You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Оцінка змін функціонального стану серцево-судинної системи у лікарів-хірургів залежно від віку та стажу роботи при добовому моніторингу артеріального тиску

Оцінка змін функціонального стану серцево-судинної системи у лікарів-хірургів залежно від віку та стажу роботи при добовому моніторингу артеріального тиску

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.15, № 3, 2019

https://doi.org/10.33573/ujoh2019.03.216

Кудієвський Я. В.

Оцінка змін функціонального стану серцево-судинної системи у лікарів-хірургів залежно від віку та стажу роботи при добовому моніторингу артеріального тиску

Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України», м. Київ


Full article (PDF), UKR

Вступ. Професійні обв’язки хірурга вимагають високої фізичної і психічної витривалості, належного підтримання високого рівня когнітивної функціональності тривалий час і пред’являють високі вимоги до професійних якостей нервово-психічних характеристик. Напружена праця проявляється в особливості змісту роботи, інтелектуальному, сенсорному та емоційному напруженні в умовах добових і нічних чергувань, ненормованого робочого дня та відсутності регламентованих перерв. Перевищення верхньої границі норми артеріального тиску, особливо в нічний період доби, створює умови для виникнення серцево-судинних катастроф. Найбільший ризик розвитку патологічних станів виникає при збільшенні календарного віку.Мета дослідження – оцінити функціональний стан серцево-судинної системи методом добового моніторингу артеріального тиску та частоти серцевих скорочень у лікарів хірургічного профілю залежно від віку та стажу роботи.Матеріали та методи дослідження. Проведено дослідження стану функціонування серцево-судинної системи у лікарів хірургічного профілю Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги в режимі 24-год чергування. Обстежено 62 особи методом добового моніторингу артеріального тиску та частоти серцевих скорочень приладом ВАТ41-2 (ІКС-Техно, Україна) з інтервалом виміру показників кожні 30 хв.Результати. Протягом добового чергування у лікарів хірургічного профілю старшого віку та високостажованої групи (20 років і більше) визначається періодичне підвищення середнього артеріального та пульсового тиску за верхню границю норми. Найзначніші перевищення норми відмічаються в нічний період доби та наприкінці чергування.Висновки. У обстежених лікарів хірургічного профілю з віком понад 40 років упродовж добового чергування спостерігається достовірно більше значення середнього артеріального тиску та достовірно менші значення середньої частоти серцевих скорочень, ніж у лікарів вікової групи до 40 років. Лікарі-хірурги зі стажем роботи в професії понад 20 років мали достовірно більше значення середнього артеріального тиску та достовірно менші значення середньої частоти серцевих скорочень, ніж лікарі з меншим професійним стажем. Більшість сильних кореляційних зв’язків показників добового моніторування артеріального тиску з віково-стажевими показниками зареєстровано в нічний проміжок доби, що може вказувати на поступовий розвиток негативних явищ з боку серцево-судинної системи.

Ключові слова: лікарі хірургічного профілю, серцево-судинна система, вік, стаж, моніторинг артеріального тиску

