You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

ФАКТОРИ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА ЯК ПОТЕНЦІЙНІ ТРИГЕРИ ПСИХОЕМОЦІЙНИХ СКАРГ У ОПЕРУЮЧИХ ЛІКАРІВ-ОНКОЛОГІВ

ФАКТОРИ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА ЯК ПОТЕНЦІЙНІ ТРИГЕРИ ПСИХОЕМОЦІЙНИХ СКАРГ У ОПЕРУЮЧИХ ЛІКАРІВ-ОНКОЛОГІВ

ISSN 2223-6775
Український журнал з проблем медицини праці. Том 21, № 3, 2025
https://doi.org/10.33573/ujoh2025.03.247

ФАКТОРИ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА ЯК ПОТЕНЦІЙНІ ТРИГЕРИ ПСИХОЕМОЦІЙНИХ СКАРГ У ОПЕРУЮЧИХ ЛІКАРІВ-ОНКОЛОГІВ

Завгородній І. В.1, Літовченко О. Л.1, Махота Л. С.2, Коваль С. В.1, Беккельманн І.3

1 Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна
2 Державна установа «Харківський обласний центр контролю та профілактики захворювань Міністерства охорони здоров’я України», м. Харків, Україна
3 Університет імені Отто фон Ґеріке, м. Магдебург, Німеччина


Повна стаття (PDF), УКР

Вступ. Професійне вигорання медичних працівників є однією з найактуальніших проблем сучасної медицини праці. Високий рівень психоемоційного напруження, тривала дія стресових чинників, складні морально-етичні аспекти діяльності та інтенсивний темп роботи сприяють розвитку соматичних і психосоматичних порушень. Особливу увагу заслуговує контингент лікарів-онкологів, для яких є характерною висока частота емоційного виснаження, хронічної втоми, розладів сну та больових відчуттів у м’язово-опорному апараті. Оцінка взаємозв’язків між параметрами виробничого середовища і вираженістю психосоматичних скарг є важливим кроком для розробки превентивних заходів.

Мета дослідження – виявити зв’язки між параметрами фізичних факторів виробничого середовища в операційних блоках і поширеністю психосоматичних скарг у лікарів-онкологів м. Харкова.

Матеріали та методи дослідження. Обстежено медичних працівників онкологічного профілю, діяльність яких пов’язана з впливом психоемоційних і виробничих навантажень. Оцінку психофізіологічного стану здійснювали опитувальником Beschwerdefragebogen (BFB), який дозволяє кількісно оцінити рівень фізичних і психічних симптомів. Паралельно гігієнічну оцінку факторів виробничого середовища в операційній під час оперативних втручань проводили відповідно до чинних нормативів за показниками мікроклімату, освітлення та шуму. Для визначення взаємозв’язків застосовували кореляційний і регресійний аналізи.

Результати. У дослідженні взяли участь 69 лікарів-онкологів, серед них 31 чоловік і 38 жінок. Середній вік респондентів становив (40,3 ± 1,5) років. Встановлено, що загальна поширеність невротичного типу склала 40,6 % респондентів, причому цей тип частіше виявлявся в жінок – 47,4 % проти 32,3 % у чоловіків. Фізичні скарги в лікарів жіночої статі також вищі (7,6 ± 6,6) порівняно з чоловічою – (4,7 ± 5,9) (р ≤ 0,036). Психічні скарги в жінок теж вищі ніж у чоловіків – (7,0 ± 5,4) проти (3,7 ± 4,4) (р ≤ 0,008). Найчастішими скаргами серед респондентів були втома, біль у шиї/спині, головний біль, занепад сил і нерішучість, сумніви в правильності власних професійних дій. Гігієнічна оцінка факторів показала відповідність верхнім нормам мікроклімату та освітленості, але зафіксовано періодичне підвищення шумового навантаження до 53 дБА, що слід розглядати додатковим стресором. Кореляційний і регресійний аналізи не виявили статистично значущих зв’язків між виміряними виробничими факторами та скаргами лікарів, проте спостерігалася тенденція до позитивного зв’язку між віком і рівнем невротичності.

Висновки. Професійна діяльність лікарів онкологічного профілю супроводжується вираженим психоемоційним напруженням. Навіть за умов відповідності гігієнічних параметрів виробничого середовища нормативним вимогам спостерігається тенденція до зростання рівня емоційної напруженості та більш високої соматизації в жінок. Отримані результати підкреслюють необхідність розробки превентивних програм, що спрямовані на зниження психоемоційного навантаження, оптимізацію умов праці та впровадження системи психологічної підтримки персоналу для запобігання розвитку професійного вигорання з урахуванням гендерного аспекту.

