You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

ХАРАКТЕРИСТИКА ВПЛИВУ КОМПОНЕНТІВ ФАКТОРА НАПРУЖЕНОСТІ ПРАЦІ НА ВІЙСЬКОВИХ ЛЬОТЧИКІВ

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.15, № 2, 2019

https://doi.org/10.33573/ujoh2019.02.162

Пашковський С. М.

ХАРАКТЕРИСТИКА ВПЛИВУ КОМПОНЕНТІВ ФАКТОРА НАПРУЖЕНОСТІ ПРАЦІ НА ВІЙСЬКОВИХ ЛЬОТЧИКІВ

Українська військово-медична академія, м. Київ

Повна стаття (PDF), UKR

Вступ. Cьогодні, коли праця військових льотчиків набуває все більшої значущості в забезпеченні обороноздатності країни, актуальною є задача збереження та підвищення рівня працездатності та професійної придатності осіб льотного складу. Тому дослідження впливу факторів напруженості праці в цих аспектах є актуальним і важливим для підвищення боєздатності Повітряних сил Збройних сил України.

Мета дослідження – отримати характеристики впливу різних компонентів фактора напруженості праці на льотчиків різного віку з урахуванням рівнів ефективності праці та типів літальних апаратів.

Матеріали та методи дослідження. За допомогою спеціальної анкети, складеної на основі «Гігієнічної класифікації праці…» (2014 р.) було оцінено 17 параметрів, які характеризують напруженість праці за стандартною для даного опитування бальною шкалою в межах «дуже слабкі» – «дуже сильні» враження, крім параметра «одноманітність роботи», значення шкали якого протилежні. Було опитано 160 вертольотчиків і льотчиків різної кваліфікації та різного віку (до 40 років, льотчики віком понад 40 років), професійна діяльність яких здійснюється на різних типах літальних апаратів (вертольоти, дозвукові та надзвукові реактивні літаки) і оцінені їхні враження від дії різних факторів напруженості праці. Ефективність праці льотчиків оцінювалась за такими параметрами: клас льотчика, обсяг загального нальоту та обсяг нальоту за останній рік. Агрегацію цих даних проводили за допомогою факторного аналізу – обчислювались факторні значення для кожного льотчика, які комплексно віддзеркалювали ефективність його праці. За цим параметром усіх льотчиків умовно було поділено на дві групи, а саме: з «високою» (факторне значення менше ніж нуль) і «низькою» (факторні значення більше ніж нуль) ефективністю праці.

Результати. Уперше в Україні проведені порівняння дії факторів напруженості праці для льотчиків з різною ефективністю праці, типом літальних апаратів, а також різного віку за параметрами суб’єктивного відчуття їхнього впливу на організм. Дослідження показали, що порівнювальні групи мало відрізняються за рівнем своїх відчуттів. Більшою мірою це стосується льотчиків віком до 40 років. Аналіз показав, що різниця в відчуттях часто формується за рахунок складності, інтенсивності, змінності та інших параметрів роботи, що надаються командуванням з урахуванням досвіду та ефективності праці льотчиків. Тому можливо вважати, що в загальному випадку (без урахування параметрів завдань) досліджувані перемінні (ефективність праці, вік льотчика та тип літака) значним чином не впливають на функціональний стан льотчиків. Це співпадає з загальною концепцією організації роботи військового льотчика: льотчик повинен бути здоровим і боєздатним в умовах виконання своїх службових обов’язків.

Висновки. Уперше здійснено порівняння дії факторів напруженості праці пілотів з різним рівнем ефективності праці з урахуванням їхнього віку та типу літального апарата. Встановлено наявність певних невеликих розбіжностей оцінок дії цих факторів на пілотів, що обумовлено віком, рівнем ефективності праці пілота, а також адекватністю складності польотних завдань, які формуються командуванням частини. Наявність різноманіття відчуттів від впливу деяких факторів («змінність роботи», «одноманітність роботи» тощо) обумовлює важливість проведення ретельнішого відбору льотчиків і моніторингу їхніх психофізіологічних якостей для своєчасного виявлення осіб з ознаками дезадаптації, що може суттєво запобігти зниженню боєздатності льотних підрозділів.

Ключові слова: фактори напруженості праці, відчуття впливу факторів, ефективність праці, льотчики, вікові особливості