Література

  1. Оцінка умови праці лікарів-офтальмологів у сучасних умовах надання медичної допомоги. Д. В. Варивончик та ін. Український журнал з проблем медицини праці. 2015. № 1. С. 30–37. https://doi.org/ 10.33573/ujoh2015.01.030.
  2. Дейнего В. Н., Капцов В. А. Гигиена труда врачей-хирургов. Современные проблемы (научный обзор). Профилактическая и клиническая медицина. 2014. № 1. С. 26–29.
  3. Володій М. О. Аналіз умов праці лікарів та вивчення ролі впливу психоемоційних факторів на розвиток виробничо зумовленої захворюваності. Український науково-медичний молодіжний журнал. 2012. № 2. С. 181–184.
  4. Европейские рекомендации по профилактике сердечно-сосудистых заболеваний в клинической практике (пересмотр 2016). M. F. Piepoli та ін. Российский кардиологический журнал. 2017. № 6. С. 7–85.
  5. Shiftwork and metabolic dysfunction. P. Tucker еt al. Chronobiology international. 2012. Vol. 29, № 5. Р. 549–555. https://doi.org/10.3109/07420528.2012.675259.
  6. Sleep Duration and Hypertension: Analysis of > 700,000 Adults by Age and Sex. M. Grandner at al. Journal of clinical sleep medicine. 2018. № 14–15 (6). Р. 1031–1039. https://doi.org/10.5664/jcsm.7176.
  7. Miller M. A., Cappuccio F. P. Biomarkers of cardiovascular risk in sleep-deprived people. Journal of Human Hypertension. 2013. № 27 (10). Р. 583–588. https://doi.org/10.1038/jhh.2013.27.
  8. Determinants of day–night difference in blood pressure, a comparison with determinants of daytime and night-time blood pressure. M. D. Musameh еt al. Journal of Human Hypertension. 2017. № 31 (1). Р. 43–48. https://doi.org/10.1038/jhh.2016.14.
  9. Shift work and cardiovascular risk factors: new knowledge from the past decade. Y. Esquirol еt al. Archives of cardiovascular diseases. 2011. № 104 (12). Р. 636–668. https://doi.org/10.1016/j.acvd.2011.09.004.
  10. Repetitive exposure to shortened sleep leads to blunted sleep-associated blood pressure dipping. H. Yang еt al. Journal of hypertension. 2017. № 35 (6). Р. 1187–1194. https://doi.org/10.1097/HJH.0000000000001284.
  11. Sleep disturbances as a risk factor for stroke. D. L. Koo, H. Nam, R. J. Thomas, C. H. Yun. Journal of Stroke. 2018. № 20 (1). Р. 12–32. https://doi.org/ 10.5853/jos.2017.02887.
  12. Smolensky M. H., Hermida R. C., Portaluppi F. Circadian mechanisms of 24-hour blood pressure regulation and patterning. Sleep medicine reviews. 2017. № 33. Р. 4–16. https://doi.org/10.1016/j.smrv.2016. 02.003.
  13. Sleep-time blood pressure: unique sensitive prognostic marker of vascular risk and therapeutic target for prevention. R. C. Hermida at al. Sleep medicine reviews. 2017. № 33. Р. 17–27. https://doi.org/10.1016/ j.smrv.2016.04.001.
  14. Routledge F. S., McFetridge-Durdle J. A., Dean C. R. Night-time blood pressure patterns and target organ damage: a review. The Canadian journal of cardiology. 2007. № 23. Р. 132–138. https://doi.org/10.1016/S0828-282X(07)70733-X.
  15. Relationship between ambulatory blood pressure monitoring values and future occurrence of ischemic cerebrovascular and coronary events in hypertensive patients. J. M. Bastos, S. Bertoquini, J. A. Silva, J. Polоnia. Revista portuguesa de cardiologia. 2006. № 25. Р. 305–316.
  16. Стародубова А. В., Копелев А. Л. Суточное мониторирование артериального давления. Лечебное дело. 2010. № 1. С. 60–67.
  17. Значення добового моніторингу артеріального тиску у практиці сімейного лікаря: методичні рекомендації; укл.: М. М. Гечко та ін. Ужгород : Вид-во УжНУ, 2013. 24 с.
  18. Харченко М. А. Корреляционный анализ. Воронеж : Издательско-полиграфический центр Воронежского государственного университета, 2008. 30 с.
  19. Фролькис В. В. Старение и биологические возможности организма. Москва : Наука. 1975. 271 с.
  20. Яковлев В. М., Ягода А. В. Изолированная систолическая артериальная гипертензия в пожилом возрасте: патогенез, клиника, лечение. Ставрополь : Агрус. 2012. 333 с.
  21. Blood pressure variability and organ damage in a general population: results from the PAMELA Study. R. Sega et al. Hypertension. 2002. Vol. 39, № 2. P. 710–714. https://doi.org/10.1161/hy0202.104376.
  22. Серцево-судинні захворювання. Класифікація, стандарти діагностики та лікування; за ред. В. М. Коваленка та ін. Київ : МОРІОН, 2016. 189 с. (Асоц. кардіологів України).
  23. Cравнительная характеристика суточной динамики артериального давления у врачей хирургов и терапевтов. О. Л. Барбараш и др. Медицина в Кузбассе. 2006. № 1. С. 23–27.
  24. Кобалава Ж. Д., Котовская Ю. В., Моисеев В. С. Артериальная гипертония: ключи к диагностике и лечению. Москва : ГЭОТАР-Медиа. 2009. 864 с.
  25. Ливенцева М. М., Нечесова Т. А., Черняк С. В. Новые показатели суточного мониторирования артериального давления и их изменения у пациентов с артериальной гипертензией под влиянием Сентора (лозартана). Международные обзоры: клиническая практика и здоровье. 2013. № 1. С. 24–28.
  26. Основи кардіології; за ред. К. Розендорф. Львів : Медицина світу, 2007. 1037 с.

ORCID ID автора:

Кудієвський Я.В. (ORCID ID 0000-0003-0282-0005).