You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.

Синє світло – проблема медицини праці

Синє світло – проблема медицини праці

ISSN 2223-6775 Український журнал з проблем медицини праці Том.15, № 3, 2019

https://doi.org/10.33573/ujoh2019.03.194

Мартіросова В. Г.1, Сорокін В. М.2, Назаренко В. І.1, Чередніченко І. М.1, Тихонова Н. С.1, Беседа О. Ю.1

Синє світло – проблема медицини праці

1 Державна установа «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України», м. Київ

2 Інститут фізики напівпровідників ім. В. Є. Лашкарьова Національної академії наук України, м. Київ

 

Full article (PDF), UKR

Вступ. Синє світло (СС) займає область короткохвильового видимого випромінювання (380–480 нм) і має енергію високої потужності фотона (2,58–2,75 еВ), тривалий вплив якої може привести до формування дегенеративних явищ у сітківці ока. Гострота цієї проблеми викликана тривогою: чи можна використовувати нові високоефективні джерела світла холодно-білі світлодіоди (СД) з колірною температурою (Ткол.) від 4500 К і вище несприятливого впливу на секрецію й циркадний ритм людини. Дотепер фізіологічні дослідження в умовах тривалих спостережень за загальним станом працюючих у світловому середовищі (СВС), обладнаному світильниками з холодно-білими джерелами світла (СДІС) для обґрунтування їхнього застосування в системах освітлення не проводилися.

Мета дослідження – вивчити і оцінити стан організму людини за показниками функціонального стану зорової системи на тлі дослідження даних серцево-судинної і центральної нервової системи у офісних працівників, при тривалому спостереженні на виробництві в природних умовах виконання ними завдань у динаміці робочого дня і протягом робочого тижня в світловому середовищі з СДІС, при Ткол. 6400 К. Контроль склали показники фізіоло­гічних функцій на підставі попередньо проведених досліджень у того самого контингенту осіб, які працювали впродовж 10 років в умовах люмінесцентних ламп (ЛЛ) з рівнем освітленості 500–550 лк і Ткол. – 6200 К.

Матеріали та методи дослідження. Перший етап – комп’ютерне моделювання фотометричних параметрів у програмі DiaLux, для створення конструкції освітлювальної установки з холодно-білими СДІС і з Ткол. 6400 К, що забезпечує загальне рівномірне освітлення в 600 лк, встановленої в робочому приміщенні Хендлінгової компанії України в м. Києві. У приміщенні постійно працювали офісні службовці протягом 8-год робочого дня (з 9.00 до18.00 з перервою на 1 год). При щільності праці 92 % виконувалися роботи середньої тяжкості – IV ступеня, згідно з ДБН В.2.5-28-2006. Напруженість праці з нервово-емоційної напруги і сенсорних навантажень відповідала класу 3.1, згідно з гігіє­нічною класифікацією праці. Другий етап – підбір і визначеність працівників до застосовуваних методик. Були віді­брані 12 практично здорових осіб у віці 28–35 років зі стажем роботи від 5 до 10 років. Третій етап – проведення дослідження із застосуванням комплексу експрес-методів: візометрія, потенційні можливості зорової системи, ако­модаційно-конвергентна стійкість за допомогою ахроматичної адиспаропії, активність нервових процесів у сітківці за допомогою негативного послідовного контрасту (ОПК), кількісні та якісні показники статичної та динамічної зорової працездатності (ЗР) на тлі досліджень показників серцево-судинної та центральної нервової систем з вико­ристанням таблиць Головіна-Сивцева для близької відстані, приладу для адиспаропії, таблиць для ОПК, спеціальних тестових таблиць і ін. Медичний огляд проведено за загально прийнятими методиками. Проведено 5 серій досліджень у динаміці робочого дня протягом робочого тижня, через тиждень, через 1 місяць, 2,5 місяця і через 4 місяці роботи в умовах нового світлового середовища з СДІС за колірної температури Ткол. = 6400 К і освітленості Е = 600 лк. Паралельно проведено анкетування для оцінки суб’єктивного сприйняття нової СВС.

