https://doi.org/10.33573/ujoh2018.03.034
1 Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України», м. Київ
2 Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, м. Київ
3 Приватний виший навчальний заклад «Київський міжнародний університет»
Вступ. У результаті високошвидкісної обробки тканин зуба, зубних імплантів, ортопедичних протезів, ортодонтич- них апаратів тощо відбувається утворення диспергаційних аерозолів, які чинять несприятливий вплив на здоров’я працівників стоматологічної служби.
Мета дослідження — розробити заходи попередження утворення та шкідливого впливу на працівників стоматологічної служби диспергаційних аерозолів.
Матеріали та методи дослідження. Проведено дослідження концентрації металів (Ag, Al, As, Ca, Cd, Cr, Fe, Mg, Mn, Ni, Pl, Si, Ti, Zn) в аерозолях повітря робочої зони лікарів-стоматологів і зубних техніків. Досліджено концентрації металів у контрольних та використаних впродовж однієї зміни засобах індивідуального захисту органів дихання (ЗІЗОД) — у масках медичних «Trident N203» і протиаерозольних фільтруючих респіраторах з клапаном видиху «Респфарм М-300 П-1К FFP-1D», оцінено коефіцієнти токсичної небезпеки середовища та коефіцієнти захисту ЗІЗОД. Вивчено часову динаміку нано- (d = 1—100 нм) та дрібнодисперсних (101—200 нм) диспергаційних аерозолів у повітрі робочої зони через 2 год після початку роботи та одразу після закінчення проведення досліджуваних санітарних заходів (наскрізне провітрювання, вологе прибирання виробничих приміщень).
Результати. Встановлено, що працівники стоматологічної служби на робочих місцях зазнають небезпеки шкідливого впливу аерозолів металів — As, Cr, Zn, Са, а також наноаерозолів — Ni, As, Cr, Si, Ca, Al, Mg, Ti, Fe. Використання маски медичної «Trident N3» не дозволяє забезпечити безпечні концентрації в підмасковому просторі аерозолів металів — Ni, As, Cr, Mn, Zn, Ca, Al. Використання протиаерозольних фільтруючих респіраторів з клапаном видиху «Респфарм М-300 П-1К FFP-1D» дозволяє забезпечити безпечні концентрації в підмасковому просторі для всіх аерозолів металів. У повітрі робочої зони виробничих приміщень стоматологічної служби переважають диспергаційні аерозолі з нанорозмірними частинками (1—100 нм) (85,5 %), з максимальною концентрацією частинок діаметром 10—25 нм, концентрація яких у повітрі значно збільшується через 90—120 хв після початку робіт, які ведуть до утворення аерозолів. Використання санітарних заходів (наскрізного провітрювання, волого прибирання виробничих приміщень) дозволяє значно знизити вихідну концентрацію диспергаційних нано- та дрібнодисперсних аерозолів у повітрі робочої зони (від 1,8 до 3,8 разу).
Висновки. Для зниження небезпеки впливу на працівників стоматологічної служби диспергаційних нано- та дрібнодисперсних аерозолів рекомендується використання протиаерозольних фільтруючих респіраторів не нижче ніж І і ІІ ступенів захисту (Р3 і Р2 за європейською класифікацією), у поєднанні з іншими заходами санітарно-гігієнічного контролю на робочих місцях (періодичним наскрізним провітрюванням та вологим прибиранням виробничих приміщень, використанням примусової витяжної системи вентиляції), а також широкого впровадження технологій зниження пилоутворення (волога система обробки тканин зуба, пломбувальних матеріалів, ортопедичних та ортодонтичних конструкцій тощо).
Ключові слова: стоматологічна служба, медичні працівники, умови праці, аерозолі, метали, засоби індивідуального захисту, органи дихання, профілактика
ORCID ID співавторів та їхній внесок у підготовку та написання статті:
Варивончик Д. В. (ORCID 0000-0003-2107-6269) — формування концепції та методології дослідження, обрання інструментів і методів дослідження; участь у статистичній обробці, аналізі, інтерпретації даних, формуванні висновків; написання статті;
Копач К. Д. (ORCID 0000-0002-6771-4556) — участь у розробці методології дослідження; збір контрольних і використаних засобів індивідуального захисту органів дихання в працівників стоматологічної служби; участь у натурних і експериментальних дослідженнях, у статистичній обробці, аналізі, інтерпретації даних, формуванні висновків і рекомендацій;
Демецька О. В. (0000-0002-8174-7813) — розробка методики та проведення кількісних досліджень вмісту в повітрі робочої зони нано- та дрібнодисперсних аерозолів;
Андрусишина І. М. (ORCID 0000-0001-5827-3384) — розробка методики та проведення хіміко-аналітичного дослідження вмісту металів у повітрі робочої зони та в засобах індивідуального захисту органів дихання (методом атомно-емісійної спектрометрії з індуктивно зв’язаною плазмою);
Мовчан В. О. (ORCID 0000-0001-8756-3727) — розробка методики дослідження, забір і підготовка проб повітря робочої зони для проведення хіміко-аналітичного дослідження вмісту аерозолів металів у повітрі робочої зони; Безвербний П. С. (ORCID 0000-0002-9851-8830) — участь у проведенні дослідження, в інтерпретації даних, формуванні рекомендацій;
Еджибія О. М. (ORCID 0000-0002-0243-7615) — участь у проведенні дослідження, в обробці даних, у написанні статті.
Повна стаття (PDF), UKR