ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.20, №3, 2024
https://doi.org/10.33573/ujoh2024.03.228
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГРАНИЧНО ДОПУСТИМИХ КОНЦЕНТРАЦІЙ І РИЗИКІВ ЯК МЕТОДОЛОГІЧНИХ ПІДХОДІВ ДО ОЦІНКИ ВПЛИВУ ШКІДЛИВИХ ФАКТОРІВ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ
Кашуба М. О., Копач О. Є., Федорів О. Є.
Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров’я України, м. Тернопіль, Україна
Full article (PDF): UKR
Вступ. Через те що людству часто доводилось і доводиться мати контакт із різними небезпечними речовинами у виробництві, побуті та навіть на відпочинку, здавна медична наука, зокрема профілактична медицина, приділяла особливу увагу питанню захисту людини від їхньої шкідливої дії. У зв’язку з тим, що різні токсичні речовини мають різний рівень токсичності та різні шляхи потрапляння в організм людини, одним із методологічних підходів до вирішення цієї проблеми було встановлення для кожної з цих речовин гранично допустимих концентрацій (ГДК, англ. MPC), які є показниками безпечного рівня вмісту шкідливих речовин у довкіллі.
Мета дослідження – провести порівняльну характеристику ГДК і ризиків як методологічних підходів до оцінки впливу шкідливих факторів на організм людини, оцінити їхні переваги та недоліки і визначити сферу їхнього застосування.
Матеріали та методи дослідження. Аналітичний огляд наукових публікацій виконано з використанням реферативних баз даних, а саме: PubMed, MEDLINE, Free Medical Journals, BioMed Central та Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського [http://www.ibisnbuv.gov.ua].
Результати. У статті представлено аналітичний аналіз літератури щодо підходів встановлення ГДК різних токсичних сполук. Жоден з них не є точним, що призводить до розбіжностей у встановленні значень ГДК. Як наслідок, ГДК для одних і тих самих речовин у різних країнах можуть мати різні значення. Також слід зауважити, що ряд із них час від часу переглядаються. Усе це вказує на їхню недостатню надійність. На нашу думку, більш ефективним підходом до цієї проблеми буде оцінка ризиків, суть якої зводиться до ймовірності виникнення того чи іншого захворювання при даній дозі токсичної речовини.
Висновки. Перевагами оцінки ризиків є те, що вони дають більш комплексну та гнучку оцінку впливу шкідливого фактору на організм людини, можуть враховувати індивідуальні особливості та специфічні умови експозиції, підходять для аналізу складних і багатофакторних ситуацій. Недоліки оцінки ризиків полягають у тому, що їхнє проведення більш складне та вимагає більше даних і ресурсів, вони можуть бути суб’єктивними та залежати від методології оцінки.
Ключові слова: гранично допустима концентрація, шкідливі фактори, токсичність, наночастинки, ризики
Література
- Brühl CA, Zaller JG. Biodiversity decline as a consequence of an inappropriate environmental risk assessment of pesticides. Front. Environ. Sci. 2019;7:177. DOI: https://doi.org/10.3389/fenvs.2019.00177
- Frumkin H, Haines A. Global environmental change and noncommunicable disease risks. Annual Review of Public Health. 2019;40:261-82. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev-publhealth-040218-043706
- Giacometti C, Mazzon M, Cavani L, Ciavatta C, Marzadori C. A nitrification inhibitor, nitrapyrin, reduces potential nitrate leaching through soil columns treated with animal slurries and anaerobic digestate. Agronomy. 2020;10:865. DOI: https://doi.org/10.3390/agronomy10060865
- Harner T, Mitrovic M, Ahrens L, Schuster J. Characterization of PUF disk passive air samplers for new priority chemicals: a review. Organohalogen Compd. 2014;76:442-5.
