You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Порівняльна оцінка гігієнічних регламентів допустимого вмісту хімічних речовин у повітрі робочої зони вітчизняної та європейської нормативних баз

ISSN 2223-6775 Ukrainian journal of occupational health Vol.16, No 3, 2020

Порівняльна оцінка гігієнічних регламентів допустимого вмісту хімічних речовин у повітрі робочої зони вітчизняної та європейської нормативних баз

Зазуляк Т.С.

 

https://doi.org/10.33573/ujoh2020.03.223

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького,  м. Львів

 

Full article (PDF), UKR

Вступ. Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом передбачає імплеменетацію у вітчизяну законодавчу базу директив, які стосуються регламентів допустимого вмісту хімічних речовин у повітрі робочої зони. Переважаюча більшість вітчизняних регламентів є максимально-разовими величинами, в той же час більшість європейських нормативів, навпаки, розраховані як усереднена концентрація речовини за робочу зміну. Таким чином, виникає проблема зіставлення вітчизняних та європейських нормативів, які відрізняються між собою за своїм змістом та величиною.

Мета дослідження: провести порівняльну оцінку вітчизняних та європейських гігієнічних регламентів допустимого вмісту хімічних речовин у повітрі робочої зони та окреслити конкретні шляхи їх імплементації в українську законодавчу базу.

Матеріали та методи досліджень. Аналіз нормативно-правового та методичного забезпеченням розробки та впровадження гігієнічних регламентів допустимого вмісту хімічних речовин у повітрі робочої зони в Європейському Союзі та в Україні.

Результати досліджень. Згідно з результатами проведених досліджень встановлено, що законодавчі акти ЄС та України у сфері охорони праці від впливу хімічних чинників направлені на розробку превентивних заходів, виходячи із залежності ступеня впливу хімічних речовин на організм робітників від концентрації цієї речовини. У вітчизняну законодавчу базу повинно бути імплементовано                         187 європейських регламентів граничних величини

професійного впливу стосовно 134 речовин чи композицій. З них 30 обов’язкових нормативів (BOEL та BLV), а також 157 IOELVs. Серед загальної кількості європейських нормативів TWA становлять майже 69 %, STEL – 30 %. Серед них зіставними за змістом з вітчизняними є лише 51 регламент (27 %) – 10 величин розраховані як середньозмінні, 41 – відносно короткотривалого часового періоду. Відсутні відповідні вітчизняні регламенти для більш як 30 речовин (16 %) з європейського переліку, решта – потребують перерахунку ГДК робочої зони з максимально разової величини на середньозважену за 8 годинний період.

Висновки. Стратегія Європейського Союзу та України в області охорони здоров’я робітників від впливу шкідливих хімічних чинників не відрізняється за основними принципами і базується на регламентації вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони. У вітчизняну законодавчу базу необхідно імплементувати             187 європейських регламентів до 134 речовин чи композицій. Більшість європейських регламентів розраховані як середньозважені за 8-годинну робочу зміну величини. Співставними за змістом з вітчизняними є лише 27 % регламентів, близькими за змістом та величиною – біля 6 %. Основними шляхами імплементації граничних величин професійного впливу є визнання Україною всіх європейських нормативів, які входять у відповідні списки, або визнання в першу чергу нормативів, які є зіставними за змістом та за величиною. В рамках імплементації нормативів у нашій країні слід вирішити наступні питання: розробка стандартизованої методики перерахунку максимально разових величин на середньозмінні, адаптація вітчизняної системи впровадження превентивних заходів, виходячи з особливостей впливу речовин на організм, а також актуалізація існуючої науково-методичної бази, яка стосується гігієнічної регламентації шкідливих хімічних чинників виробництва.

Ключові слова: регламенти допустимого вмісту хімічних речовин, повітря робочої зони, імплементація європейських нормативів 

 

