https://doi.org/10.33573/ujoh2013.02.050
Кальченко А. М.
ДУ «Інститут медицини праці НАМН України», м. Київ
Роль поведінки є вирішальною у формуванні профілактичних знань, вмінь, навичок, які знижують ризик професійного інфікування ВІЛ. Роль психологічних факторів у цьому процесі є малодослідженою. Мета. Визначити ключові психологічні фактори, що визначають поведінку високого ризику професійного інфікування ВІЛ. Матеріали та методи. Обстежено 981 медичного працівника (стаціонарні відділення хірургії, фтизіатрії, терапії). Медичних працівників було розподілено на дві групи: І) наявність та ІІ) відсутність на робочому місці виробничої аварії, що загрожує інфікуванню ВІЛ. Серед працівників визначено психологічні характеристики за опитувальни- ками: «MMPI» («Міні-мульт»), «Локус контролю Роттера», «Готовність до ризику Шуберта», «Рівень вигоряння Маслача-Джексона», «Рівень професійного стресу Вайсмана». Результати. Визначено, що психологічні фактори збільшують ризик інфікування ВІЛ внаслідок зміни поведінки працівника, що обумовлено факторами: 1) істерії, гіпоманії, психопатії; 2) екстернального локусу контролю; 3) підвищеної готовності до ризику; 4) професійного емоційного вигоряння; 5) підвищеного рівня професійного стресу. Визначено необхідність оптимізації методів профілактичної освіти, з врахуванням психологічних особливостей та механізмів зміни поведінки працівників.
Ключові слова: ВІЛ, виробнича небезпека, психологічні фактори, профілактика, медичні працівники
Повна стаття (PDF), UKR