Результати. Дані досліджень показали коливальний характер функцій з невеликою амплітудою та поступовим невеликим підвищенням їхнього рівня протягом усього періоду й до кінця досліджень, що свідчить про характер пристосувальних механізмів до нового світлового середовища. Встановлено, що через 1 місяць роботи спостерігається підвищення резервів акомодації з 2,4–2,5Д до 3,66Д (р < 0,05). Показники ахроматичної адиспаропії (р > 0,05) за часом первинного ефекту і за сумарним часом неясного бачення підвищуються через 4 місяці порівняно з контролем. Показники короткочасної пам’яті (р < 0,05) з першого тижня значно підвищилися і до кінця досліджень стабілізувалися на високому рівні. Аналіз показників ЗР (р < 0,05), що відображають інтегральний стан функцій розподільної здатності ока, контрастної чутливості та швидкості розрізнення, свідчить про їхню стійкість протягом усього періоду досліджень з підвищенням рівня до кінця досліджень порівняно з КГ. Дані суб’єктивних показників оцінки комфортності світлового середовища при анкетуванні показали високу оцінку – 4,3–4,4 бала за 5-бальною шкалою.

Висновки. На підставі аналізу проведених фізіологічних досліджень впливу випромінювання холодно-білого світла світлодіодних світильників з Ткол. 6400 К у виробничих умовах на функціональний стан зорової, центральної нер­вової і серцево-судинної систем у офісних працівників встановлено, що на тлі загальної задовільної суб’єктивної оцінки СВС простежується коливальний характер досліджених функцій з невеликою амплітудою і поступове під­вищення їхнього рівня з стабілізацією до кінця досліджень на більш високому рівні порівняно з КГ, що дає можли­вість рекомендувати застосування світлодіодних джерел світла в системах загального рівномірного освітлення з урахуванням розроблених нами рекомендацій.

Ключові слова: синє світло, світлове середовище, холодно-білі світлодіоди, експериментальні дослідження, офісні працівники, фізіологічні дослідження, зорова працездатність, анкетування

