https://doi.org/10.33573/ujoh2017.02.030
1 Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ
2 Державна установа «Інститут отоларингології імені професора О. С. Коломійченка Національної академії медичних наук України», м. Київ
3 Філія № 1 КНП «Консультативно-діагностичний центр» Оболонського району, м. Київ
Мета дослідження — аналіз здоров’я операторів з розливу безалкогольних та слабоалкогольних напоїв ПАТ «Оболонь» за результатами періодичних медичних оглядів у 2011—2015 роках з урахуванням гігієнічних умов праці. Матеріали та методи дослідження. Надано гігієнічну оцінку виробничого шуму, мікроклімату, освітленості та важкості й напруженості трудового процесу на робочих місцях операторів з розливу безалкогольних і слабоалкогольних напоїв. Вимірювання проведено за допомогою шумоміра «Larson Davis 800B», кульового термометра «Тензор 41», кулькового кататермометра (F 564), люксметра типу Ю-116. Проаналізовано результати медичних оглядів працівників ПАТ «Оболонь» за період з 2011 по 2015 роки. Було сформовано 4 професійні групи. До 1—3 груп ввійшли оператори з розливу напоїв, які зазнавали впливу інтенсивного виробничого шуму. Контрольну групу було сформовано з працівників, які не мали контакту з інтенсивним виробничим шумом.
Результати. Встановлено, що згідно з діючою «Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», за рівнями шуму на окремих робочих місцях умови праці операторів з розливу відносяться до класів умов праці 3.1 (шкідливі 1 ступеня) та 3.2 (шкідливі 2 ступеня); за показниками температури повітря — до класів умов праці 2 (допустимі), 3.1 (шкідливі 1 ступеня) та 3.2 (шкідливі 2 ступеня); за показниками важкості та напруженості трудового процесу — до класів умов праці 2 (допустимі) та 3.1 (шкідливі 1 ступеня). В цілому умови праці операторів з розливу відносяться до класу шкідливості 3.2. (шкідливі 2 ступеня). Встановлено, що частота виявлення в операторів з розливу напоїв сенсоневральної приглухуватості (СНП) та хвороб серцево-судинної системи, статистично достовірно, вища за частоту виявлення цих хвороб у контрольній групі.
Висновки. У операторів з розливу напоїв, які зазнають впливу підвищених рівнів постійного, широкосмугового шуму з перевищенням ГДР на середніх та високих частотах (500—8000 Гц.), зафіксовано достовірно вищу (P < 0,05) частоту виявлення СНП та хвороб серцево-судинної системи порівняно з контрольною групою. Отримані результати можна пояснити наявністю специфічного та неспецифічного впливу шуму на організм працюючих.
Ключові слова: оператори з розливу напоїв, захворюваність, сенсоневральна приглухуватість
