You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Порушення функцій нервової та серцево-судинної систем в обрубувачів металевого лиття під впливом вібрації залежно від стажу роботи

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці 2(63) 2020, Том.16, № 2, 2020

Порушення функцій нервової та серцево-судинної систем в обрубувачів металевого лиття під впливом вібрації залежно від стажу роботи

Родіонова В. В., Бойко О. О., Глиняна Л. А., Ступак Т. А., Анісімова А. А.

https://doi.org/10.33573/ujoh2020.02.135

Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України», м. Дніпро

Повна стаття (PDF), UKR

Вступ. Вібраційна патологія займає одне з провідних місць серед встановлених професійних захворювань в Україні. Страждають висококваліфіковані робітники молодого й середнього віку, що зумовлює необхідність виявлення захворювання на ранніх стадіях. У робітників, які піддаються дії локальної вібрації, може виникати складний комплекс нейродинамічних і вегетативних розладів, значні зміни серцево-судинної системи з розвитком артеріальної гіпертензії.

Мета дослідження – визначити ранні ознаки впливу локальної вібрації на нервову та серцево-судинну системи в обрубувачів металевого лиття металургійного виробництва залежно від стажу роботи.

Матеріали та методи дослідження. Проводили рандомізоване, відкрите, контрольоване дослідження 58 обрубувачів металевих виробів із застосуванням віброобладнання. Усі обстежені – чоловіки, середній вік – 45,3 (0,9) років. Вивчали анамнез, скарги, неврологічний статус, стан серцево-судинної системи. Здійснили електротермометрію шкіри, холодову пробу, динамометрію, капіляроскопію, визначення вібраційної, тактильної, больової чутливості, моніторування артеріального тиску, електрокардіограму (ЕКГ). Одержані результати дослідження обробляли за допомогою статистичних методів з використанням ліцензійної програми STATISTICA 10.0 (StatSoftInc., серійний № AGAR909E415822FA).

Результати. Зі стажем роботи в контакті з вібрацією до 5 років було 22 особи, понад 5 років – 36 осіб. Найчастішими були скарги на біль у кінцівках (56,9 %), мерзлякуватість (13,8 %), оніміння (41,4 %) та слабкість рук (15,6 %). Переважали скарги, які притаманні функціональним порушенням вегетативної нервової системи. Частота та об’єм скарг зростали зі збільшенням стажу роботи в контакті з вібрацією. У групі працівників зі стажем понад 5 років поряд з явищами вегетативної дисфункції визначалися прояви розсіяної органічної мікросимптоматики ураження центральної нервової системи: ністагм, асиметрія носогубних складок. Симптоми орального автоматизму виявлялися вже в малостажованих робітників (50,0 %). У цілому, розлади нервової системи укладалися в картину вегетативного поліневриту, астено-невротичного та вегетативно-судинного синдромів. При дослідженні серцево-судинної системи в 17 робітників (29,3 %) встановлені скарги на біль у ділянці серця. Підвищені цифри артеріального тиску виявлені в 18 робітників (31,0 %): 4 особи мали стаж роботи в контакті з вібрацією до 5 років і 14 робітників – понад 5 років. У 9 осіб мала місце артеріальна гіпертензія І стадії, у 4 осіб – артеріальна гіпертензія ІІ стадії (при стажі роботи понад 5 років). У І групі систолічний артеріальний тиск становив 160,0 (141,0–177,0) мм рт. ст., у ІІ групі – 160,0 (140,0–173,5) мм рт. ст. (р > 0,05), у І групі діастолічний артеріальний тиск становив 95,0 (80,0–96,0) мм рт. ст., у ІІ групі – 100,0 (97,0–105,0) мм рт. ст. (р = < 0,05); частота серцевих скорочень у групі I становила 60,0 (56,5–64,0) уд./хв і у групі II – 78 (73,0–85,5) уд./хв (p < 0,05). При дослідженні капілярного кровообігу нормальний стан капілярів визначався в 16,3 % робітників зі стажем роботи до 5 років. Зі збільшенням стажу частіше зустрічався спастичний тип порушення, спастико-атонічний синдром відмічений в 10,2 % при стажі понад 5 років, атонічний стан капілярів – у 4,1 % випадків. На ЕКГ відмічено тенденцію до тахікардії та подовження інтервалу PQ у обстежених робітників зі стажем роботи понад 5 років.

