You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Клініко-функціональні особливості відновлення здоров'я у осіб з наслідками черепно-мозкової травми після перебування в зоні бойових дій за показниками стабілографічного дослідження

Клініко-функціональні особливості відновлення здоров'я у осіб з наслідками черепно-мозкової травми після перебування в зоні бойових дій за показниками стабілографічного дослідження

https://doi.org/10.33573/ujoh2018.03.022

Кальниш В. В.1,2, Швець А. В.2, Горолюк Д. О.3

Клініко-функціональні особливості відновлення здоров'я у осіб з наслідками черепно-мозкової травми після перебування в зоні бойових дій за показниками стабілографічного дослідження

1 Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України», м. Київ

2 Українська військово-медична академія, м. Київ

3 Військово-медичний клінічний центр Північного регіону, м. Харків

Повна стаття (PDF), UKR

Вступ. Черепно-мозкові травми (ЧМТ), які були отримані протягом 2017 року внаслідок воєнних дій на Сході України, склали 30,8 % серед усіх механічних бойових ушкоджень і травм. При цьому ушкодження вуха внаслідок акубаротравми серед ЧМТ складало 22,8 %. Така поєднана патологія практично завжди тягне за собою дефекти рухової функції, у тому числі порушення контролю за позою, що робить зазначені дослідження актуальними. Мета дослідження — аналіз результатів використання стабілометрії як методу контролю за станом рівноваги в пацієнтів з ЧМТ у процесі лікування та реабілітації, а також визначення орієнтовних показників стабілографічно- го дослідження в практично здорових осіб.

Матеріали та методи дослідження. Були обстежені дві групи військовослужбовців. Основна група — практично здорові військовослужбовці — склала 124 чоловіки віком 20—30 років, які були визнані військово-лікарською комі­сією придатними до служби в десантно-штурмових військах. Другу групу осіб склали пацієнти, які мали в анамне­зі легку закриту ЧМТ, ускладнену акубаротравмою слухової та вестибулярної систем (23 чоловіки), з середнім терміном після одержаної травми голови (8 ± 2) доби. Дослідження статичної просторової стійкості (функції рівно­ваги) проводили за допомогою приладу «МПФИ стабилограф 1» і пакета програмного забезпечення StabiliS про­тягом 1 хв. У осіб з патологією зазначені дослідження проводили при поступленні в стаціонар та після 5 діб інтен­сивного лікування.

Результати. Підтверджено, що участь зору в контролі за вертикальною позою (ВП) і його депривація впливає на окремий комплекс постурального контролю і змінює значення реєстрованих параметрів у нормі. Виявлені значимі зміни в параметрах підтримки ВП у режимі зорового контролю і без нього свідчать про зниження активності цен­трального апарату управління рівновагою тіла при депривації зору. Визначено орієнтовні нормативні значення параметрів статичної стабілометрії при відкритих і заплющених очах у практично здорових осіб. Показники комп'ютерної стабілометрії, отримані в умовах відсутності зорового контролю за підтриманням ВП, є найінфор- мативнішими характеристиками, які можуть служити критеріями діагностики порушень функціонального стану після перенесених ЧМТ з акубаротравмою. Виділені шість найінформативніших показники стабілометрії 23 дослі­джуваних, за якими можна оцінити ступінь покращання функціонального стану в разі застосування відновного лікування в умовах стаціонару.

Висновки. Визначено межі нормативних значень параметрів статичної стабілометрії при відкритих і заплющених очах у практично здорових чоловіків. Визначені особливості покращання функціонального стану військовослуж­бовців з баротравмою, поєднаною з легким струсом головного мозку після 5 діб стаціонарного лікування за показ­никами стабілометрії. Виявлені інформативні показники, за якими можна оцінити ці покращання, а саме: середньозважена частота спектра коливань центру тиску в фронтальній площині, якість функції рівноваги, середня швидкість переміщення центру тиску, довжина траєкторії коливань центру тиску. Показано важливість проведення періодичної оцінки функціонального стану за стабілометричними показниками в осіб у процесі лікування баро­травми, поєднаною з легким струсом головного мозку, для удосконалення та індивідуалізації технології відновного лікування зазначеної патології.