Ключові слова: психосоматичні скарги, професійне вигорання, анкетування, лікарі-онкологи, мікроклімат, освітлення, шум.

Література

  1. State of Professional Well-Being, Satisfaction, and Career Plans Among US Oncologists in 2023. C. Schenkel, L. A. Levit, K. Kirkwood et al. JCO Oncology Advances. 2025. Vol. 2, No. 1. P. e2400010. DOI: https://doi.org/10.1200/OA.24.00010.

  2. Personal resources for addressing the work demands of Ukrainian oncologists in stressful crisis situations. I. Böckelmann, I. Zavgorodnii, O. Litovchenko et al. BMC Public Health. 2024. Vol. 24. P. 792. DOI: https://doi.org/10.1186/s12889-024-18315-1.

  3. Medisauskaite A., Kamau C. Prevalence of oncologists in distress: systematic review and meta-analysis. Psychooncology. 2017. Vol. 26, No. 11. P. 1732–1740. DOI: https://doi.org/10.1002/pon.4382.

  4. Pilotstudie zu beruflicher Gratifikation und Gesundheit. Eine Befragung ukrainischer Onkologen in Krisensituationen. I. Böckelmann, I. Zavgorodnij, O. Litovchenko et al. Zentralblatt für Arbeitsmedizin. 2024. Vol. 74. P. 118–128. DOI: https://doi.org/10.1007/s40664-024-00529-0.

  5. The effects of stress on surgical performance: a systematic review. A. Tam, S. Bateman, G. Buckingham et al. Surgical Endoscopy. 2024. Vol. 39, No. 1. P. 77–98. DOI: https://doi.org/10.1007/s00464-024-11389-3.

  6. Analyses of burn-out among medical professionals and suggested solutions – a narrative review. M. Tanios, D. Haberman, J. Bouchard et al. Journal of Hospital Management and Health Policy. 2022. Vol. 6. DOI: https://doi.org/10.21037/jhmhp-20-153.

  7. Microclimatic and Environmental Surveillance of Operating Rooms. G. Ferrante, G. Oliveri Conti, G. L. Blandini et al. Atmosphere. 2021. Vol. 12, No. 10. P. 1273. DOI: https://doi.org/10.3390/atmos12101273.

  8. ДСН 3.3.6.042-99. Державні санітарні норми та правила. Гігієнічні вимоги до персональних електронно-обчислювальних машин і організації роботи. Київ, 1999.

  9. Studies on microclimate of office premises and improvement of its hygienic regulation in Ukraine. V. Nazarenko, I. Cherednichenko, A. Soloviev, A. Nykyforuk. Ukrainian Journal of Occupational Health. 2016. No. 4. P. 37–43. DOI: https://doi.org/10.33573/ujoh2016.04.037.

  10. Фізіолого-гігієнічна оцінка умов праці банківських працівників. В. І. Назаренко, І. М. Чередніченко, О. І. Никифорук та ін. Український журнал з проблем медицини праці. 2017. № 4. С. 35–41. DOI: https://doi.org/10.33573/ujoh2017.04.035.

  11. Gülşen M., Aydıngülü N., Arslan S. Physiological and psychological effects of ambient noise in operating room on medical staff. ANZ Journal of Surgery. 2021. Vol. 91, No. 5. P. 847–853. DOI: https://doi.org/10.1111/ans.16582.

  12. Effects of operating room noise on patient outcomes and medical staff: a systematic review. X. Li, J. Li, Z. Xu et al. Noise and Health. 2025. Vol. 27, No. 126. P. 246–254. DOI: https://doi.org/10.4103/nah.nah_175_24.

  13. Tseng L.-P., Chuang M.-T., Liu Y.-C. Effects of noise and music on situation awareness, anxiety, and the mental workload of nurses during operations. Applied Ergonomics. 2022. Vol. 99. P. 103633. DOI: https://doi.org/10.1016/j.apergo.2021.103633.

  14. Occupational noise and hypertension in Southern Chinese workers: a large occupational population-based study. S. Zhou, S. Hu, K. Ding et al. BMC Public Health. 2024. Vol. 24. P. 541. DOI: https://doi.org/10.1186/s12889-024-18040-9.

  15. Curlin J., Herman C. K. Current state of surgical lighting. The Surgery Journal. 2020. Vol. 6, No. 2. P. e87–e97. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0040-1710529.

