https://doi.org/10.33573/ujoh2017.01.031
Запорізький державний медичний університет
Вступ. Зростаючий техногенний пресинг на довкілля зумовлює виникнення низки різноманітних проблем промислової екології. У містах автотранспорт являє собою ключову ланку їхнього функціонування з одного боку, а з іншого — одне з домінантних джерел забруднення довкілля. Вказані фактори детермінують вплив несприятливих екологічних умов для професійної діяльності водіїв маршрутних таксі, які знаходяться в епіцентрі забруднення довкілля пересувними джерелами. Атмосферні забруднення автотранспортом суттєвим чином впливають на захворюваність органів дихання, онкологічну захворюваність, захворювання серцево-судинної системи, крові та кровотворних органів. Серед водіїв автомобілів — висока захворюваність із тимчасовою втратою працездатності, а також високі показники первинного виходу на інвалідність.
Мета дослідження — визначити основні чинники, що формують специфіку праці водіїв маршрутних таксі у великому промисловому місті з екологічно зміненим довкіллям.
Матеріали та методи дослідження. Для характеристики екологічної обстановки в зоні діяльності водіїв маршрутних таксі використані наступні показники: валові викиди забруднюючих речовин від пересувних джерел, питомі викиди на 1 км2, сумарний показник забруднення повітря (£ПЗ/ГДЗ). Визначення складу та інтенсивності транспортних потоків проведено в чотирьох вузлах транспортних розв’язок протягом світового часу доби. У професіо- графічних дослідженнях взяли участь 78 фахівців та водіїв маршрутних таксі.
Результати. Промислову екологію водіїв маршрутних таксі можна представити як взаємозв’язані чинники разом із властивостями, класифікацією за ознаками в даній галузі у вигляді моделі, складовими блоками якої є «Урбанізаційна типологія», «Промислові викиди», «Метеорологічні умови», «Транспортно-технологічні чинники атмосферного забруднення», «Фактори, що обтяжують шкідливу дію полютантів», «Здоров’я». Системоутворюючим елементом є умови праці водіїв маршруток маршрутних таксі, які, з одного боку, формуються під дією низки екологічних та професійних чинників, з іншого боку, умови праці визначають здоров’я водіїв у промисловому центрі. Домінантною рисою атмосферних забруднень є невпинне зростання питомої ваги пересувних джерел у сумарному обсязі викидів. Так, якщо доля викидів автотранспорту в м. Запоріжжі в 1990 році становила 8,7 %, то в 2011 році — 28,8 %, а в 2014 році — 30,6 %. Це зумовило те, що середньорічні обсяги викидів від автотранспорту в 2009—2014 роках складали (44852,7 ± 1484,3) т, а питомі викиди — 132365,8 кг/км2. Найбільші викиди автотранспорту: діоксид вуглецю (1461990,3 кг/км2), оксид вуглецю (101822,8 кг/км2) та неметанові сполуки (15183,7 кг/км2).
Висновки. Сьогодні на перший план виходить екологічна проблема внаслідок забруднення атмосферного повітря автотранспортом. У великому промисловому місті проблема атмосферних забруднень ускладнюється трудністю розсіювання в зоні дихання. Стан атмосферного повітря індустріального міста на тлі значних довготривалих та зростаючих викидів від пересувних джерел формує професійні ризики для здоров’я водіїв маршрутних таксі. Концептуальна модель промислової екології водіїв складається з наступних блоків: «Урбанізаційна типологія», «Промислові викиди», «Метеорологічні умови», «Транспортно-технологічні чинники атмосферного забруднення», «Фактори, що обтяжують шкідливу дію полютантів», «Здоров’я».
Перспективи подальших досліджень полягають у аналізі захворюваності внаслідок екологічного тиску на організм та обґрунтуванні системи медичного менеджменту водіїв маршрутних таксі.
Ключові слова: водії маршрутних таксі, умови праці, екологічні умови
