 142,56 відповідно) (р < 0,05). Встановлені кореляційні зв’язки між стажем роботи й рівнем артеріального тиску (r = 0,44; р < 0,05); між стажем роботи і значеннями Valt (r = 0,64; р < 0,05), RMS 40 (r = -0,43; р < 0,05), Las 40 (r = 0,61; р < 0,05), rMSSD (r = -0,64; р < 0,05), HFn.n. (r = 0,68; р < 0,05), загальним кардіоваскулярним ризиком (r = 0,71; р < 0,05). Відповідно до шкали SCORE у досліджуваних пацієнтів був збільшений ризик фатальних серцево-судинних ускладнень (r = 0,64; р < 0,05): у 66 % — високий ризик і у 20,45 % випадків дуже високий 10-річний ризик смерті від серцево-судинних ускладнень.Висновки. На виразність порушень функцій з боку серцево-судинної системи впливає тривалість стажу роботи на лазерних установках. Працівники лазерної промисловості, навіть при відсутності скарг та маніфестних ознак ураження серцево-судинної системи, потребують обстеження, а також проведення відповідних профілактичних заходів.
Ключові слова: відображене лазерне випромінювання, Холтеровське моніторування електрокардіограми, варіабельність ритму серця, 10-річний ризик раптової кардіальної смерті
Повна стаття (PDF), RUS