- Kösler JE, Calvo OC, Franzaring J, Fangmeier A. Evaluating the ecotoxicity of nitrification inhibitors using terrestrial and aquatic test organisms. Environ. Sci. Eur. 2019;31:91. DOI: https://doi.org/10.1186/s12302-019-0272-3
- Yusà V, Coscollà C, Mellouki W, Pastor A, de la Guardia M. Sampling and analysis of pesticides in ambient air. J. Chromatogr. A. 2009;1216(15):2972-83. DOI: https://doi.org/10.1016/j.chroma.2009.02.019
- Spurgeon D, Wilkinson H, Civil W, Hutt L, Armenise E, Kieboom N, et al. Worst-case ranking of organic chemicals detected in groundwaters and surface waters in England. Sci. Total Environ. 2022;835:155101. DOI: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2022.155101
- Silva V, Yang X, Fleskens L, Ritsema CJ, Geissen V. Environmental and human health at risk – scenarios to achieve the farm to fork 50% pesticide reduction goals. Environ. Int. 2022;165:107296. DOI: https://doi.org/10.1016/j.envint.2022.107296
- United Nations. Globally harmonized system of classification and labelling of chemicals (GHS) [Internet]. New York, Geneva: UN; 2021[cited 2022 Aug 26]. Available from: https://unece.org/sites/default/files/2021-09/GHS_Rev9E_0.pdf
- Johnsen IV, Mariussen E, Voie Ø. Assessment of intake of copper and lead by sheep grazing on a shooting range for small arms: a case study. Environmental science and pollution research international. 2019;26:7337-46. DOI: https://doi.org/10.1007/s11356-018-1824-6
- Проблема оцінки потенційних ризиків наноматеріалів та шляхи її вирішення. Ю. І. Кундієв, З. Р. Ульберг, І. М. Трахтенберг та ін. Доповіді НАН України. 2013. № 1. С. 177–184.
- Нанотоксикологія: напрямки досліджень (огляд). І. С. Чекман, А. М. Сердюк, Ю. І. Кундієв та ін. Довкілля та здоров’я. 2009. № 1 (48). С. 3–7.
- Трахтенберг І. М., Дмитруха Н. М. Принципи, методи і показники експериментальної оцінки безпечності наночастинок металів. Сучасні проблеми токсикології, харчової та хімічної безпеки. 2016. № 4 (76). С. 5–17.
- Трахтенберг І. М., Дмитруха Н. М. До проблеми безпеки нанотехнологій і наноматеріалів. Біоетика: від теорії до практики. Київ : ВД «Авіцена», 2021. С. 94–104.
- Трахтенберг І. М., Дмитруха Н. М. Наночастинки металів, методи отримання, сфери застосування, фізико-хімічні та токсичні властивості. Український журнал з проблем медицини праці. 2013. № 4 (37). С. 62–74. DOI: https://doi.org/10.33573/ujoh2013.04.062
- Fischman M, Murashov V, Borak J, Seward J. Task Force on Nanotechnology and Health. Nanotechnology and Health. Journal of Occupational and Environmental Medicine. 2019;61(3):95-8. DOI: https://doi.org/10.1097/JOM.0000000000001548
- Wijnhoven SWP, Peijnenburg WJGM, Herberts CA, et al. Nano-silver – a review of available data and knowledge gaps in human and environmental risk assessment. Nanotoxicology. 2009;3(2):109-38. DOI: https://doi.org/10.1080/17435390902725914
- Ghosh M, Singh S. A review on phytoremediation of heavy metals and utilization of its by-products. Applied Ecology and Environmental Research. 2005;3(1):1-18. DOI: https://doi.org/10.15666/aeer/0301_001018
- Robinson BH, Bischofberger S, Stoll A, Schroer D, Furrer G, Roulier S, et al. Plant uptake of trace elements on a Swiss military shooting range: Uptake pathways and land management implications. Environmental Pollution. 2008 Jun;153(3):668-76. DOI: https://doi.org/10.1016/j.envpol.2007.08.034
- Di Lella L. Lichens as biomonitors of uranium and other trace elements in an area of Kosovo heavily shelled with depleted uranium rounds. Atmospheric Environment. 2003 Dec;37(38):5445-9. DOI: https://doi.org/10.1016/j.atmosenv.2003.09.009
- Ankley GT, Bennett RS, Erickson RJ, Hoff DJ, Hornung,MW, Johnson RD, Mount DR, Nichols JW, Russom CL, Schmieder PK, Serrrano JA, Tietge JE, Villeneuve DL. Adverse outcome pathways: A conceptual framework to supportecotoxicology research and risk assessment. Environ. Toxicol. Chem. 2010;29:730-41. DOI: https://doi.org/10.1002/etc.34
- Systems Toxicology 2013 − From Basic Research to Human Risk Assessment, Ascona, Switzerland, April 28−May 1, 2013. Available from: http://www.systox2013.ch/