Література

  1. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державамичленами, з іншої сторони. Офіційний вісник України від 26.09.2014, № 75, том 1, стор. 83, стаття 2125.
  2. Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу: Закон України від 18.03.2004                    № 1629-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1629-15#Text (дата звернення: 27.07.2020). 
  3. Рекомендації для українських органів державного управління щодо наближення до права ЄС. Розроблені за за консультаційної підтримки Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Кабінету Міністрів України. 2018. URL: https://eu-ua.org/pravo-yes/rekomendatsii-nablyzhennia (дата звернення: 27.07.2020).
  4. Цопа В. Слабкі ноги міцніють у дорозі. Охорона праці. 2015. № 4. С.14−23.
  5. Шашула О. М. Політика Європейського Союзу у сфері охорони праці. Актуальні проблеми державного управління. 2015. № 2. С. 170176. 
  6. Яворовський О. П., Парпалєй І. О., Сова С. Г. Професійні захворювання: порівняльні аспекти української та шведської систем діагностики, профілактики та компенсації непрацездатності. Журнал НАМН України. 2014. Т. 20, № 2. С. 212−219. 
  7. Про виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони: Постанова КМУ від 25 жовтня 2017 р. № 1106. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1106-2017-%D0%BF (дата звернення: 27.07.2020).
  8. Саноцкий И.В. Методы определения токсичности и опасности химических веществ. М.: Медицина, 1970. 343 с.
  9. Трахтенберг І. М., Коршун М. М., Дмитруха Н. М., Краснокутська Л. М., Короленко Т. К., Козлов К. П. Промислова токсикологія: досвід наукової діяльності, екскурс в минуле, реалії сьогодення і перспективи. Український журнал з проблем медицини праці. 2008. № 4. С. 3−12. 
  10. Izmerov N.F. Control of air pollution in the USSR. Geneva: World Health Organization, 1973. 157 с. URL: https://apps.who.int/iris/handle/10665/62929 (дата звернення: 28.07.2020).
  11. Штабский Б. С. Теория и практика гигиенического нормирования ксенобиотиков: новые идеи и старые проблемы. Актуальные проблемы транспортной медицины. 2011. № 1(23). С. 9−17. 
  12. Коршун М. Н. Современные тенденции гигиенического нормирования вредных веществ в воздухе рабочей зоны (обзор литературы). Український журнал з проблем медицини праці. 2006. 3(7). С. 71−76.
  13. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. М.: Изд-во стандартов, 1988. 48 с.
  14. Council Directive 98/24/EC of 7 April 1998 on the protection of the health and safety of workers from the risks related to chemical agents at work (fourteenth individual Directive within the meaning of Article 16(1) of Directive 89/391/EEC). 01998L0024-20190726. OJ L 131 5.5.1998, p. 11. URL: https://eurlex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:01998L0024-20190726 (дата звернення: 27.07.2020). 
  15. Council Directive of 12 June 1989 on the introduction of measures to encourage improvements in the safety and health of workers at work (89/391/EEC). 01989L0391-20081211. OJ L 183, 29.6.1989, p.1. URL: https://eurlex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:01989L0391-20081211 (дата звернення: 20.07.2020). 
  16. Про охорону праці: Закон України від 14.10.92 № 2694-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#Text (дата звернення: 28.07.2020). 
  17. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України від 24.02.94 № 4004-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4004-12#Text (дата звернення: 15.07.2020).
  18. Про затвердження Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів і Порядку оплати робіт із проведення гігієнічної регламентації та державної реєстрації небезпечних факторів. Затв. постановою КМУ від 13 червня 1995 р. № 420. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/420-95-%D0%BF/card2#Card (дата звернення: 28.07.2020).
  19. Коршун М.Н. Об установлении максимально разовых и среднесменных ПДК химических веществ в воздухе рабочей зоны. Український журнал з проблем медицини праці. 2010. № 2(22). С. 48−54.
  20. Трахтенберг И. М, Коршун М. Н. Предельно допустимые концентрации вредных веществ в воздухе рабочей зоны: трансформация, понятия, виды нормативов, особенности санитарного контроля. Современные проблемы токсикологии. 2000. № 3. С. 36−39.
  21. Трахтенберг И. М., Коршун М. Н. К обоснованию среднесменных предельно допустимых концентраций высококумулятивных вредных веществ в воздухе рабочей зоны. Гиг. труда и проф. забол. 1978. № 1. С. 14–19.
  22. European Chemicals Agency [Internet]. Committee for Risk Assessment [updated 2020 July 12; cited 2020 April 10]. Available from: https://echa.europa.eu/about-us/who-we-are/committee-for-risk-assessment 
  23. Working procedure  for RAC on the scientific evaluation of occupational exposure limits and other values in support of the chemical agents directive and the carcinogens and mutagens directive, Helsinki, 2019, 1−5.
  24. Comparison of methods for deriving OELS. Research project F2437, Derivation of occupational exposure limits for airborne chemicals – Comparison of methods and protection levels, Federal Institute for Occupational Safety and Health, 2019. C.75.
