ISSN 2223-6775
Український журнал з проблем медицини праці. Том 21, № 3, 2025
https://doi.org/10.33573/ujoh2025.03.237
1 Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ, Україна
2 Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України», м. Київ, Україна
3 Національний університет охорони здоров’я імені П. Л. Шупика, м. Київ, Україна
Вступ. З розвитком нанотехнологій зростає потреба в гігієнічній оцінці умов праці при виробництві наноматеріалів. Особливу увагу привертає діоксид титану (TiO₂), наночастинки якого здатні генерувати активні форми кисню, спричиняти окисний стрес, запальні реакції, ушкодження ДНК і мають потенційний канцерогенний і репродуктивно-токсичний ефект. Відсутність в Україні нормативів допустимого вмісту різного діапазону наночастинок у повітрі робочої зони ускладнює оцінку ризику для працівників.
Мета дослідження – провести фізіолого-гігієнічну оцінку технологічного процесу та факторів виробничого середовища під час отримання нанопорошків TiO₂ методом термічного розкладу метатитанової кислоти та визначити рівень ризику впливу наночастинок на оператора.
Матеріали та методи дослідження. Проведено санітарно-гігієнічне обстеження, психофізіологічні та хронометражні дослідження, визначення концентрації титану в повітрі робочої зони оптико-емісійною спектроскопією та аналіз фракцій частинок методом лазерної гранулометрії. Також оцінювали мікроклімат, рівень шуму, освітленість, важкість і напруженість трудового процесу відповідно до діючих державних нормативів.
Результати. Концентрація титану в повітрі робочої зони коливалася від 0,13 до 3,3 мкг/м³, не перевищуючи гранично допустимих концентрацій, однак виявлено наночастинки TiO₂ розміром 19,5–38,9 нм, що свідчить про можливість інгаляційного впливу на працівників. Умови праці оператора за мікрокліматом, шумом і освітленістю відповідають 2 класу (допустимий), а за напруженістю – 3.1 класу (шкідливий, 1 ступеня). Рівень ризику оцінено як середній, що потребує застосування місцевої вентиляції та засобів індивідуального захисту.
Висновки. Під час виробництва нанопорошку TiO₂ основним небезпечним фактором є аерозоль наночастинок, що свідчить про потенційний ризик для здоров’я операторів. Рекомендовано вдосконалити систему вентиляції, підвищити герметичність обладнання та здійснювати регулярний контроль повітря робочої зони. Для зниження напруженості праці – оптимізувати режим праці й відпочинку та провести ергономічну модернізацію робочого місця оператора.
Ключові слова: діоксид титану, наночастинки, фізіолого-гігієнічна оцінка, умови праці, професійні ризики, оператор.
Література
Comparative toxicity study of three surface-modified titanium dioxide nanoparticles following subacute inhalation. D. Schaudien, T. Hansen, T. Tillmann et al. Particle and Fibre Toxicology. 2025. Vol. 22. P. 5. DOI: https://doi.org/10.1186/s12989-025-00620-1.
Health risks of titanium dioxide (TiO₂) dust exposure in occupational settings – a scoping review. J. Hansa, H. Merzenich, L. Cascant Ortolano et al. International Journal of Hygiene and Environmental Health. 2023. Vol. 252. P. 114212. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijheh.2023.114212.
Toxic effects of titanium dioxide nanoparticles on reproduction in mammals. F. Minghui, S. Ran, J. Yuxue, S. Minjia. Frontiers in Bioengineering and Biotechnology. 2023. Vol. 11. P. 1183592. DOI: https://doi.org/10.3389/fbioe.2023.1183592.
NIOSH. Occupational Exposure Sampling for Engineered Nanomaterials: Technical Report. Cincinnati: U.S. Department of Health and Human Services, Centers for Disease Control and Prevention, 2022. DHHS (NIOSH) Publication No. 2022–153. DOI: https://doi.org/10.26616/NIOSHPUB2022153.
Яворовський О. П., Зінченко Т. О. Нанотехнології і нанопродукти – нові чинники в гігієні праці. Гігієна праці: підручник; за ред. Ю. І. Кундієва, О. П. Яворовського. Київ: Медицина, 2011. С. 444–461.
Дослідження фізіолого-гігієнічних особливостей умов праці, стану здоров’я працівників і токсикологічних властивостей тугоплавких композитних нанопорошків на основі карбонітрідів титану і силіцидів молібдену, хрому, танталу (заключний): звіт про науково-дослідну роботу кафедри гігієни праці і професійних хвороб НМУ імені О. О. Богомольця. О. П. Яворовський, М. І. Веремей, Н. В. Солоха та ін. Київ, 2015. 102 с.
Фізіолого-гігієнічна характеристика умов праці при виробництві нанокристалічного порошку титанату барію методом безперервного термічного синтезу. О. П. Яворовський, М. І. Веремей, В. М. Шевцова та ін. Український журнал з проблем медицини праці. 2011. № 1. С. 28–34. DOI: https://doi.org/10.33573/ujoh2011.01.028.
Zalk D. M., Paik S. Y., Swuste P. Evaluating the Control Banding Nanotool: A qualitative risk assessment method for controlling nanoparticle exposures. Journal of Nanoparticle Research. 2009. Vol. 11. P. 1685–1704. DOI: https://doi.org/10.1007/s11051-009-9678-y.
Леоненко О. Б., Демецька О. В., Леоненко Н. С. Наноматеріали на робочому місці: актуальні питання безпеки праці. Київ: ВД «Авіцена», 2018. 144 с.