  16. Höck K., Hess H. Der Beschwerdefragebogen (BFB): ein Siebtestverfahren für Neurosendiagnostik für Ärzte und Psychologen. Handanweisung. München: Weinheim, 1975. URL: https://books.google.com/books/about/Der_Beschwerdefragebogen_BFB.html?id=wIPiPgAACAAJ.

  17. ДСТУ Б В.2.2-6-97. Будівництво. Методика вимірювання освітленості в будівлях і спорудах. Київ: Держбуд України, 1998.

  18. ДСН 3.3.6.037-99. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку. Київ, 1999.

  19. Професійне вигорання серед жінок у соціально значущих професіях доглядового сектору. О. Л. Літовченко та ін. Сучасні проблеми гігієни, епідеміології, мікробіології та туберкульозу. 2025. С. 79–87. DOI: https://doi.org/10.36059/978-966-397-521-4-7.

  20. Gender difference of burnout in physicians working in tertiary care hospital: a cross-sectional study. M. K. Qamar, B. T. Shaikh, R. Kumar, A. K. Qamar. J. Coll. Physicians Surg. Pak. 2024. Vol. 34, No. 5. P. 620–622. DOI: https://doi.org/10.29271/jcpsp.2024.05.620.

  21. Female doctors are more emotionally exhausted than their male counterparts in Iraq. I. Dastan et al. J. Ideas Health. 2019. Vol. 2, No. 1. P. 75–79. DOI: https://doi.org/10.47108/jidhealth.Vol2.Iss1.18.

  22. Surgeon energy expenditure and substrate utilization during simulated spine surgery. D. C. Whitney, S. J. Ives, G. R. Leonard et al. J. Am. Acad. Orthop. Surg. 2019. Vol. 27, No. 17. P. e789–e795. DOI: https://doi.org/10.5435/JAAOS-D-18-00284.

  23. ДБН В.2.5-28:2018. Природне і штучне освітлення. Київ: Мінрегіон України, 2018.

  24. The relationship between burnout and musculoskeletal pain in seven Norwegian occupational groups. E. M. Langballe, S. T. Innstrand, K. A. Hagtvet, E. Falkum. Work. 2009. Vol. 32, No. 2. P. 179–188. DOI: https://doi.org/10.3233/WOR-2009-0804.

  25. Changes in burnout and satisfaction with work-life balance in physicians and the general US working population between 2011 and 2014. T. D. Shanafelt, O. Hasan, L. N. Dyrbye et al. Mayo Clin. Proc. 2015. Vol. 90, No. 12. P. 1600–1613. DOI: https://doi.org/10.1016/j.mayocp.2015.08.023.

  26. Lyubarova R., Salman L., Rittenberg E. Gender differences in physician burnout: driving factors and potential solutions. Perm J. 2023. Vol. 27, No. 2. P. 130–136. DOI: https://doi.org/10.7812/TPP/23.023.

  27. Gender differences in stress- and burnout-related factors of university professors. L. Redondo-Flórez, J. F. Tornero-Aguilera, D. J. Ramos-Campo, V. J. Clemente-Suárez. Biomed. Res. Int. 2020. P. 6687358. DOI: https://doi.org/10.1155/2020/6687358.

  28. Burnout and satisfaction with work-life balance among US physicians relative to the general US population. T. D. Shanafelt, S. Boone, L. Tan et al. Arch. Intern. Med. 2012. Vol. 172, No. 18. P. 1377–1385. DOI: https://doi.org/10.1001/archinternmed.2012.3199.

  29. Schlussel A. T., Maykel J. A. Ergonomics and musculoskeletal health of the surgeon. Clin. Colon Rectal Surg. 2019. Vol. 32, No. 6. P. 424–434. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0039-1693026.

  30. Babisch W. Updated exposure-response relationship between road traffic noise and coronary heart diseases: a meta-analysis. Noise and Health. 2014. Vol. 16, No. 68. P. 1–9. DOI: https://doi.org/10.4103/1463-1741.127847.

  31. Addressing risks: mental health, work-related stress and burnout in healthcare workers. G. Giorgi, L. I. Lecca, F. Alessio et al. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2018. Vol. 15, No. 12. P. 2799. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph15122799.

  32. The impact of healthcare workers’ job environment on their mental-emotional health. Coping strategies: the case of a local general hospital. A. Koinis, V. Giannou, V. Drantaki et al. Health Psychol. Res. 2015. Vol. 3, No. 1. P. 1984. DOI: https://doi.org/10.4081/hpr.2015.1984.