DOI 10.33573/xxxxxxxxxxxx
Українська військово-медична академія, м. Київ
Вступ. Важливість дослідження впливу на організм працюючої людини тривалої напруженої роботи обумовлена тим, що незвичайні й тривалі умови діяльності спостерігаються не тільки в досить вузьких професійних групах, а й тим, що зараз, у період проведення бойових дій у східних областях нашої країни, військовослужбовці перебувають у небезпечних і несприятливих умовах середовища досить тривалий час. Тому дослідження закономірностей трансформації гемодинаміки у вертолітників, які працюють в умовах з підвищеною небезпекою, є актуальним і своєчасним.
Мета дослідження — виявити закономірності змін гемодинаміки у льотчиків та інженерно-технічного складу, а також виділення супутніх їм здвигів в їхньому психологічному стані під час довгострокового перебування у миротворчій місії в Ліберії.
Матеріали та методи дослідження. Дослідження проведені на базі окремого вертолітного загону Місії ООН у Республіці Ліберія з листопада 2013 по липень 2014 року. Обстежено 40 осіб льотного складу та 40 осіб наземного інженерно-технічного складу. Кожний місяць роботи в миротворчій місії проводили вимірювання показників гемодинаміки: систолічний та діастолічний артеріальний тиск, частота серцевих скорочень. Додатково розраховували: пульсовий тиск, індекс відношення діастолічного та систолічного артеріального тиску та вегетативний індекс Кердо.
Результати. У результаті проведенного аналізу необхідно підкреслити значну різницю гемодинаміки льотчиків та інженерно-технічного складу, не дивлячись на однакову тенденцію розвитку хронічного напруження, доцільно трактувати як неодинакові механізми цього розвитку. Аргументом в пользу цією тези є той факт, що льотчики і інженерно-технічний склад мають різний набір зв’язків між характеристиками гемодинаміки та сприйняттям свого психологічного стану протягом перебування в умовах миротворчої місії. Так, у льотчиків спостерігається наявність достовірних на рівні p < 0,05 кореляційних зв’язків між такими параметрами: САД- рівень депресії — (г = -0,95); ДАД-рівень депресії — (г = -0,95); ПД-самопочуття — (г = 0,75); ІК-рівень депресії — (г = 0,79); ІК-рівень ризику — (г = 0,69). У інженерно-технічного складу виявлено наявність меньшого числа достовірних на рівні p < 0,05 кореляційних зв’язків між такими параметрами: САД-параметри клімату — (г = 0,67); ДАД-самопочуття — (г = 0,67); Ід-настрій — (г = 0,72). Як видно з наведених даних, кореляції гемо- динаміки та психологічного стану в льотчиків проявляються у своїй більшості з характеристиками достатньо консервативними: рівень депресії та ризику. У інженерно-технічного складу показники гемодинаміки пов’язані з динамічно змінюваними параметрами емоційного фону (самопочуття, настрій) та показником психологічного клімату в колективі.
Висновок. Динаміка характеристик гемодинаміки у льотного складу, який перебував в умовах миротворчої місії в Ліберії протягом 9 місяців, вказує на поступовий розвиток стану хронічного напруження. Механізми розвитку хронічного напруження в льотчиків і наземного інженерно-технічного складу розрізняються як по вираженню динаміки гемодинамічних показників, так і по структурі асоціацій між параметрами гемодинаміки та психологічних якостей, які проявляються у вигляді зв’язків зі стабільними (у льотчиків) та оперативно змінюваними (у інженерно- технічного складу) характеристиками емоційного стану.
Ключові слова: гемодинаміка, хронічне напруження, льотчики, миротворча місія
Повна стаття (PDF), RUS