  25. Methodology for derivation of occupational exposure limits of chemical agents.  The General Decision-Making Framework of the Scientific Committee on Occupational Exposure Limits (SCOEL), European Commission B-1049, Brussels. 2017. - C. 91.
  26. Report of the Committee of Experts on the Application of Conventions and Recommendations (Articles 19, 22 and 35 of the Constitution). URL: https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/---ed_norm/---relconf/documents/ meetingdocument/wcms_103485.pdf (Accessed 07.07.2020).
  27. Каштанов С. Ф., Полукаров Ю. О., Мітюк Л. О. Особливості сучасного європейського законодавства в сфері реєстрації, оцінки, дозволу та обмеження хімічних речовин. Вісник КрНУ імені Михайла Остроградського. 2018. 6(113):122-9. DOI: 10.30929/1995-0519.2018.6.122-9.
  28. Deveau M, Chen CP, Johanson G, Krewski D, Maier A, Niven KJ. The Global Landscape of Occupational Exposure Limits--Implementation of Harmonization Principles to Guide Limit Selection. J Occup Environ Hyg. 2015; 12(l): 127-44. DOI: 10.1080/15459624.2015.1060327. 
  29. Rao KS. Joseph Sebastian. Establishment of occupational exposure limits (OELs) to protect workers in chemical/drug manufacturing plants [Internet]. Toxicology Newsletters. ToxGurukul. 2018 Dec. [updated 2020 July 12; cited 2020 July  12]. Available                                from: https://gallery.mailchimp.com/cc4570b06ad310bc5da5c7d2e/files/8fedbf20-ad3b4266-986a-aca970f460b0/12.Establishment_of_OELs.pdf. 
  30. Maier A, Lentz TJ., MacMahon KL., McKernan LT, Whittaker C., Schulte PA. State-of-the-Science: The Evolution of Occupational Exposure Limit Derivation and Application. . J Occup Environ Hyg.. 2015; 12:4-6. DOI: 10.1080/15459624.2015.1060329. 
  31. Richard M. Tuggle. The Relationship Between TLV-TWA Compliance and TLV-STEL Compliance. J Occup Environ Hyg.. 2010; 15: 380-386. DOI: 10.1080/104732200301502.
  32. Про затвердження Вимог до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу хімічних речовин: Наказ МНС України від 22.03.2012 р. № 627. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0521-12#Text (дата звернення: 20.07.2020). 
  33. Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны: Список ПДК № 4617-88. Затв. МОЗ СРСР від 26.05.88 № 4617-88. 23 с.
  34. ДСТУ EН 482:2016 (EН 482:2012+A1:2015, IДТ. Повітря робочої зони. Загальні вимоги до характеристик методик вимірювання вмісту хімічних речовин. 2016, Kиїв. 
  35. Зазуляк Т. С. Впровадження сучасних вимог до методик кількісного контролю шкідливих хімічних чинників у повітрі робочої зони фармацевтичних підприємств. Український журнал з проблем медицини праці. 2020. Том. 16.   № 1. С. 33-43. DOI: 10.33573/ujoh2020.01.033. 
  36. Кузьмінов Б. П., Зазуляк Т. С. Світовий досвід регламентації шкідливого впливу лікарських засобів в умовах виробництва. Актуальні проблеми профілактичної медицини. 2020. Випуск 20. С. 20-40.
  37. Guideline on setting health based exposure limits for use in risk identification in the manufacture of different medicinal products in shared facilities. EMA/CHMP/CVMP/SWP/169430/2012. London; November 2014. 11 р. 
  38. Bruce D. Naumann, Edward V. Sargent, Barry S. Starkman,William J. Fraser, Gail T. Becker, G. David Kirk. Performance-Based Exposure Control Limits for Pharmaceutical Active Ingredients. American Industrial Hygiene Association Journal. 1996; 57(1):33-42. DOI: 10.1080/15428119691015197.
  39. Joel P.Bercu, Eric J.Morinello, Claudia Sehner, Bryan K.Shipp, Patricia A.Weideman. Point of departure (PoD) selection for the derivation of acceptable daily exposures (ADEs) for active pharmaceutical ingredients (APIs). Regulatory Toxicology and Pharmacology. 2016; 79(1):48-56. DOI: 10.1016/j.yrtph.2016.05.028.
  40. Nielsen GD, Ovrebø S. Background, approaches and recent trends for setting health-based occupational exposure limits: a minireview. Regulatory Toxicology and Pharmacology. 2008; 51(3):253-69. DOI: 10.1016/j.yrtph.2008.04.002.
  41. Зазуляк Т. С. Теоретичні та прикладні аспекти застосування альтернативних методів дослідження токсичності при здійсненні гігієнічної регламентації хімічних чинників виробництва. Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. 2019. 4(88). С. 73–89. DOI: 10.25040/ecpb2019.03.068.
  42. Dankovic DA, Naumann BD, Maier A, Dourson ML, Levy LS. The Scientific Basis of Uncertainty Factors Used in Setting Occupational Exposure Limits. J Occup Environ Hyg. 2015;12(1):55-68. DOI: 10.1080/15459624.2015.1060325. 
  43. DeBord DG, Burgoon L, Edwards SW, Haber LT, Kanitz MH, Kuempel E et al. Systems Biology and Biomarkers of Early Effects for Occupational Exposure Limit Setting.           J        Occup          Environ       Hyg. 2015;           12(1):41-54.          DOI: 10.1080/15459624.2015.1060324. 
  44. Dotson GS, Maier A, Siegel PD, Anderson SE, Green BJ, Stefaniak AB et al. Setting Occupational Exposure Limits for Chemical Allergens--Understanding the Challenges. J Occup Environ Hyg. 2015;12(1):82-98. DOI: 10.1080/15459624