Висновки. 1. У робітників, які піддаються впливу виробничої локальної вібрації до 5 років, розвиваються ранні ознаки функціональних порушень вегетативної нервової системи. При стажі понад 5 років з’являються симптоми розсіяної органічної мікросимптоматики. 2. У обрубувачів, які піддаються дії вібрації до 5 років, є порушення капілярного кровообігу за спастичним типом, зі збільшенням стажу роботи – за спастико-атонічним та атонічним типом. 3. У працівників зі стажем роботи з вібрацією понад 5 років виявлено достовірне збільшення частоти серцевих скорочень і діастолічного артеріального тиску порівняно з тими, хто працював у контакті з вібрацією менше ніж 5 років, погіршення загального стану та обтяження перебігу артеріальної гіпертензії.

Ключові слова: вплив локальної вібрації, ранні порушення серцево-судинної системи, нервової системи

Література

  1. Динаміка професійної захворюваності в Україні та досвід Інституту медицини праці НАМН України. Ю. І. Кундієв, А. М. Нагорна, М. П. Соколова, І. Г. Ко­ нонова. Український журнал з проблем медицини праці. 2013. № 4 (37). С. 11–22. https://doi.org/10.33573/ujoh2013.04.011.
  2. Басанець А. В., Лубянова І. П., Тимошина Д. П. Профзахворюваність – актуальна проблема сучасності. Охорона праці. 2012. № 4. С. 42–45.
  3. Інтерфакс Україна (інформаційне агентство). URL: https://interfax.com.ua/news/pharmacy/ 524768.html
  4. Професійні хвороби: підруч.; вид. 5­е, випр. В. А. Капустник, І. Ф. Костюк, Г. О. Бондаренко та ін. Київ : ВСВ «Медицина», 2017. С. 97–147.
  5. Капустник В. А. Сухонос Н. К. Патогенетичні аспекти вібраційної і гіпертонічної хвороб (огляд літератури). Медицина сьогодні і завтра. 2012. № 3–4. С. 163–168.
  6. Бабанов С. А., Татаровская Н. А. Вибрационная болезнь: современное понимание и дифференциальный диагноз. Медицинское обозрение. 2013. № 35. С. 177.
  7. Noel B. Pathophysiology and classification of the vibration white finger. Int Arch Occup Environ Health. 2000. V. 73. C. 150–155. https://doi.org/10.1007/ s004200050021.
  8. Михайленко А. А., Одинак М. М., Ильинский Н. С. Патологические рефлексы у неврологически здоровых лиц. Вестник Российской военно-медицинской академии. 2012. № 1 (37). С. 106–111.
  9. Friden J. J., Hand Surg Br. Vibration damage to the hand: clinical presentation, prognosis and length hand severity of vibration required. Int Arch Occup Environ Health. 2001. V. 26. С. 471–474. https://doi.org/ 10.1054/jhsb.2001.0633.
  10. Work disability after diagnosis of hand­arm vibration syndrome. R. Sauni, P. Toivio, R. Paakkonen, J. Malmstrom. Int Arch Occup Environ Health. 2015. V. 88. С. 1061–1068. https://doi.org/10.1007/s00420­0151034­1.
  11. Hand­arm vibration syndrome: A rarely seen diagnosis. Rebecca A., Hacker R., Matthew Janko, Robert I. Vasc Surg Cases Innov Tech. 2017. V. 3 (2). С. 60–62. https://doi.org/10.1016/j.jvscit.2017.01.002.
  12. Глиняна Л. А., Родіонова В. В., Гашинова К. Ю. Структура промислово обумовлених захворювань у робітників металургійного підприємства, працюючих у шкідливих умовах. Медичні перспективи. 2018. Т. ХХІІІ, № 3, Ч. 1. С. 60–64. https://doi.org/10.26641/ 2307­0404.2018.3 (part1).142335.