Література

  1. Ostrovsky M.A. (2005), “Molecular mechanisms of the damaging effect of light on the eye structures and ways of protection from such damages”, Uspekhi biologicheskoi khimii, 54, 173-204.
  2. Zak P.P., Ostrovsky M.A. (2012), “Potential hazard from lighting with light diodes for children and adolescents”, Svetotekhnika, 3, 4-7.
  3. Behar-Cohen F., Martinson C., Vienot F., e.a. (2011), “Light-emitting diodes (LED) for domestic lighting: any risks for the eye?” Prog.Reton.Eye Res., 30 (4), 239-257. https://doi.org/10.1016/j.preteyeres.2011.04.002
  4. Dehoff P. (2012), “Quality of light and energy efficiency does not contradict each other”, Svetotekhnika, 3, 64-68.
  5. DSTU EN 12464-1 (2016), Svitlo ta osvitlennya. Osvitlennya robochykh mists. Chast 1. Vnutrishni robochi mistsya (EN 12464-1:2011) [Light and lighting. Lighting of workplaces. Indoor work places], Kyiv, Ukraine.
  6. Gorbunov A.I., Smirnov A.V. (2015), “Improvement of the criteria and methods of assessment of work conditions at workplaces”, Materials of the International Conference, Bernardovskiye chtenia [Bernard readings], 279-282. 
  7. ISO 13666.
  8. Martirosova V.G., Nazarenko V.I., Sorokin V.M., Galinsky A.D. (2011), “Physiological and hygienic evaluation of radiation of light emitted diode sources of light”, Ukrainian Journal of Occupational Health, 26 (2), 27-35.
  9. Martirpsova V.G., Nazarenko V.A., Sorokin V.M., Galinsky A.D. (2011), “Hygienic aspects of LED light use at enterprise of Ukraine”, Svitlo-lux, 28 (4), 18-22.
  10. Zakheim A.L. (202), “LED systems of lighting: energy efficiency, visual perception, safety for the health”, Svetotekhnika, 6, 2020-24.
  11. Martirosova V.G., Nazarenko V.I., Sorokin V.M., Galinsky A.D. (2012), “Physiologo-hygienic assessment of LED lighting in conditions of the production experiment”, Svitlo-lux, 3, 43-49.
  12. Matrirosova V.G., Nazarenko V.I., Sorokin V.M., Galinsky A.D. (2011), “Studies of the effect of LED radiation on some main body functions”, Svitlo-lux, 2, 42-47.
  13. Martirosova V.G. (2014), “Medical studies of LED radiation on the human body”, Promyslova elektroenergetyka ta elektrotekhnyka, 4, 10-20.
  14. Martirosova V.G., Koszushko G.P. (2019), “The state of the physiological functions of some main body systems in the work of different duration in light conditions with LED light sources”, Promyslova elektroenergetyka ta elektrotekhnyka, 2, 18-23.
  15. Berson D.M., Dunn F.A., Takao M. (2002), “Phototransinducation by retinal ganglion calle that set the circadian clock”, Science, 295 (5557), 1070-1073. https://doi.org/10.1126/science.1067262
  16. Voitysyak Ts.L. (2013), “Biological effect of lighting – traditional and LED”, Svetotekhnika, 2, 17-19.
  17. Bartsev L.A., Belyaev R.I., Stolyarevskaya R.I. (2013), “Method of measuring of physiologically active brightness of the hazardous blue light from lighting devices”, Svetotekhnika, 2, 27-29.
  18. Martirosova V.G. (2015), “Influence of LED lighting on melatonin level in the human body”, Promyslova elektroenergetyka ta elektrotekhnyka, 92 (2), 35-39.
  19. Shamshinova A.M., Volkov V.V. (1999), Funkstionalnye metody issledovaniya v oftalmologii [Functional methods of studies in ophthalmology], Meditsina, Moscow, Russia.
  20. DBN B. 2.5.-28-2006 (State building norms) Pryrodne i shtuchne osvitlennya [Natural and artificial lighting], Ministry of architecture of Ukraine, Kyiv, Ukraine.
  21. Hygienic Classification of Work. Hygienic regulations 3.3.5.-8-6.6-083-2001, Ministry of Health of Ukraine, Kyiv, Ukraine.
  22. Martirosova V.G., Tereschenko P.S., Beseda O.Yu., Smirnova N.S. (2015), Normalization of quantitative and qualitative parameters of lighting developed by LED at workplaces in offices, Informatsiinyi lyst [Newsletter] No 367, Kyiv, Ukraine.
  23. Martirosova V.G., Kozhushko G.M., Smirnova N.S. (2019), Normalization of quantitative and qualitative parameters of lighting developed by LED for premises of general education institutions, Informatsiinyi lyst [Newsletter] No 41, Kyiv, Ukraine.
  24. Bilund L.O. (2011), About the paper by E.V. Dolin “Comparative hygienic assessment of conditions of lighting with luminescent lamps and LED”, Svetotekhnika, 1, 48-53.
  25. Adrian V. (2008), “Comments to the spectrum of light for regulation of melatonin secretion”, Svetotekhnika, 1, 39-41.

 

ORCID ID співавторів та їхній вклад у підготовку та написання статті:

Мартіросова В. Г. (ORCID ID 0000-0002-2777-1724) – організація та проведення експериментальних досліджень на виробництві, обробка даних досліджень, формулювання висновків;

Сорокін В. М. – постановка мети дослідження, організація та контроль установки освітлювальних систем на виробництві;

Назаренко В. І. (ORCID ID 0000-0002-5238-4312) – огляд літератури, розробка анкет, обробка матеріалів досліджень, формулювання висновків;

Чередніченко І. М. (ORCID ID 0000-0001-6654-1334) – огляд літератури, проведення досліджень стану сердцево-судинної системи в динаміці експерименту, обробка даних досліджень;

Тихонова Н. С. (ORCID ID 0000-0001-5856-9919) – контроль параметрів світлового середовища в експерименті, проведення анкетування;

Беседа О. Ю. – контроль параметрів мікроклімату в експерименті, проведення анкетування.