You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Порушення структури ДНК у осіб, які зазнали професійного впливу фізичних і хімічних генотоксичних агентів

Порушення структури ДНК у осіб, які зазнали професійного впливу фізичних і хімічних генотоксичних агентів

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці, Том.16, № 1, 2020

Порушення структури ДНК у осіб, які зазнали професійного впливу фізичних і хімічних генотоксичних агентів

Пейджік Дж.1, Милованович A.2, 3, Кекус Д.4, Басанець A.5, Милованович A. П. С.1, 3

https://doi.org/10.33573/ujoh2020.01.017

1 Сербський інститут професійного здоров’я імені Доктора Драгоміра Караджовіча
2 Клінічний центр Сербії, Клініка фізичної медицини і реабілітації
3 Університетська школа медицини, м. Белград
4 Академія прикладних досліджень, Белградський коледж медичних досліджень
5 Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України, м. Київ

Повна стаття (PDF), ENG

Вступ. Більшість генотоксичних впливівна людину включає взаємодію фізичних і/або хімічних генотоксичних сполук з генетичним матеріалом, що відбувається в професійних умовах.
Мета дослідження – оцінка генетичного ушкодження лімфоцитів периферичної крові працівників, які зазнали впливу фізичних (іонізуюче випромінювання) або хімічних генотоксичних агентів (протипухлинні препарати, пестициди), за допомогою хромосомної аберації та мікроядерного тесту з цитохалазіновими блоками для порів-няння статусу їхніх ДНК з неекспонованими контрольними суб'єктами залежно від віку та статі.
Матеріали та методи дослдідження. Досліджувана популяція складалася з 127 донорів крові: 30 – контрольна група; 32 – зазнали впливу пестицидів; 32 – приймали протипухлинні препарати і 33 – зазнали впливу радіації. Групи, які зазнали впливу, включали працівників сільськогосподарського виробництва, пацієнтів відділень хіміо-терапії та радіології сербських лікарень, які піддавалися професійного впливу пестицидів, протипухлинних пре-паратів або рентгенівського опромінення щодня й безперервно протягом 5–30 років. Хромосомні аберації та мікроядерні тести й наступні цитогенетичні слайд-аналізи проводили, як описано Fenech (2007), з використанням стандартних протоколів, наведених у технічному звіті Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) (2011). Результати. Статистично значимі відмінності були виявлені між суб'єктами чоловічої та жіночої статі в контроль-ній і досліджених групах за загальною кількістю злоякісних новоутворень. Статус куріння й вік не впливали на цитогенетичні параметри в усіх аналізованих групах. Аналіз параметрів цитогенетичних порушень показав більш низькі середні значення майже всіх параметрів у контролі (що не зазнали впливу) порівняно з групами, що зазнали впливу, незалежно від агента впливу. Кореляційний аналіз показав значну позитивну кореляцію між тривалістю професійного впливу й майже всіма протестованими цитогенетичними параметрами в разі найбільш сильних зв'язків між змінними DOE-tMN і DOE-tAC.
Висновки. Результати показали вплив статі, частоти та тривалості впливу на ступінь цитогенетичного пошкодження, але не вплив куріння та віку. Отримані дані спонукають нас розглядати цитогенетичні параметри як цінні маркери для профілактичного медичного скринінгу, оскільки ступінь цитогенетичного пошкодження відображає події кумуля-тивного впливу й можливі наслідки для здоров’я, пов’язані з хронічним професійним генотоксичним впливом.

Ключові слова: хромосомні аберації, мікроядра, протипухлинні препарати, пестициди, іонізуюче випромінювання

Література

  1. Battershill JM, et al. (2008), “Factors affecting the incidence of genotoxicity biomarkers in peripheral blood lymphocytes: impact on design of biomonitoring study. Commentary”, Mutagenesis, 23, 423-437. https://doi.org/10.1093/mutage/gen040
  2. Bonassi S et al. (2003), “Effect of smoking habit on the frequency of micronuclei in human lymphocytes: results from Human MicroNucleus project”, Mutation research, 543, 155-166. https://doi.org/10.1016/S1383-5742(03)00013-9
  3. Bouraoui S, Brahem А, Tabka F, Mrizek N, Saad А, Elghezal Н. (2011), “Assessment of chromosomal aberrations, micronuclei and proliferation rate index in peripheral lymphocytes from Tunisian nurses handling cytotoxic drugs”, Еnviron Tox Рharm., 250–257. https://doi.org/10.1016/j.etap.2010.11.004
  4. Bouraoui S, Mougou S, Drira A, Tabka F, Bouali N, Mrizek N, Elghezal Н, Saad А. (2013), “A cytogenetic approach to the effects of low levels of ionizing radiation (IR) on the exposed Tunisian hospital workers”, International Journal of Occupational Medicine and Environmental Health, 26(1),144 – 154. https://doi.org/10.2478/s13382-013-0084-4
  5. Coşkun M, Ҫayir A, Coşkun M, Tok H. (2013), “Evaluation of background DNA damage in a Turkish population measured by means of the cytokinesis-block micronucleus cytome assay”, Mutat Res., 757: 23-27. https://doi.org/10.1016/j.mrgentox.2013.03.010
  6. Eken A et al. (2010), “Cytogenetic analysis of peripheral blood lymphocytes of hospital staff occupationally exposed to low doses of ionizing radiation”, Toxicology and industrial health 26, 273–280. https://doi.org/10.1177/0748233710365693
  7. Fenech M. (2007), “Cytokinesis-block micronucleus cytome assay. Protocol”, Nature Protocols, 2, 1084-104. https://doi.org/10.1038/nprot.2007.77
  8. Fenech M, Bonassi S. (2011), “The effect of age, gender, diet and lifestyle on DNA damage measured using micronucleus frequency in human peripheral blood lymphocytes”, Mutagenesis, 26: 43–49. https://doi.org/10.1093/mutage/geq050
  9. Cytogenetic Dosimetry: Applications in Preparedness for and Response to Radiation Emergencies.(2011), International Atomic Energy Agency, Vienna.
  10. Morreti M, Giuseppa Grollino M, Pavanello S, Bonfiglioli R, Villarini M, Appolloni M, Carrieri M, Sabatini L, Dominici L, Stronati L, Mastrangelo G, Barbieri A, Fatigoni C, Battista Bartolucci G, Ceretti E, Mucci F, Monarca S. (2015), “Micronuclei and chromosome aberrations in subjects occupationally exposed to antineoplastic drugs: a multicentric approach”, Int Arch Occup Environ Health, 88 (5), 683–695. https://doi.org/10.1007/s00420-014-0993-y
  11. Norppa H, Falck GC. (2003), “What do human micronuclei contain?”, Mutagen, 18 (3), 221-233. https://doi.org/10.1093/mutage/18.3.221
  12. Pajić J, Jovičić D, Milovanović A. (2017), “Micronuclei as a marker for medical screening of subjects continuously occupationally exposed to low doses of ionizing radiation”, Biomarkers, 22 (5), 439-445. https://doi.org/10.1080/1354750X.2016.1217934
  13. Pajić J, Jovičić D, Milovanović A. PS. (2018), “Cytogenetic surveillance of persons occupationally exposed to genotoxic chemicals”, Archives Of Environmental & Occupational Health, 73 (5), 313-321. https://doi.org/10.1080/19338244.2017.1359144
  14. Rombaldi F, Cassini C, Salvador M, Saffi J, Erdtmann B. (2009), “Occupational risk assessment of genotoxicity and oxidative stress in workers handling anti-neoplastic drugs during a working week”, Mutagen, 24, 143–148. https://doi.org/10.1093/mutage/gen060