Ключові слова: акубаротравма, черепно-мозкова травма, стабілометрія, функціональний стан

Література

  1. Черепно-мозговая травма. Бойко А. В., Батыше­ва Т Т., Костенко Е. В., Зайцев К. А. Consilium Medi- cum. 2008. T 9, № 8. С. 5-10.
  2. Гаже П.-М., Вебер Б. Постурология. Регуляция и нарушения равновесия тела человека; пер. с франц., под ред. В. И. Усачева. СПб, 2008. 316 с.
  3. Гурфинкель В. С., Коц Я. М., Шик М. Л. Регуляция позы человека. Москва : Наука, 1965. 256 с.
  4. Жаворонкова Л. А., Максакова О. А., Смирно­ва Н. Я. Динамика межполушарных соотношений когерентности ЭЭГ как отражение реабилитационно­го процесса у больных, перенесших тяжелую черепно­мозговую травму. Физиология человека. 2001. Т. 27, № 2. С. 5-14.
  5. Коновалов А. Н. Клиническое руководство по черепно-мозговой травме. Т 3. Москва : Антидор. 2002. 632 с.
  6. Кочина М. Л., Камінський А. О. Апаратно- програмний комплекс для дослідження стато- динамічної стійкості людини. Прикладна радіоелект­роніка. 2012. Т 11, № 1. С. 120-124.
  7. Лемешко Б. Ю., Лемешко С. Б. Расширение обла­сти применения критериев типа Граббса, используе­мых при отбраковке аномальных измерений. Измерительная техника. 2005. № 6. С. 13-19.
  8. Лихачев С. А., Качинский А. Н. Значение некото­рых показателей статической стабилометрии. Вестник оториноларингологии. 2011. № 2. С. 33-37. 
  9. Скворцов Д. В. Стабилометрическое исследова­ние: краткое руководство. Москва : Маска, 2010. 176 с.
  10. Слива С. С. Биологическая обратная связь на основе методов и средств компьютерной стабилогра- фии. Биоуправление-4: Теория и практика. Новоси­бирск, 2002. С. 294-299.
  11. Новая методология стабилометрической диа­гностики нарушения функции равновесия тела. Усачев В. И., Доценко В. И., Кононов А. Ф., Артемов В. Г Вестник оториноларингологии. 2009. № 3. С. 19-22.
  12. Яхно Н. Н., Штульман Д. Р. Болезни нервной системы. Т. 1. Москва : Медицина, 2003. 744 с.
  13. Postural control after traumatic brain injury in patients with neuro-ophthalmic deficits . V. Agostini, E. Chiaramello, C. Bredariol [et al.]. Gait Posture. 2011. V. 34, № 2. Р 248-253.
  14. Chandrasekhar S. S. The assessment of balance and dizziness in the TBI patient. NeuroRehabilitation. 2013. V. 32, №3. Р.445-454.
  15. Geurts A. E., Ribbers G. M., Knoop J. A. Identifi­cation of static and dynamic postural instability following traumatic brain injury. Arch. Phys. Re-habil. 2006. V. 77, № 7. P. 639-644.
  16. ISO 5725-2:1994. Accuracy (trueness and precision) of measurement methods and results - Part 2: Basic method for the determination of repeatability and reproducibility of a standard measurement method. BSI, 1995. 62 p.
  17. Peterson M. D. A case-oriented approach exploring the relationship between visual and vestibular distur­bances and problems of higher-level mobility in persons with traumatic brain injury. J Head Trauma Rehabil. 2010. V. 25, № 3. Р. 193-205.
  18. Objectively assessing balance deficits after TBI: Role of computerized posturography / T C. Pickett, L. S. Radfar-Baublitz, S. D. McDonald [et al.]. J Rehabil Res Dev. 2007. V. 44, № 7. R 983-990.
  19. Pullela R., Raber J., Pfankuch T Traumatic injury to the immature brain resulrs in progressive neuronal loss, hyperactivity and delayed cognitive impairment. Dev. Neurosci. 2006. V. 28, № 4-5. P 396-409.
  20. Zhou X. R., Fan L. H., Yang X. P Assessment of dynamic posture equilibrium function after traumatic brain injury. Fa Yi Xue Za Zhi. 2010. V. 26 (6). P 428-431 [Article in Chinese].

ORCID ID співавторів та їхній внесок у підготовку та написання статті:

Кальниш В. В. (ORCID ГО 0000-0002-5033-6659) — аналіз стабілографічних показників військовослужбовців — учасників бойових дій, оцінка отриманих результатів, формування висновків;

Швець А. В. (ORCID ГО 0000-0002-9461-7129) — огляд літератури за темою роботи, дослідження та оцінка стабілографічних показників у практично здорових військовослужбовців — учасників бойових дій, аналіз результатів дослідження, формування висновків;

Горолюк Д. О. (ORCID ГО 0000-0002-0374-4027) — дослідження та оцінка стабілографічних показників у військовослужбовців після акубаротравми, проведення статистичної обробки отриманих даних, формування висновків.