Література

  1. Бочарова С. П., Кисель С. Г., Плохих В. В. Интер­ференция информации в оперативной памяти летчика в процессе совмещенного решения задач; за ред. С. П. Бочарова. Вестник: МНАПЧАК, 2007. № 2 (25). С. 30–35.
  2. Оценка риска утомления у работников нервно­эмоционального труда. И. В. Бухтияров, О. И. Юш кова, М. А. Фесенко, А. Г. Меркулова. Анализ риска здоровью. 2018. № 1. С. 66–77. https://doi.org/10.21668/ health.risk/2018.1.08.eng.
  3. Условия труда и профессиональная заболеваемость летного состава гражданской авиации. А. И. Ве рещагин, В. А. Пилишенко, Д. П. Куркин, С. А. Вино­ градов. Гигиена труда. 2015. № 3 (264). С. 11–13.
  4. Ефименко В. В., Шешенов П. М. Гигиеническая оценка условий труда и прогнозирование оценки здоровья инженерно­технического состава ВВС, подвергающегося воздействию высокоинтенсивного шума при обслуживании авиационной техники. Вестник Российской военно-медицинской академии. 2006. № 1 (15). С. 365.
  5. Иберла К. Факторный анализ; предисловие А. М. Дуброва; пер. с нем. В. М. Ивановой. Москва : Статистика, 1980. 398 с.: (Математико­статис тические методы за рубежом).
  6. Казначеев В. П. Здоровье нации, просвещение, образование. Москва, 1996. 248 с.
  7. Кальниш В. В., Компанієць О. А., Нагорна А. М. Особливості динаміки психофізіологічного стану осіб льот ного складу при здійсненні польотів. Український журнал з проблем медицини праці. 2010. № 3 (23). С. 33–40.
  8. Компанієць О. А. Система забезпечення праце­здатності осіб льотного складу Збройних Сил: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д­ра мед. наук: 14.02.01; Ін-т медицини праці НАМН України. Київ, 2009. 37 с.
  9. Кравчук В. В. Особливості психофізіологічного статусу льотчиків різного віку і стану здоров'я: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: 14.02.01; Ін-т медицини праці АМН України. Київ, 2005. 18 c.
  10. Красильников Г. Т., Крачко Э. А., Мальчин­ский Ф. В. Структура здоровья современного человека. Здоровье населения – основа процветания России: мат. X Юбилейной всероссийской научн.­практ. конф. с междунар. участием (12–13 мая 2016 г.); филиал РГСУ в г. Анапе. Краснодар : Издательский дом – Юг, 2016. С. 154–158.
  11. Теоретическое и экспериментальное исследование профессионального здоровья лётного состава. Э. А. Крачко, Г. Т. Красильников, Ф. В. Мальчинский, В. И. Медведев. Вестник Российской Военно-медицинской академии. 2017. Т. 4, № 60. С. 240.
  12. Крачко Э. А., Мостипан М. В. Самостоятельная тренировка психофизиологических свойств курсанта летного училища: практикум – Краснодар: филиал Военного учебно­научного центра Военно­воздушных сил «Военно­воздушная академия им. проф. Н. Е. Жу­ ков ского и Ю.А. Гагарина», 2011. 75 с.
  13. Положення з медичного забезпечення польотів державної авіації України: затв. наказом М­ва оборони України 18.12.2013 № 870. Офіційний вісник України. 2014. № 14, Ст. 168.
  14. Пономаренко В. А. Психофизиологические резервы профессионального здоровья человека. Вестник РАМН. 1997. № 4. С. 24–28.
  15. Черникова Е. Ф. Влияние сменного характера труда на состояние здоровья работников. Гигиена и санитария. 2015. № 94 (3) С. 44–48.
  16. Швець А. В. Обґрунтування психофізіологічних критеріїв прогнозування професійної придатності військових пілотів до участі у миротворчих операціях: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: 14.02.01; Ін-т медицини праці АМН України. Київ, 2007. 22 с.
  17. Щепанков С. М. Динаміка психофізіологічних станів військовослужбовців авіаційних підрозділів миротворчого контингенту під час проходження військової служби в країнах африканського континенту: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: 14.02.01; Ін-т медицини праці ім. Ю. І. Кундієва НАМН України. Київ, 2019. 24 с.
  18. Ernsting’s Aviation and Space Medicine, 5th Edition; David P Gradwell and David J Rainford. CRC Press, 2016. 926 р.
  19. Eyraud M. Y., Borowsky M. S. Age and pilot per­formance. Aviat. Space Environ. Med. 1985. V. 56. P. 553–8.
  20. Federal Aviation Administration. Pilot's Handbook of Aeronautical Knowledge. Aeromedical Factors – via FAA. 2016.
  21. Hardy D. J., Parasuraman R. Cognition and flight performance in older pilots. Journal of Experimental Psychology: Applied. 1997. V. 3. P. 313–348. https://doi. org/10.1037//1076­898X.3.4.313.
  22. Age and expertise effects in aviation decision making and flight control in a flight simulator. Q. Kennedy, J. L. Taylor, G. Reade, J. A. Yesavage. Aviat Space Environ Med. 2010. V. 81. P. 489–97. https://doi. org/10.3357/ASEM.2684.2010.
  23. Age, flight experience, and risk of crash involvement in a cohort of professional pilots. G. Li, S. P. Baker, J. G. Grabowski et al. Am J Epidemiol. 2003. V. 157. P. 874–80. https://doi.org/10.1093/aje/kwg071.
  24. Woodrow A. D., Andrew J. T. Handbook of Aerospace and Operational Physiology. Air Force Research Library. 2011. P. 7–42.

ORCID ID автора:

Пашковський С. М. (ORCID ID 0000­0001­7455­248X)