You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Хіміко-аналітична характеристика різних фаз регенерації посмугованих м’язів щурів за умов хронічної гіперглікемії

Хіміко-аналітична характеристика різних фаз регенерації посмугованих м’язів щурів за умов хронічної гіперглікемії

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці, Том.16, № 1, 2020

Хіміко-аналітична характеристика різних фаз регенерації посмугованих м’язів щурів за умов хронічної гіперглікемії

Ртайл Р. А., Ткач Г. Ф.

https://doi.org/10.33573/ujoh2020.01.070

Сумський державний університет

Повна стаття (PDF), UKR

Вступ. Cьогодні основною причиною ураження скелетних м’язів вважається механічна травма. Поряд із цим однією з найпоширеніших патологій сьогодні є цукровий діабет, що особливо часто зустрічається в країнах з розвинутою промисловістю. Проте сьогодні практично відсутні дані щодо змін мікро- та макроелементного складу посмугова-них м’язів під час їхнього посттравматичного відновлення за умов дії на організм хронічної гіперглікемії (ХГ). Мета дослідження – встановлення вмісту K, Na, Ca, Mg, Fe, Zn, Cu у посттравматичних регенератах скелетних м’язів щурів із ХГ.
Матеріали та методи дослідження. Для експерименту було взято 80 лабораторних білих щурів-самців зрілого віку (7–9 міс.): 40 тварин – контрольна група; 40 тварин – дослідна група (тварини зі змодельованою ХГ). Механічну травму у тварин обох груп відтворювали на триголовому м’язі литки. Щурів обох груп виводили з експерименту на 3, 7, 14 та 28 добу. Визначення вмісту K, Na, Ca, Mg, Fe, Zn, Cu у регенератах скелетних м’язів проводили методами атомно-абсорбційної спектрометрії з електротермічною та полуменевою атомізацією. Математичний аналіз даних здійснювали за допомогою електронного пакета SPSS 17.0.
Результати. На 28 добу різниця в концентрації хімічних елементів у регенеруючих скелетних м’язах між групами порівняння була відсутньою лише для К (Р = 0,176). Поряд із цим уміст Na і Mg у регенератах тварин із ХГ виявив-ся більшим відповідно на 17,3 % (Р = 0,031) і 28,2 % (Р = 0,015) порівняно з групою контролю. Уміст Са у місцях відновного міогенезу щурів дослідної групи був меншим на 13,2 % (Р = 0,008), концентрація Fe – на 9,7 % (Р = 0,025), уміст Zn – на 78,8 % (Р < 0,001), а вміст Cu – на 19,4 % (Р = 0,033), ніж у регенератах контрольних тварин. Висновки. Таким чином, було встановлено, що в місцях відновного міогістогенезу тварин із ХГ спостерігається під-вищення вмісту Na і Mg, що може бути свідченням більш вираженої та тривалої руйнації клітинних структур. Також у ділянках регенерації скелетних м’язів щурів із ХГ виявляється зменшення концентрації Ca, Fe, Zn і Cu, що може бути наслідком порушення кровопостачання ділянки неогістогенезу та результатом загальнометаболічних змін.

Ключові слова: гіперглікемія, макроелементи, мікроелементи, скелетні м’язи, регенерація, щури

Література

  1. Ge H., Sun X, Liu J. et al. (2018), “The Status of Musculoskeletal Disorders and Its Influence on the Working Ability of Oil Workers in Xinjiang, China”, Int J Environ Res Public Health, 15(5), 842. https://doi.org/10.3390/ijerph15050842
  2. Work-Related Musculoskeletal Disorders in the EU. Facts and Figures. (2010), European Agency for Safety and Health at Work, OSH in Figures, Publications Office of the European Union, Luxemburg, 61, 489.
  3. Li A.K., Nowrouzi-Kia B. (2017), “Impact of Diabetes Mellitus on Occupational Health Outcomes in Canada”, Int J Occup Environ Med, 8(2), 96-108. https://doi.org/10.15171/ijoem.2017.992.
  4. Forouhi N.G., Wareham N.J. (2014), “Epidemiology of diabetes”, Medicine (Abingdon), 42(12), 698-702. https://doi.org/10.1016/j.mpmed.2014.09.007
  5. Krause M., Al-Sajee D., D’Souza D. et al. (2013), “Impaired macrophage and satellite cell infiltration occurs in a muscle-specific fashion following injury in diabetic skeletal muscle”, PLoS ONE, 8. e70971. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0070971
  6. Presley T., Duncan A., Jeffers A. et al. (2017), “The variation of macro- and micro-minerals of tissues in diabetic and non-diabetic rats”, J Trace Elem Med Biol, 39. 108-115. https://doi.org/10.1016/j.jtemb.2016.08.009
  7. Ртайл Р. А., Ткач Г. Ф. Вивчення особливостей макро- та мікроелементного складу скелетних м’язів щурів за умов хронічної гіперглікемії. Актуальні про-блеми сучасної медицини. 2018. Т. 3 (63). С. 185–189.
  8. Laumonier T., Menetrey J. (2016), “Muscle injuries and strategies for improving their repair”, J Exp Orthop, 3. 15. https://doi.org/10.1186/s40634-016-0051-7
  9. Teng S., Huang P. (2019), “The effect of type 2 diabetes mellitus and obesity on muscle progenitor cell function”, Stem Cell Res Ther, 10. 103. https://doi.org/10.1186/s13287-019-1186-0
  10. Praveeena S, Sujatha P, Sameera K. (2013), “Trace Elements in Diabetes Mellitus”, J Clin Diagn Res, 7(9). 1863-1865. https://doi.org/10.7860/JCDR/2013/5464.3335
  11. Jinno N., Nagata M., Takahashi T. (2014), “Marginal zinc deficiency negatively affects recovery from muscle injury in mice”, Biol Trace Elem Res, 158(1). 65-72. https://doi.org/10.1007/s12011-014-9901-2.